Постанова ВГСУ від 05.09.2016 року у справі №910/19210/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року Справа № 910/19210/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача 1:Стахов Р.В., дов. від 31.03.2016 б/н;позивача 2:Коваленко Н.О., дов. від 20.07.2015 б/н;відповідача:Колеснікова Є.В., дов. від 02.09.2016 №25-551/351; Глущенко А.П., дов. від 10.06.2016 №56-486-416/10;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської обласної ради на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.06.2016у справі№ 910/19210/15 Господарського суду міста Києваза позовом1) Компанії ,,Avicom Britania Limited" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Міжнародний аеропорт ,,Херсон"доХерсонської обласної радипростягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Avicom Britania Limited" (далі - Компанія, позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" (далі - Товариство, позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Херсонської обласної ради про стягнення на користь Компанії 8574332,16 фунтів стерлінгів матеріальних збитків, що еквівалентно 294768101,79 грн., та стягнення на користь позивача-2 10000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 (суддя Чебикіна С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 (головуючий суддя Суховий В.Г., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 (головуючий суддя Попікова О.В., судді Євсіков О.О., Кролевець О.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 скасовано, справу скеровано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

04.04.2016 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 (суддя Морозов С.М.) згадану заяву повернуто позивачу-2 без розгляду у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (головуючий суддя Коршун Н.М., судді Дикунська С.Я., Зубець Л.П.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" про зміну предмету позову по суті.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Херсонська обласна рада звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 залишити без змін.

В обґрунтування свої правової позиції заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, а саме пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Наголошує на тому, що апеляційним судом необґрунтовано звільнено позивачів від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як роз'яснено у пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заява про зміну предмету позову за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Звертаючись 04.04.2016 до Господарського суду міста Києва із відповідною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" наголошував на зміні предмету позову та просив суд стягнути з відповідача на свою користь шкоду завдану йому незаконними діями Херсонської обласної ради у розмірі вартості майна, яке було вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" та передано відповідачу згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 року №5024/176/2012 в сумі 294 758 101,79 грн. Крім цього, позивач-2 наголосив на тому, що його звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Надаючи юридичну оцінку поданій позивачем-2 заяві про зміну предмету позову, місцевий господарський суд виходив з того, що заявником не надано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, як це передбачено пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України. Неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі слугувало підставою для повернення заяви без розгляду.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду, якою повернуто заяву позивача-2 про зміну предмету позову, апеляційний суд наголосив на невідповідності висновків місцевого суду нормам статей 22, 63 Господарського процесуального кодексу України, статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Так, пунктом 13 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється з позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Як роз'яснено у пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" питання стосовно незаконності відповідних рішень, дій чи бездіяльності можуть вирішуватися господарським судом лише за результатами розгляду справи по суті, тому пов'язані з цим обставини не підлягають з'ясуванню під час прийняття судом позовної заяви і останню не може бути повернуто судом у зв'язку з несплатою судового збору. Розподіл останнього (та інших сум судових витрат) між сторонами здійснюється в подальшому згідно з судовим рішенням, прийнятим по суті справи, з урахуванням приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відхиляючи доводи позивача-2 щодо звільнення останнього від сплати судового збору, місцевий суд зауважив на тому, що заявником не надано доказів на підтвердження підстав, які обумовлюють звільнення ТОВ "Міжнародний аеропорт "Херсон" від сплати судового збору, зокрема якими діями органу місцевого самоврядування йому завдано, наявність правового зв'язку між такими діями органу місцевого самоврядування та шкодою, яку завдано позивачу-2.

Однак, вирішення згаданих питань на стадії прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду є передчасним, що унеможливлює іі повернення у зв'язку з несплатою судового збору.

За наведених обставин колегія суддів вважає правомірним висновок апеляційного суду про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 винесена з неправильним застосуванням судом норм статей 22, 63 Господарського процесуального кодексу України, статті 3 Закону України "Про судовий збір" та підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки апеляційного суду та не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.

За таких обставин оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016, прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України