ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 910/3704/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М.- головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Компанії "FRATEX BUSINESS LIMITED"на постанову та ухвалувід 12.07.2016 Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 господарського суду міста Києва (про припинення провадження у справі)у справі№ 910/3704/13 господарського суду міста Києваза заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Факро Орбіта" Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф"пробанкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники:

- Компанії "FRATEX BUSINESS LIMITED" - Стецина І.В., довір.,

- ДП "ДПІ "Діпроверф" - Артамонова К.А., довір.; Полєжай Є.В. (в.о. директора),

- розпорядник майна - арбітражний керуючий Лінкевич О.М., пасп.,

- Мінекономрозвитку України - Гаврюшенко В.В., довір.; Кропот О.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2013 прийнято до розгляду заяву про порушення справи № 910/3704/13 про банкрутство Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" (далі - ДП "ДПІ "Діпроверф", Боржник) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Факро Орбіта" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лінкевича О.М., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, справу призначено до розгляду тощо.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2016 (головуючий суддя - Чеберяк П.П., судді: Пригунова А.Б., Прокопенко Л.В.) припинено провадження у справі № 910/3704/13 про банкрутство ДП "ДПІ "Діпроверф", припинено дію мораторію.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Компанія "FRATEX BUSINESS LIMITED" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.05.2016 про припинення провадження у справі та направити справу для подальшого розгляду до місцевого господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 (головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Баранець О.М., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 18.05.2016 - без змін.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного суду, Компанія "FRATEX BUSINESS LIMITED" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 18.05.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні Вищого господарського суду України заявник підтримав доводи касаційної скарги. При цьому, представники ДП "ДПІ "Діпроверф" та розпорядник майна - арбітражний керуючий Лінкевич О.М. погодились з позицією Компанії "FRATEX BUSINESS LIMITED" про передчасність припинення провадження у даній справі про банкрутство та просили суд скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку України) просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Лінкевича О.М., представників Компанії "FRATEX BUSINESS LIMITED", ДП "ДПІ "Діпроверф" та Мінекономрозвитку України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про припинення провадження у справі та припинення дії мораторію, суд першої інстанції виходив з того, що процедура розпорядження майном боржника триває більше трьох років і протягом цього строку Боржник та кредитори не уклали мирову угоду, яка була б затверджена господарським судом. При цьому, місцевий суд зазначив, що ДП "ДПІ "Діпроверф" не виключено з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, а подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних судових процедур банкрутства, призводить до порушення прав як Боржника, так і кредиторів, заподіяння додаткових збитків, зокрема, з оплати праці арбітражного керуючого, а внаслідок дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, останні позбавлені можливості отримати задоволення своїх грошових вимог, а також нараховувати на ці вимоги штрафні санкції.

З наведеними висновками місцевого суду повністю погодився апеляційний суд.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаними висновками попередніх судових інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог законодавства.

Так, як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 03.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветта-КР" (далі - ТОВ "Ветта-КР") звернулось до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди від 29.05.2015.

До того ж, розпорядник майна - арбітражний керуючий Лінкевич О.М. 03.07.2015 (т.14, а.с.8-23) та 06.07.2015(т. 14, а.с.24-36) подавав до суду мирову угоду від 02.07.2015, схвалену на засіданні зборів комітету кредиторів ДП "ДПІ "Діпроверф" від 02.07.2015, у новій редакції шляхом внесення змін, зазначених у листі Мінекономрозвитку України №3242-07/20447-07 від 24.06.2015.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалами господарського суду міста Києва неодноразово було відкладено розгляд справи та зобов'язано Мінекономрозвитку України надати суду відомості щодо розгляду мирової угоди від 02.07.2015, а розпорядника майна та комітет кредиторів Боржника - пояснення на заперечення Мінекономрозвитку України щодо затвердження мирової угоди від 02.07.2015.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 18.05.2016 господарським судом міста Києва було прийнято шість ухвал у даній справі, зокрема, про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Ветта-КР" про затвердження мирової угоди від 29.05.2015 та оскаржувана ухвала - про припинення провадження у справі про банкрутство ДП "ДПІ "Діпроверф".

При цьому, в описових частинах зазначених ухвал місцевий суд послався як на клопотання ТОВ "Ветта-КР" від 03.06.2015 про затвердження мирової угоди від 29.05.2015, так і на клопотання розпорядника майна Боржника від 03.07.2015 про затвердження мирової угоди від 02.07.2015.

Проте, зі змісту згаданих процесуальних документів та наявних матеріалів справи не вбачається, що судом першої інстанції було ухвалено рішення стосовно мирової угоди від 02.07.2015. Жодних висновків щодо поданої до суду розпорядником майна Боржника мирової угоди від 02.07.2015 господарським судом ні в ухвалі про припинення провадження у справі, ні в ухвалі про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Ветта-КР" про затвердження мирової угоди від 29.05.2015 зроблено не було.

Зазначені процесуальні порушення призвели до неповного з'ясування всіх обставин справи місцевим судом при вирішенні спору.

Оскільки однією з підстав прийняття оскаржуваної ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство ДП "ДПІ "Діпроверф" стало те, що боржник та кредитори не уклали мирову угоду, яка була б затверджена господарським судом, на думку касаційного суду, вирішення питання стосовно поданої до суду мирової угоди від 02.07.2015 має значення при розгляді заяви ДП "ДПІ "Діпроверф" від 19.01.2016 про припинення провадження у справі.

Поряд з викладеним слід зазначити, що розглядаючи заяву ДП "ДПІ "Діпроверф" від 19.01.2016 про припинення провадження у справі, підписану генеральним директором Кравченко С.В., та ухвалюючи рішення про її задоволення, місцевий суд залишив без будь-якої оцінки та правового аналізу заперечення ТОВ "Опека-Інвест" щодо особи керівника Боржника, викладені у клопотанні від 18.05.2015 (т.16, а.с.152-171), а також безпідставно проігнорував надану ОСОБА_11 інформацію стосовно визнання незаконними та скасування наказів Мінекономрозвитку України №144-п від 21.09.2015 "Про увільнення ОСОБА_11 від виконання обов'язків генерального директора ДП "ДПІ "Діпроверф" та № 145-п від 21.09.2015 "Про призначення Кравченко С.В. генеральним директором ДП "ДПІ "Діпроверф" на підставі рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17.12.2015 у справі №645/8927/15-ц (т.15, а.с.177-182).

Отже, місцевий господарський не надав належної правової оцінки всім обставинам справи, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та порушує приписи ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та вимоги п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З урахуванням викладеного, ухвалу місцевого суду не можна вважати законною та обґрунтованою.

Апеляційний суд на наведені недоліки ухвали місцевого суду уваги не звернув та їх не усунув.

При цьому, суд апеляційної інстанції припустився аналогічних порушень, не надавши зазначеним вище обставинам жодної правової оцінки, що є порушенням приписів ст. 101 ГПК України, на яку між тим, суд послався в оскаржуваній постанові.

Згідно з ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Суд апеляційної інстанції в порушення приписів ч. 2 ст. 105 ГПК України, підтримавши висновки місцевого суду, залишив без будь-якої правової оцінки як доводи апеляційної скарги Компанії "FRATEX BUSINESS LIMITED" про незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції про припинення провадження у даній справі, так і доводи ТОВ "Опека-Інвест", викладені в письмових поясненнях до апеляційної скарги (т. 17., а.с.1-5), зокрема, про те, що господарський суд міста Києва не розглянувши клопотання розпорядника майна від 03.07.2015 про затвердження мирової угоди від 02.07.2015, перейшов до розгляду клопотання Боржника від 19.01.2016 про припинення провадження у справі.

Відтак, апеляційний суд прийняв постанову при неповному з'ясуванні обставин, на які посилаються учасники провадження у справі.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду від 18.05.2016 про припинення провадження у справі, керуючись приписами ст. 101 ГПК України, мав повторно розглянути справу, надати належну правову оцінку наявним у справі та додатково поданим доказам і доводам сторін.

У зв'язку із викладеним, недоліки у вирішенні спору, яких припустилися суди попередніх інстанцій, свідчать про передчасність здійснених висновків про припинення провадження у даній справі про банкрутство.

За таких обставин та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 3 ст. 1119 ГПК України, ухвала місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до місцевого суду в іншому складі суду.

Суду ж першої інстанції при новому розгляді справи слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, вжити заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, та, залежно від встановленого, ухвалити рішення відповідно до норм законодавства (ч. 1 ст. 11112 ГПК України).

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії "FRATEX BUSINESS LIMITED" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 18.05.2016 (про припинення провадження у справі №910/3704/13) скасувати.

3. Справу № 910/3704/13 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 10.10.2016