ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року Справа № 906/293/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішеннягосподарського суду Житомирської області від 28.04.2015 р. (суддя Лозинська І.В.)та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. (судді: Гудак А.В., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) у справі№906/293/15 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго"простягнення 20 332 грн. 32 коп.за участю представників: від позивача: не з'явивсявід відповідача: не з'явивсяВ С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" (далі - КП Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго") про стягнення заборгованості, а саме: 7 216 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 13 115 грн. 54 коп. 3% річних.

Позов вмотивований порушенням відповідачем договірних зобов'язань з повної та своєчасної оплати поставленого природного газу і, як наслідок, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.04.2015 р. у справі №906/293/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р., в задоволені позову відмовлено.

Підставою для прийняття вказаних судових рішень стало те, що договорами про організацію взаєморозрахунків №258/30 від 25.02.2014 р. та №1046/30 від 05.12.2014 р. змінено умови та строки оплати природного газу, поставленого за договором №14/2400/11 від 30.09.2011 р. на купівлю-продаж природного газу. При цьому, відповідач розрахувався за поставлений газ в порядку та строки, передбачені в договорах про взаєморозрахунки.

Не погодившись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 28.04.2015 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вказана касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2015 р. касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 05.10.2015 р.

Представник відповідача до початку судового розгляду подав заперечення на касаційну скаргу.

В судове засідання представники сторін не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями досліджено, що 30.09.2011 р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" (покупець) уклали договір купівлі-продажу природного газу №14/2400/11.

За умовами вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, обсягом до 16050, 00 тис.м3, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриманий газ, виходячи з ціни за 1000 м3 газу (з ПДВ) - 1 309 грн. 20 коп. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 1.1, 2.1, 5.2, 5.5 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктами 7.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України, а також договором.

Вищевказаний договір діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості, що закріплено в п. 11.1 договору №14/2400/11 від 30.09.2011 р.

Надалі, шляхом підписання додаткової угоди №1 від 11.10.2011 р. та додаткової угоди №2 від 01.08.2012 р. до договору купівлі-продажу природного газу сторони виклали п. 5.2 цього договору в новій редакції. При цьому, ціна за 1000 м3 природного газу, яку належить сплатити покупцеві за споживання газу, залишилась незмінною, а саме 1 309 грн. 20 коп. з ПДВ.

Додатковою угодою №2 від 01.08.2012 р. сторони також внесли зміни до п. 2.1 договору №14/2400/11 від 30.09.2011 р. та погодили, що продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 755,320 тис.м3 та у 2012 році - 4 800,00 тис. м3.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що закріплено в ст. 530 Цивільного кодексу України.

В процесі судового розгляду справи №906/293/15 місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу позивач у жовтні 2011 року, листопаді та грудні 2012 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 5 306 643 грн. 21 коп. Вказане підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Проте, відповідач лише частково виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу.

Так, в протоколі узгодження заборгованості за природний газ за рахунок різниці в тарифах на теплову енергію від 18.10.2013 р. позивач та відповідач узгодили, що борг КП Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" за 2012 р. за договором №14/2400/11 від 30.09.2011 р. складає 1 029 499 грн. 02 коп.

Неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з повної та своєчасної оплати стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 029 499 грн. 02 коп. основної заборгованості, 8630 грн. 77 коп. інфляційних втрат, 398 88 грн. 74 коп. 3 % річних, 148 190 грн. 74 коп. пені та 178 790 грн. 55 коп. 7 % штрафу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.01.2014 р. у справі №906/1697/13 вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з відповідача 1 029 499 грн. 02 коп. основного боргу та 208 487 грн. 68 коп. інших нарахувань (інфляційних втрат, 3% річні, штрафу та пені).

Разом з цим, як свідчить протокол засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Житомирської області №1 від 08.02.2014 р. на розгляд комісії винесено пропозицію щодо розподілу субвенції з державного бюджету у сумі 13 000 000 грн. 00 коп. на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію за рахунок джерел, визначених у п. 2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", враховуючи питому вагу обсягів заборгованості з різниці в тарифах кожного підприємства від загального обсягу по області, зокрема, КП Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" - 1 347 950 грн. 00 коп.

