ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 915/1836/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіКарабаня В.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бучанської міської ради Київської областіна постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року у справі№ 915/1836/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомБучанської міської ради Київської областідоПублічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд"провідшкодування збитків у сумі 1820202,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Бучанська міська рада Київської області (далі - Бучанська міська рада, позивач) звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" (далі - ПАТ "Південзахідтрансбуд", відповідач) про стягнення на користь місцевого бюджету збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 1820202,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач, будучи замовником будівництва 166 - квартирного житлового будинку по вул. Центральній, 33-В в місті Буча Київської області, в порушення вимог ст.ст.9, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклав з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та не сплатив до бюджету міста розрахований відповідно до Порядку сплати пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Буча, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 29.03.2012 року за № 609-23-VI пайовий внесок, спричинивши міському бюджету збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 1820202,00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2015 року у справі № 915/1836/15 (суддя Олейняш Е.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.1015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Мишкіної М.А., суддів: Будішевської Л.О., Таран С.В.), у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами ст.ст. 39, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), просить скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що в період з 30.03.2015 року по 26.06.2015 року Державною фінансовою інспекцією в Київській області була проведена ревізія бюджету міста Буча та фінансово-господарської діяльності Бучанської міської ради за період з 01.09.2011 року по завершений місяць 2015 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2002р. по 01.09.2011 року За наслідками проведення ревізії складено акт № 08-21/0 від 06.07.2015 року, в якому зазначено про недоотримання бюджетом міста Буча значної суми коштів, оскільки деякі забудовники, якими введено об'єкти в експлуатацію на території м. Буча, не уклали договорів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Буча, в тому числі несплата коштів пайової участі ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" у зв'язку із будівництвом 166 - квартирного житлового будинку по вул. Центральній, 33-В в місті Буча Київської області, чим порушено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

03.02.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № КС 14312017393 закінченого будівництвом об'єкта відповідно до будівельного паспорта - 166-квартирного житлового будинку в м. Буча по вул. Центральній, 33-в; замовник - ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд".

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинність з 12.03.2011 року.

Відповідно до ст. 40 цього Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 2).

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками (ч. 8).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9).

Отже, істотною умовою договору про пайову участь є розмір такої участі, який має бути розрахованим відповідно до вимог законодавства та погодженим сторонами у відповідному договорі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. При цьому, при визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що склад цивільного правопорушення є недоведеним, оскільки протягом періоду з моменту подачі декларації про початок виконання будівельних робіт та до моменту прийняття об'єкта в експлуатацію договір про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту між сторонами спору укладений не був, і позивачем у названий період не вчинялись дії по укладенню такого договору.

Ураховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій відповідно до їх повноважень, передбачених ГПК України, не встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду відповідальності як збитки, Вищий господарський суд України вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що підстав для задоволення позову немає.

Доводи касаційної скарги, які зводяться до того, що несплачений відповідачем пайовий внесок при відсутності передбаченого законом договору про пайову участь є збитками у вигляді упущеної вигоди, не ґрунтуються на вищевказаних нормах закону і висновків господарських судів не спростовують, в зв'язку з чим підстави для скасування законної та обґрунтованої постанови апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відсутні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Бучанської міської ради Київської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року та рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2015 року у справі № 915/1836/15 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.СуддяКарабань В.Я.