ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року Справа № 908/2151/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргивідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2015 та рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2015у справігосподарського суду Запорізької області №908/2151/15-гза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрна"довідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"простягнення заборгованості,за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

19.12.2014 між відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрна" (постачальник) було укладено договір №УПр14/9020/2014/2235, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію у кількості та за номенклатурою, визначеними у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору та специфікації №1 ТОВ "ЦЗФ "Сєвєрна" поставили ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" вугілля марки АО (25-50) у 13-ти вагонах №2283, 67370684, 66118514, 65378846, 66708116, 65693673, 65383929, 65491128, 65883324, 60471307, 67188623, 66730656, 67873232 загальною кількістю 901т, яке було прийнято покупцем, що підверджується штемпелем ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" на залізничних накладних №48796635 та №48796593, видатковою накладною №СЕ-0000169 від 09.01.2015р. та актом прийому-передачі №СЕ-0000169 партії вугільної продукції від 09.01.2015р. на суму 2 252 496,40 грн., які підписані представниками Сторін та скріплені печатками підприємств.

26.01.2015 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №УПр14/9020/2014/2235 від 19.12.2014, відповідно до якої сторони погодили ціну за одну тонну вугілля марки АО(25-50), поставленого ТОВ "ЦЗФ "Сєвєрна" та прийнятого ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" 09.01.2015 у розмірі 1 750,00грн. з ПДВ. Загальна вартість вугілля відповідно до додатково складених коригувальної видаткової накладної №СЕ-0000169/К, та акту прийому-передачі №СЕ-0000169/К від 26.01.2015 склала 1 576 750,00грн.

Відповідно до п.4 додаткової угоди №1 до договору №УПр14/9020/2014/2235 від 19.12.2014 строк оплати поставленої продукції відносно здійсненої поставки - протягом 3-х банківських днів з моменту надання постачальником оригіналу коригувального розрахунку.

06.02.2015 ТОВ "ЦЗФ "Сєвєрна" надіслали ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" оригінали скоригованих первинних документів: коригуючу видаткову накладну №СЕ-0000169/К від 26.12.2014р., коригуючий рахунок-фактура № ДК-00169/К, акт прийому-передачі №СЕ-0000169/К, які отримані останніми 09.02.2015, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з несплатою ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" заборгованості за поставлене вугілля, ТОВ "ЦЗФ "Сєвєрна" надіслали на адресу комбінату претензію №104/02 від 27.02.2015 з вимогою погасити борг, і в результаті не отримання відповіді, звернулися до суду з позовом про стягнення з останніх 1 576 750,00грн. основного боргу, та нарахованих на нього 3% річних у сумі 5 313,43грн., а також інфляційних втрат у сумі 83 567,75грн.

19.05.2015 рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Сушко Л.М.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрна" 1 576 750,00грн. основного боргу, та 31 535,01грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено, мотивуючи тим, що додаткова угода №1 містить умову щодо незастосування до спірних правовідносин встановлених чинним законодавством наслідків за порушення грошового зобов'язання.

23.06.2015 постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді Попков Д.О., Радіонова О.О., Зубченко І.В.) рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційної індексації скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким відповідні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" на користь ТОВ "ЦЗФ "Сєвєрна" 5 313,43грн. 3% річних, та 83 567,75грн. інфляційних втрат. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Постанова мотивована доведеністю позовних вимог, а також тим, що обов'язковість настання наслідків за прострочення виконання грошового зобов'язання випливає зі змісту спірних правовідносин та ч.2 ст.625 ЦК України, тому сторони не можуть відступити від застосування відповідальності, яка встановлена діючим законодавством.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Зазначали, що позивачем 27.04.2015 було направлено скориговані первинні документи, які комбінат отримав 05.05.2015. Тому на момент звернення ТОВ "ЦЗФ "Сєвєрна" до суду з позовною заявою, на думку заявника, строк оплати за поставлену продукцію у нього не настав.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції обґрунтовано виходили з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як установлено попередніми судовими інстанціями, на виконання умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу вугілля марки АО (25-50) на загальну суму 1 576 750,00грн., що не спростовувалось останнім.

Беручи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій, застосовуючи положення ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 610, 629 Цивільного кодексу України, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї статті нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції, застосовуючи положення ст.ст.610, 625 ЦК України, перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшов обґрунтованого висновку про часткове скасування рішення місцевого суду та задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 5 313,43грн. та інфляційних втрат у розмірі 83 567,75грн.

Твердження заявника про те, що факт приймання поставленої продукції не свідчить про настання обов'язку з оплати отриманої продукції, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, з яких убачається, що скориговані первинні документи були направлені відповідачу 06.02.2015, тобто до моменту звернення позивача до суду з відповідним позовом. Зазначені доводи були відхилені мотивованими висновками суду апеляційної інстанції, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі господарського суду Запорізької області №908/2151/15-г - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк