ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 5011-44/18931-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі), суддів:Коваленка В.М., Панової І.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києвіна постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 року Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 рокуу справі Господарського суду № 5011-44/18931-2012 міста Києваза заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"провизнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

Арбітражний керуючий Швачка С.В.

ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві - Чирва Д.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 травня 2016 року у справі № 5011-44/18931-2012 (суддя Чеберяк П.П.) задоволено заяву арбітражного керуючого Швачки С.В. про стягнення з ініціюючого кредитора витрат на оплату послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна ПрАТ "Кивміськбуд-1" та стягнуто з ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на користь арбітражного керуючого Швачки С.В. 52 940,35 грн. витрат на оплату послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 06.02.2013 року по 15.12.2014 року, затверджених ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року (колегія суддів у складі Остпенко О.М. - головуючий, Доманський М.Л., Шипко В.В.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 травня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними актами, скаржник Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 травня 2016 року у справі № 5011-44/18931-2012.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 3-1, 27, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ чинній до 19.01.2013р. (далі по тексту Закон про банкрутство).

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, місцевим господарським судом за загальною процедурою на підставі заяви Державної податкової інспекції в Оболонському районі порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Київміськбуд-1", оскільки останнє має заборгованість перед бюджетом у розмірі 50 258 285,95 грн. і не спроможне її погасити.

Ухвалою підготовчого засідання від 06.02.2013 року визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ДПІ у Оболонському районі міста Києва на суму 50 258 285,95 грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Швачку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року задоволено заяву розпорядника майна ПрАТ "Київміськбуд-1" арбітражного керуючого Швачки С.В. та затверджено розмір оплати послуг останнього в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника в період з 06.02.2013 року по 15.12.2014 року, що становить 52 940,35 грн.

В подальшому, місцевий господарський суд ухвалою від 18.02.2015 року припинив процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Швачки С.В., відкрив процедуру санації боржника, керуючим санацією призначив арбітражного керуючого Юринця А.В.

У грудні 2015 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Швачки С.В. про стягнення з ініціюючого кредитора витрат на оплату послуг арбітражного керуючого.

Господарський суд міста Києва, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, враховуючи ухвалу суду першої інстанції від 09 лютого 2015 року у зазначеній справі та норми чинного законодавства задовольнив заяву арбітражного керуючого Швачки С.В. про стягнення з ініціюючого кредитора витрат на оплату послуг арбітражного керуючого у розмірі 52 940,35 грн. за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з моменту його призначення у справі до першого засідання комітету кредиторів, на якому було встановлено розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно статті 3-1 Закону про банкрутство надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Частиною 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство визначено, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.12.2014 року відбулось перше засідання комітету кредиторів ПрАТ "Київміськбуд-1", яким було встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Швачки С.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника, що за період з 06.02.2013 року по 15.12.2014 року становить 52 940,35 грн.

Водночас, суди встановили, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Швачки С.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним обов'язків розпорядника майна ПрАТ "Київміськбуд-1", що за період з 06.02.2013 року по 15.12.2014 року становить 52 940,35 грн. Ухвала не оскаржувалася, а відтак в силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є такою, що набрала законної сили і є обов'язковою на всій території України.

Відповідно до ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Отже, законодавцем передбачено обов'язок ініціюючого кредитора чи боржника, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, оплатити послуги арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає правомірним задоволення заяви арбітражного керуючого Швачки С.В. про стягнення з ініціюючого кредитора витрат на оплату послуг арбітражного керуючого у розмірі 52 940,35 грн. за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з моменту його призначення у справі до першого засідання комітету кредиторів, на якому було встановлено розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, про те, що ініціюючий кредитор заперечував проти призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Швачку С.В. та клопотав перед судом про призначення на відповідну посаду арбітражного керуючого Капелюшного І.В., з яким у кредитора існують договірні відносини щодо надання послуг арбітражного керуючого, колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими кредиторами, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно, на підставі аналізу відповідності кожного з кандидатів на призначення вимогам чинного законодавства, а також можливості та доцільності виконання ними своїх повноважень, виходячи із внутрішнього переконання, що базується на всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи у їх сукупності.

Крім того, суди встановили, що ухвалою підготовчого засідання від 06.02.2013 року розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Швачку С.В. Вказана ухвала суду в частині призначення розпорядника майна в апеляційному чи касаційному порядку не скасована, а відтак є чинна.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року та ухвала Господарського суду міста Києва від 16 травня 2016 року у справі № 5011-44/18931-2012, прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 травня 2016 року у справі № 5011-44/18931-2012 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

І.Ю. Панова