ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 922/4458/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Барицької Т.Л., Іванової Л.Б.,

за участю представника позивача - ОСОБА_4 дов. № 1997 від 2 березня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 травня 2016 року за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області у справі Господарського суду Харківської області за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ТОВ "Семтрав" та ТОВ "Євросем" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20 січня 2015 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Семтрав" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 325050 гривень 00 коп. боргу за договором поставки № КП 040213/1 від 4 лютого 2013 року, 16733 гривень 60 коп. пені, 14401 гривень 07 коп. - 3 % річних, 143025 гривень 00 коп. штрафу.

У частині стягнення з ТОВ "Семтрав" 275426 гривень 78 коп. основного боргу, 89924 гривень 01 коп. пені, 10500 гривень 00 коп. штрафу та 2378 гривень 23 коп. - 3 % річних у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 20 січня 2015 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з першого відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 273173 гривні 21 коп., пені в сумі 7418 гривень 89 коп. та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено.

З ТОВ "Семтрав" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 стягнуто 273173 гривні 21 коп. основного боргу, 7418 гривень 89 коп. пені.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

8 травня 2015 року на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року Господарським судом Харківської області видано наказ.

У січні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, у якій просив визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 8 травня 2015 року незаконною та протиправною у зв'язку з тим, що:

- не зроблені запити до реєстраційних органів щодо наявності у власності боржника належного йому майна: тракторів, комбайнів, іншої сільськогосподарської техніки та механізмів, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів;

- не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільської (селищної) ради інформацію щодо наявності у власності чи у оренді боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту;

- не направлено до районного відділу статистики вимоги надати державному виконавцю форми статистичного спостереження № 11-03 "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)", "Звіту про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння", "Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2015, 2016 років", "Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб" із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;

- не витребувано від ДП "Держреєстри України" відомості щодо наявності та/або відсутності у базі даних "ЗЕРНО" даних про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (боржник є сільськогосподарським товаровиробником) з метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;

- не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника шляхом звернення до районного та/або обласного відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника;

- не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника;

- не вжито заходів щодо опису виявленого рухомого та нерухомого майна у місячний термін;

- не передане на реалізацію майно, яке було описане актом опису й арешту майна 17 вересня 2015 року, а саме: кукурудза НС-2016 у кількості 459 п.о. та гібрид кукурудзи Ерлістар у кількості 289 п.о.;

- не проведені виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, як передбачено ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження".

Просив зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області у місячний строк провести усі виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 8 травня 2015 року у справі № 922/4458/14 та задовольнити вимоги стягувача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області від 8 травня 2015 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 4 травня 2016 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 лютого 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 лютого 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 травня 2016 року, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано ніякої правової оцінки порушенням норм права, допущеним державним виконавцем, а саме, ч. 1 ст. 11, ст. 28, ч. 2 ст. 30, ч. 8 ст. 52, абз. 7 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Вважає, що усі висновки та доводи прийнятих судами рішень грунтуються лише на інформації, наданій державним виконавцем.

Представники відповідачів та відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідачі та відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 8 травня 2015 року видано відповідний наказ на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовим актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

8 червня 2015 року наказ № 992/4458/14 від 8 травня 2015 року направлено до відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області для виконання відповідно до заяви, яку отримано виконавчою службою 11 червня 2015 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

20 липня 2015 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП № 48195569 з виконання наказу № 992/4458/14 від 8 травня 2015 року.

Обгрунтовуючи вимоги скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зазначає, що станом на 22 січня 2016 року зазначений наказ господарського суду не виконано.

Порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців регламентовано Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби, згідно ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Законом України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безоплатно одержувати, з метою захисту інтересів стягувача, від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників-фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Судами встановлено, що 20 липня 2015 року на виконання наказу Господарського суду Харківської області від 8 травня 2015 року головним державним виконавцем Щегульною Г.О. винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців за № 108362344 від 19 серпня 2015 року, сформованої головним державним виконавцем Щегульною Г.О., у Державному реєстрі іпотек відсутні відомості за зазначеними в довідці параметрами запиту.

19 серпня 2015 року головним державним виконавцем Щегульною Г.О. здійснено вихід за місцем знаходженням боржника та складений відповідний акт.

Також 19 серпня 2015 року державним виконавцем зроблено запит до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, на який 20 серпня 2015 року надійшла відповідь № 1012039837.

19 серпня 2015 року головним державним виконавцем Щегульною Г.О. відповідно до положень ст. 5, 11, 90 Закону України "Про виконавче провадження" зроблені запити до Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" щодо надання документів та до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області щодо надання інформації.

26 серпня 2015 року від Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" надійшов лист № 523 від 20 серпня 2015 року із копіями завіреного технічного паспорту комплексу нежитлових приміщень боржника.

16 вересня 2015 року головним державним виконавцем Щегульною Г.О. винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 79820 гривень 37 коп., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про арешт коштів боржника та постанову про розшук майна боржника.

17 вересня 2015 року головним державним виконавцем Щегульною Г.О. згідно з актом опису й арешту майна виявлено майно, в акті зазначено, що описане майно буде передано для реалізації не раніше 5 жовтня 2015 року та на описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користуватися ним.

22 вересня 2015 року від АТ "Укрсиббанк" надійшла відповідь, у якій зазначено, що постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання.

22 жовтня 2015 року на адресу відділу надійшла відповідь з Інспекції сільського господарства про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки.

30 жовтня 2015 року головним державним виконавцем Щегульною Г.О. винесено постанову "про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні".

9 листопада 2015 року від стягувача до відділу державної виконавчої служби надійшов лист про прискорення передачі арештованого майна.

3 грудня 2015 року на адресу відділу надійшов звіт про оцінку майна, що належить боржнику.

7 грудня 2015 року головним державним виконавцем Щегульною Г.О. направлений лист № 9328 на адресу сторін про ознайомлення з оцінкою майна.

25 грудня 2015 року на адресу Головного територіального управління юстиції у Харківській області направлений пакет документів для подальшої реалізації арештованого майна.

30 грудня 2015 року начальником головного територіального управління юстиції у Харківській області направлено доручення № 07,02-24/07,02-36/57536 на адресу відділу про усунення недоліків.

11 січня 2016 року головним державним виконавцем Щегульною Г.О. повторно винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно розпорядження головним державним виконавцем Щегульною Г.О. від 26 січня 2016 року з рахунків боржника списано кошти у розмірі 91613 гривень 67 коп., з них 82350 гривень 00 коп. перераховано на рахунок стягувача.

26 січня 2016 року на виконання доручення Головного територіального управління юстиції у Харківській області начальником відділу направлено додаткові документи для подальшої реалізації майна.

20 січня 2016 року від стягувача до відділу державної виконавчої служби надійшов лист про виконання наказу.

21 січня 2016 року начальником відділу В.В. Єна надано відповідь № 61/818 стягувачеві про здійснення виконавчих дій з виконанні наказу.

18 лютого 2016 року до відділу державної виконавчої служби надійшов лист від Державного підприємства "Сетам" вих. № 33/25-09/16 від 11 лютого 2016 року, у якому останнє повідомило, що інформація згідно з отриманим пакетом внесена до СЕТАМ в повному обсязі 10 лютого 2016 року - лот № 125840 (кукурудза).

Таким чином наведені обставини свідчать про вчинення державним виконавцем комплексу дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 8 травня 2015 року у даній справі, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли юридично мотивованого висновку щодо відсутності підстав стверджувати про бездіяльність державного виконавця та порушення ним вимог закону при виконанні наказу.

Крім того, судами встановлено відсутність у матеріалах справи доказів звернення заявника до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня щодо стадії здійснення виконавчого провадження, що передбачено ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Крім того, місцевим господарським судом обгрунтовано зазначено, що у разі визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати визначених осіб до вчинення дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди, повно встановивши усі обставини справи, перевіривши доводи сторін, надавши їм належну правову оцінку у сукупності та вірно застосувавши норми ст. ст. 6, 11, 25 Закону України "Про виконавче провадження" та норми процесуального закону, дійшли юридично правильного висновку про те, що під час виконання наказу Господарського суду Харківської області від 8 травня 2015 року державний виконавець діяв у спосіб і в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження", державним виконавцем вчинялись дії з виконання вказаного наказу, а тому відсутні підстави для задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця.

За таких обставин ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 травня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Т. Барицька

Л. Іванова