ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року Справа № 908/746/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Проперті 2011"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 (головуючий суддя М'ясищев А.М., судді Ушенко Л.В., Сгара Е.В.)у справі№ 908/746/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомгромадянина ОСОБА_4до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Проперті 2011", 2) Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом від 05.03.2015,за участю представниківпозивачаОСОБА_5,відповідача-1не з'явились,відповідача-2не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2016 у справі №908/746/16 в мотивувальній частині відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову без зазначення про це в резолютивній частині ухвали.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2016 у справі № 908/746/16 в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову скасовано; задоволено частково заяву фізичної особи ОСОБА_4 про вжиття запобіжних заходів у справі № 908/746/16: заборонено державним реєстраторам Відділу реєстрації по Олександрівському, Комунарському та Шевченківському районах управління державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради проводити реєстраційні дії щодо ТОВ "Ріал Проперті 2011", а саме: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту, переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа, рішення про виділ юридичної особи, рішення про припинення юридичної особи; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, або ліквідації.

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, а саме: ч. 4 ст. 67 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної не було враховано того, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору вчиняти певні реєстраційні дії суперечить ч. 4 ст. 67 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Після порушення провадження у даній справі позивач звернувся до місцевого суду із заявою від 17.05.2016 про забезпечення позову, в якій просив:

1. Заборонити державним реєстраторам Відділу реєстрації по Олександрівському, Комунарському та Шевченківському районах управління державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, а також всім іншим державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо ТОВ "РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011", а саме: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту; державну реєстрацію переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа; державну реєстрацію рішення про виділ юридичної особи; державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

2. Накласти арешт на нежитлове приміщення № 71 (літера А), що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, загальною площею 3.571, 3 кв. м.

3. Заборонити Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради вчиняти будь - які дії щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 71, літера А, загальною площею 3.571,3 кв. м.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, яким чином невжиття заходів із забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що Господарський суд Запорізької області прийняв 25.08.2015 рішення (що набрало законної сили за наслідком касаційного перегляду), яким було частково задоволено позов ОСОБА_4, а саме: визнано недійснім повністю рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Ріал-Проперті 2011", оформлені протоколами б/н від 08.01.2013 та б/н від 09.08.2013, про розподіл Статутного капіталу Товариства між його учасниками та затвердження змін до статуту товариства та їх державну реєстрацію. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Оскільки судове рішення про визнання недійсним перерозподілу частки ОСОБА_4 набрало законної сили, останній має бути поновлений у корпоративних правах, а установчі документи ТОВ "Ріал-Проперті 2011" - приведеними у відповідність до судового рішення. Однак керівництво ТОВ "Ріал-Проперті 2011", обране нинішніми учасниками, вказане рішення не виконує.

Більш того, для унеможливлення повернення ОСОБА_4 частки в статутному капіталі ТОВ "Проект Майстер" подало до суду, а ТОВ "Ріал-Проперті 2011" визнало позов про визнання недійсним рішення загальних зборів від 27.11.2012, котре стало підставою для включення ОСОБА_4 до складу учасників ТОВ "Ріал-Проперті 2011". Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.04.2016 відмовлено в задоволенні цього позову (справа № 908/5863/15).

Крім того ТОВ "Ріал-Проперті 2011", будучи обізнаним з фактом подання позивачем заяви про забезпечення позову, 04.05.2016 подало до Господарського суду Запорізької області позов до ОСОБА_4 про визнання відсутності права власності на частку у статутному капіталі (ухвалою суду від 04.05.2016 цей позов було повернуто).

Отже, достеменно знаючи як про оспорювання ОСОБА_4 рішення загальних зборів про його виведення зі складу учасників, так і про їхню незаконність, ТОВ "Ріал-Проперті 2011" вчинило перешкоди на шляху поновлення ОСОБА_4 у складі учасників товариства, а саме: ухвалило рішення загальних зборів від 05.03.2015 про перерозподіл часток в статутному капіталі; ухвалило рішення загальних зборів від 27.04.2015 про зменшення розміру статутного капіталу і перерозподіл часток в ньому; ухвалило рішення загальних зборів від 05.06.2015 про перерозподіл часток в статутному капіталі; не привело установчий документ у відповідність із остаточним рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.08.2015; визнало позов ТОВ "Проект Майстер" про визнання недійсним рішення загальних зборів, яким ОСОБА_4 включено до складу учасників товариства (в задоволенні цього позову було відмовлено); подало позов до ОСОБА_4 про визнання відсутності права власності на частку у статутному капіталі (позов було повернуто); не надало на вимогу ОСОБА_4 копій протоколів загальних зборів, редакцій статуту, інших документів, необхідних для пред'явлення позову, що розглядається.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вище обставини і ризики підтверджуються: процесуальними документами ТОВ "Ріал Проперті 2011" у справі №908/453/14; судовими рішеннями у справі № 908/453/14; протоколами загальних зборів учасників ТОВ "Ріал Проперті 2011" від 05.03.2015, 27.04.2015, 05.06.2015; редакціями статуту ТОВ "Ріал Проперті 2011", зареєстрованими 13.03.2015, 15.05.2015, 25.06.2015; витягом з ЄДР про ТОВ "Ріал Проперті 2011"; заявою ТОВ "Ріал Проперті 2011" про визнання позову ТОВ "Проект Майстер" та рішенням господарського суду Запорізької області від 06.04.2016 у справі № 908/5863/15.

З огляду на спрямованість всіх зазначених дій та бездіяльності на перешкоджання поверненню ОСОБА_4 його частки в статутному капіталі, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що існує ризик того, що ТОВ "Проект Майстер" може вчинити такі дії: змінити розмір статутного капіталу, склад учасників товариства, інші положення статуту (наприклад, щодо порядку формування органів товариства, їх повноважень, кворуму та порядку прийняття ними рішень),припинити товариство шляхом реорганізації (поділу, приєднання, злиття, перетворення) або ліквідації.

Вчинення кожної з цих дій є перешкодою для повернення ОСОБА_4 до складу учасників ТОВ "Ріал Проперті 2011".

За приписами ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України суд вправі забезпечити позов також забороною іншим особам вчинять дії, що стосуються предмета спору.

З аналізу вищезазначених положень процесуального закону випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта.

У вирішенні питання про забезпечення позову визначальною є оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Як зазначено у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За приписами абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий суд помилково вказав, що заявлена позивачем вимога не підтверджує того, яким чином невжиття заходів із забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі.

Статтею 67 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. При цьому, у заяві про забезпечення позову необхідно точно вказати які саме дії та кому саме необхідно їх вчинити.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов наступних висновків, з якими також погоджується колегія суддів.

Вимога позивача про вжиття заходів щодо будь-яких державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо ТОВ "РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011" не відповідає приписам ст. 67 ГПК України та не підлягає задоволенню.

За доводами позивача його вимоги пов'язані із порушенням правового статусу як учасника, який існував до прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів. Вимога позивача про накладання арешту на нежитлове приміщення, яке належить іншій особі, не стосується предмета спору, а тому також не підлягає задоволенню.

Необґрунтованою є і вимога про заборону Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради вчиняти будь-які дії щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 71, літера А, загальною площею 3571,3 кв. м.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов правомірного висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню тільки в частині заборони державним реєстраторам Відділу реєстрації по Олександрівському, Комунарському та Шевченківському районах управління державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради проводити реєстраційні дії щодо ТОВ "Ріал Проперті 2011", а саме: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту, переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа, рішення про виділ юридичної особи, рішення про припинення юридичної особи; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, або ліквідації.

Щодо твердження скаржника про те, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору вчиняти певні реєстраційні дії суперечить ч. 4 ст. 67 ГПК України колегії суддів відзначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, зокрема, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження.

В той же час, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому, забезпечуючи позов шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії, господарські суди лише за наявності підстав, передбачених ст. 66 ГПК України, вправі заборонити відповідачеві вчиняти певні дії лише за умови, що вони безпосередньо пов'язані з предметом спору.

Відповідно до змісту ст. 67 ГПК України господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Господарські суди не вправі забороняти особам вчиняти будь-які дії.

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію, судового рішення про арешт корпоративних прав, судового рішення про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».

Таким чином, такий спосіб забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій прямо передбачений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а тому твердження по його невідповідність ч. 4 ст. 67 ГПК України є помилковим.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково, змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Колегія суддів відзначає, що у п. 2 резолютивної частин оскаржуваної постанови апеляційний суд помилково вказав про задоволення заяви позивача про вжиття запобіжних заходів, а не заяви про забезпечення позову. Відтак, постанова суду у вказаній частині підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Проперті 2011" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у справі № 908/746/16 змінити, виклавши п. 2 її резолютивної частини у такій редакції: "Задовольнити частково заяву фізичної особи ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі № 908/746/16".

В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у справі № 908/746/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова