Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 05.10.2016 року у справі №910/31478/15 Постанова ВГСУ від 05.10.2016 року у справі №910/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 910/31478/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Іваненко І.П.,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016

та на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016

у справі № 910/31478/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення 107 646,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - комунальне підприємство) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 107 646,74 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2016 (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (колегія суддів у складі: суддя Тищенко О.В. - головуючий, судді Тарасенко К.В., Чорногуз М.Г.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016, рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 124 Конституції України, ст.ст. 42, 45, 47, 34, 43 ГПК України, ст.ст. 11, 202, 509, 526, 598, 610, 611, 617, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175 ГК України. Скаржник посилається, зокрема на те, що сторони дійшли взаємної згоди про розірвання з 01.09.2015 лише договорів в частині здійснення постачання теплової енергії населенню, тоді як нарахування за споживу теплову енергію здійснено за період з 01.12.2014 по 01.05.2015. Висновок обох судових інстанції про відсутність споживання теплової енергії відповідачем у спірному періоді спростовується корінцями наряду від 29.10.2014 № 155 (на підключення теплоносія) та від 08.04.2015 № 51 (на відключення теплоносія). Крім того, враховуючи приписи ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з урахуванням внесених до нього 26.04.2014 змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", а саме визначення ПАТ "Київенерго" виконавцем послуг ніяким чином не позбавляє балансоутримувача (управителя) будинку в даному випадку відповідача бути споживачем або виконавцем послуг.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили, що:

- 01.11.2000 ПАТ "Київенерго" (в минулому АЕК "Київенерго") та КП УЖГ Дніпровського району міста Києва укладено договір № 1210039 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором в будинок по вул. Кибальчича, 13-А (додаток № 9 до договору);

- відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до договору;

- енергопостачальна організація зобов'язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 договору);

- згідно з розділом 2.3 договору абонент зобов'язується своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії, а також забезпечувати необхідні умови для надходження теплової енергії, обслуговувати (ремонтувати) внутрішньобудинкові системи теплопостачання та власні прилади обліку теплової енергії, здійснювати підготовку власного теплового господарства, та виконувати інші обов'язки зазначені у розділі 2.3 договору;

- відповідно до п. 8.1 договір набуває чинності з дня підписання та діє до 31.12.2000;

- договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення арбітражним судом, передбачених підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 договору; ліквідації сторін (пункт 8.2 договору). Припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (пункт 8.3 договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 8.4 договору);

- 19.05.2015 КП УЖГ Дніпровського району міста Києва надіслало ПАТ "Київенерго" лист № 47/1585, в якому просило припинити з 15.04.2015 дію ряду договорів, в тому числі договору № 1210039;

- позивач 28.08.2015 надіслав відповідачу лист № 029/53/1/10292 в якому не заперечував проти припинення дії договору з 01.09.2015;

- листом № 029/53/8271 від 26.08.2014 позивач зазначив, що не надає послуги з надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків і вказав, що не здійснює роботу щодо надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання нежитловим приміщенням тому питання щодо розірвання договорів з нежитловими приміщеннями є недоцільним;

- відповідно до листування сторін послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в тому числі по вул. Кибальчича, 13-А замовляє КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" (листи від 05.11.2014 № 103/46-6128 та від 19.01.2015 № 103/46-221).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.12.2014 по 01.11.2015, інфляційних втрат, 3% річних та пені у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2000 № 1210039.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що відповідач не є балансоутримувачем будинку 13-А по вул. Кибальчича в місті Києві та взагалі стороною у відносинах з постачання теплової енергії з 05.11.2014, оскільки на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.10.2014 № 1170 стороною у даних відносинах стало КП "Керуюча дирекція Дніпровського району у м. Києві". Крім того, після внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", починаючи з 26.04.2014 балансоутримувач, не будучи теплопостачальною організацією, не може бути виконавцем послуг з централізованого опалення. Судом встановлено, що відповідач за статутом не здійснює господарську діяльність з теплопостачання та не є теплопостачальною організацією в розумінні Закону України "Про теплопостачання" та інших нормативних актів. Законом України від 10.04.2014 № 1198-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" (набрав чинності з 26.04.2014) до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" були внесені зміни, відповідно до яких було змінено, зокрема, виконавця послуг з централізованого опалення. Так, згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (ч. 4 до ст. 19 внесена згідно із Законом України від 10.04.2014 № 1198-VII) виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Однак, Вищий господарський суд України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки вони зроблені з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення даного спору по суті.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно зі змінами до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме ч. 4 ст. 19, які набули чинності 26.04.2014, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є ПАТ "Київенерго", тобто суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Однак, навіть після внесених змін, в ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Тобто внесені 26.04.2014 зміни до вказаного закону, не позбавляють балансоутримувачів (управителів) будинків бути споживачем або виконавцем цих послуг.

При цьому, зазначаючи про те, що позивач не надавав послуги теплопостачання відповідачу і як наслідок не здійснював нарахування за договором, господарськими судами попередніх інстанцій не було надано оцінки наявним в матеріалах справи корінцям наряду від 29.10.2014 № 155 (на підключення теплоносія) за адресою абонента: вул. Кибальчича, 13-А та від 08.04.2015 № 51 (на відключення теплоносія), згідно з якими споживачем визначено "КП УЖГ Дніпровського району".

Отже, у спірних правовідносинах слід встановити на підставі належних і допустимих доказів для чиїх потреб поставлялась теплова енергія та чи було її отримано відповідачем у власність у спірний період, а також перевірити чи виставлялись ПАТ "Київенерго" рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії відповідачу за заявлений період і чи здійснювалась фактична оплата спожитих послуг відповідачем.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що 17.06.2013 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 335 "Про організаційно-правові заходи щодо обслуговування житлового та нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації". Відповідно до зазначеного розпорядження житловий та нежитловий фонд територіальної громади міста Києва, який переданий до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, був з 02.09.2013 переданий на праві господарського відання КП "Керуюча дирекція". У тому числі була передана будівля за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 13-А (куди постачалася теплова енергія за договором). У зв'язку з чим господарські суди дійшли висновку, що у спірний період балансоутримувачем зазначеного будинку був не відповідач, а відповідно відповідач не міг отримувати теплову енергію у спірний період.

Разом з тим, ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції, не надано правової оцінки доводам ПАТ "Київенерго", що 23.07.2015 Київською міською радою прийнято рішення № 823/1687, відповідно до якого вирішено припинити Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" шляхом приєднання його до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва та встановлено, що останнє є правонаступником усіх прав, обов'язків та майна припиненого Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва".

Вказані порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

- чи отримував відповідач послуги від позивача на виконання умов укладеного між сторонами договору від 01.11.2000 № 1210039;

- у разі з'ясування обставин, які підтверджують отримання послуг відповідачем, необхідно з'ясувати протягом якого періоду;

- перевірити чи виставлялись ПАТ "Київенерго" рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії відповідачу за заявлений період і чи здійснювалась фактична оплата спожитих послуг відповідачем;

- дати відповідну оцінку наявному в матеріалах справи рішенню Київської міської ради № 823/1687 та з'ясувати чи є відповідач правонаступником усіх прав, обов'язків та майна припиненого Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва";

- з урахуванням внесених змін Законом України від 10.04.2014 № 1198-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" (набрав чинності з 26.04.2014) до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановити дійсні правовідносини сторін, зокрема щодо того ким являється відповідач у даних правовідносинах - споживачем, виконавцем або виробником.

Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, як місцевий так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

З огляду на наведене справа має бути направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 910/31478/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя: В. Картере Судді:Т. Барицька Н. Губенко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст