Постанова ВГСУ від 05.10.2016 року у справі №910/29690/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 910/29690/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2016у справі№910/29690/15 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"; 2.Публічного акціонерного товариства "Рітейл груп"; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "АВСОН";провизнання недійсними протоколу загальних зборів засновників, розподільчого балансу, статутута за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"; 2. Публічного акціонерного товариства "Рітейл груп"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АВСОН";провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "Сбербанк" повідомлений, але не з'явився,

- ТОВ "Фудмаркет" повідомлений, але не з'явився,

- ПАТ "Рітейл груп" повідомлений, але не з'явився,

- ТОВ "АВСОН" Нестеренко А.М.,

- ТОВ "Пролог-93" повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2016 у даній справі частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (надалі позивач/банк/скаржник), а позов третьої особи у справі з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93", задоволений повністю.

ПАТ "Сбербанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення господарського суду міста Києва. Проте, вказана апеляційна скарга була повернута ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 (судді: Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А., Ропій Л.М.) на підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

ПАТ "Сбербанк", не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і справу передати до суду апеляційної інстанції.

04.10.2016 від ПАТ "Сбербанк" надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи та про продовження строків її розгляду у зв'язку із зайнятістю представника банку в інших судових засіданнях. Колегія суддів, розглянувши клопотання про відкладення, не вбачає підстав для його задоволення, з тих підстав, що, по-перше, в суді касаційної інстанції не досліджуються нові документи чи докази, розгляд справи відбувається на підставі тих документів, які знаходяться у справі і вже були досліджені судами попередніх інстанцій, по-друге, в ухвалі про призначення даної справи до розгляду сторони попереджалися про те, що нез'явлення їх представників не є перешкодою для розгляду справи і не є підставою для відкладення; по-третє, ст. 69 ГПК України встановлений строк розгляду господарських справ, і в разі задоволення клопотання про відкладення суд касаційної інстанції порушить процесуальні строки, зазначені у вказаній нормі, а банком не наведено виняткових підстав, відповідно до приписів вказаної норми, які б надавали право суду касаційної інстанції продовжити розгляд даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016, якою повернуто апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк", мотивована тим, що скаржником не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам, сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та не подано клопотання про його відновлення.

Вищий господарський суд України не вбачає підстав не погодитися із судом апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини першої статті 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується скаржником у касаційній скарзі, що ПАТ "Сбербанк" були порушені вимоги вищезазначених норм, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та надсилання копії скарги іншій стороні у справі, що також підтверджується копією апеляційної скарги, наявної у матеріалах справи ( а. с. 169-172), серед додатків якої (апеляційної скарги) не міститься посилань на докази сплати судового збору та надсилання її копії сторонам у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про те, що ненадання ПАТ "Сбербанк" до апеляційної скарги доказів сплати судового збору та надіслання її копії сторонам у справі є підставою відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України для неприйняття апеляційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, банком був пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, проте, всупереч наведених норм, банком не було подано клопотання про його відновлення, що також є підставою для повернення апеляційної скарги скаржникові.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Доводи скаржника щодо обмеження апеляційним судом йому доступу до правосуддя не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки заявником не дотримано вимог, визначених для форми і змісту апеляційної скарги, встановлених спеціальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, норми якого є обов'язковими для неухильного дотримання сторонами господарського процесу.

Заявник касаційної скарги також зазначає, що з урахуванням положень ст.8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний суд не був позбавлений права відстрочити сплату судового збору за подання останнім апеляційної скарги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом вимог наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, наявність якого закон пов'язує з встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища особи, яка звертається до суду.

Між тим, обов'язок надання доказів наявності складного фінансового становища покладається на заявника (скаржника), який останнім не був виконаний.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України