В додатку №1 до вказаного протоколу зазначено, що обсяг заборгованості відповідача за 2012-2013 рр. становить 7 063 951 грн. 28 коп.

За таких обставин, відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", 25.02.2014 р. між головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Новоград-Волинської міської ради, Управлінням житлово - комунального господарства, енергозбереження та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради, КП Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укладено договір про організацію взаєморозрахунків №258/30.

Предметом даного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14, п. 2 ст. 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та Порядку і умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 29.01.2014 р.

Вказаним договором встановлено порядок проведення взаєморозрахунків, в тому числі погашення заборгованості на суму 1 029 499 грн. 02 коп.

Договір про організацію взаєморозрахунків набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором та є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування, що передбачено п. п. 14, 15 цього договору.

Крім того, згідно п. 16 договору про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків №258/30 від 25.02.2014 р., позивачу було перераховано 1 029 499 грн. 02 коп. заборгованості за природний газ за договором №14/2400/11 від 30.09.2011 р. Дана сума була оплачена Новоград-Волинським управлінням Державної казначейської служби України 01.04.2014 р., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

З матеріалів справи також вбачається, що 05.12.2014 р. між головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Новоград - Волинської міської ради, Управлінням житлово - комунального господарства, енергозбереження та комунальної власності Новоград - Волинської міської ради, КП Новоград - Волинської міської ради "Новоград - Волинськтеплокомуненерго" та НАК "Нафтогаз України" укладено договір №1046/30 про організацію взаєморозрахунків (згідно з п. 2 ст. 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік"), предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків з погашення заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, стягнутих рішенням господарського суду у справі №906/1697/13 від 09.01.2014 р., за договором №14/2400/11 від 30.09.2011 р. за 2012 рік у розмірі 208 487 грн. 68 коп.

Відповідно до платіжного доручення №9 від 10.12.2014 р. вказана сума була сплачена Новоград - Волинським управлінням Державної казначейської служби України 30.12.2014 р.

Спір, що розглядається господарськими судами в межах справи №906/293/15, виник між сторонами у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач порушив свої зобов'язання з своєчасної оплати поставленого природного газу, через що у останнього виник обов'язок сплатити індексацію ціни, 3% річних в загальній сумі 20 331 грн. 32 коп. за період з 28.10.2013 р. по 01.04.2014 р. за зобов'язаннями грудня 2012 р.

Однак, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про те, що станом на 30.12.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу природного газу №14/2400/11 від 30.09.2011 р. відсутня. При цьому, зобов'язання відповідача були виконані в строки та на умовах передбачених договорами про організацію взаєморозрахунків. Вказане стало підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій і вважає прийняті ними рішення законними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу змісту наведених правових норм вбачається, що обов'язковою умовою стягнення в судовому порядку з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є встановлений факт прострочення боржником виконання такого зобов'язання.

Враховуючи, що сторонами справи, шляхом укладення договорів про організацію взаєморозрахунків №258/30 від 25.02.2014 р. та №1046/30 від 05.12.2014 р., змінено умови та строки розрахунків за договором купівлі-продажу природного газу №14/2400/11 від 30.09.2011 р. та новий порядок проведення розрахунків не був порушений відповідачем, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірною позицію місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для застосування до відповідача наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про юридично значиму поведінку сторін справи, а саме про обставини, які вплинули на виконання відповідачем свого зобов'язання та ступінь його виконання, відповідають дійсності, ґрунтуються на матеріалах справи та не суперечать приписам законодавства.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржуваних рішенні та постанові, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновків, що місцевим та апеляційним господарськими судами повно, всебічно та об'єктивно встановлено у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізовано правовідносини, що виникли між сторонами, у зв'язку з чим прийняті ними рішення та постанова є законними, обґрунтованими та не підлягають зміні або скасуванню.

Доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують правомірності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм чинного матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд поданої ним касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 28.04.2015 р. у справі №906/293/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді: А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк