ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 917/1526/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГК

"Газовий Альянс"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від

02.06.2015 року

у справі № 917/1526/14 Господарського суду Полтавської

області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГК

"Газовий Альянс"

до публічного акціонерного товариства

"Полтаваобленерго"

третя особа публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз"

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

позивача - Сергієнко О.П. дов. від 23.04.2015 р.,

відповідача - Остроушко О.Л. дов. від 23.02.2015 р.,

третьої особи - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 р. (судді - Безрук Т.М., Киричук О.А., Кльопов І.Г.) прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" від 08.04.2015р. № 13 про збільшення позовних вимог. Позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" 29 796 623 грн. 16 коп. основного боргу, 1 931 474 грн. 26 коп. пені, 15 453 313 грн. 24 коп. інфляційних, 1 393 502 грн. 35 коп. річних, 73 080 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою від 02.06.2015 р. Харківського апеляційного господарського суду (судді - Сіверін В.І., Терещенко О.І., Ільїн О.В.) рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 р. скасовано в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий альянс" 29 796 623 грн. 16 коп. основного боргу, 1 931 474 грн. 26 коп. пені, 15 453 313 грн. 24 коп. інфляційних, 1 393 502 грн. 35 коп. річних. та постановлено в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 73 080 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36 540грн.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (далі ТОВ "ГК "Газовий Альянс") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

Як вбачається матеріалів справи, між ТОВ "ГК "Газовий Альянс" (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (далі ПАТ "Полтаваобленерго") (відповідачем) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013 р.

Позивач передав, а відповідач прийняв у власність природний газ у обсязі 20 700 тис. куб. м. на суму 87 639 991,20 грн. Приймання-передача природного газу у зазначеному обсязі підтверджується двома актами б/н від 31.08.13 р. приймання-передачі природного газу за договором, складеними у відповідності до пунктів 3.3, 3.4 договору, один з яких складений за участі газорозподільчого підприємства ПАТ "Кременчукгаз".

Оплату придбаного природного газу відповідач здійснив 23.09.2013 р. частково - у сумі 57 843 368,04 грн. згідно звіту ПАТ КБ "ПриватБанк" про дебітові та кредитові операції по рахунку з 23.09.2013 р. по 24.09.2013 р.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем з оплати природного газу за договором склала 29 796 623,16 грн., позивачем було нараховано 1 931 474 грн. 26 коп. пені, 15 453 313 грн. 24 коп. інфляційних, 1 393 502 грн. 35 коп. річних, за весь час прострочки розрахунку, про стягнення яких позивачем заявлено позов у цій справі.

Відповідно до п. 3.4 Договору про купівлю-продаж природного газу, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 10-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Згідно п. 6.1.2 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу, за умови надання Продавцем підписаного Акту приймання передачі природного газу відповідно до п. 3.4 Договору.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову апеляційний господарський суд виходив з того, що підставою для остаточного розрахунку між сторонами за спірний період згідно норм Договору - є повернутий підписаний з боку Позивача акт приймання-передачі газу за серпень 2013 року, який ще не повернутий ПАТ "Полтаваобленерго".

Апеляційний суд вважав, що оскільки з відповідною позовною заявою до ПАТ "Полтаваобленерго" надійшла лише ксерокопія підписаного акта приймання- передачі газу за серпень 2013 р., то термін сплати відповідної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій за її несвоєчасну оплату для ПАТ "Полтаваобленерго" на момент судового розгляду даної справи не наступив. У зв'язку з відсутністю прострочення сплати відповідної заборгованості, у господарського суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог. У позивача не могло виникнути право вимоги оплати за поставлений газ раніше повернення ним на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" відповідного підписаного з боку Продавця акта приймання-передачі газу за серпень 2013 року. Суд вказав, що ПАТ "Полтаваобленерго" направило позивачу акт приймання-передачі газу за серпень 2013 р., саме копію цього акта позивач надав господарському суду як доказ по даній справі. Разом з цим, позивач на даний час ще не повернув товариству оригінал підписаного з його боку акта приймання-передачі газу, в якому продавцем підтверджуються об'єми переданого природного газу за серпень 2013 р. Тобто, через прострочення кредитора не було своєчасно здійснено остаточні розрахунки в тому порядку, як це передбачено у п. 6.1, 6.2 та 3.4 Договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що відповідач не звертався до позивача з вимогою про передачу спірних актів, не встановлював строку для їх передачі, а також не заявляв про відмову від договору та не наполягав на поверненні природного газу.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 105 від 04.04.2014 р. про сплату залишку боргу за переданий природний газ та сплатити штрафні санкції. В даній претензії позивач підтверджував вказані відповідачем в актах обсяги спожитого газу.

Відповідач не повідомляв про відсутність вказаних актів приймання-передачі газу, не заявляв до позивача вимогу про передачу спірних актів.

Позивач в вимозі від 21.05.2014 р. № 134 підтверджував вказані відповідачем в актах обсяги спожитого газу та заявляв вимогу про сплату залишку боргу. Дана вимога була надіслана відповідачу за цінним листом з описом вкладення (т.1 а.с.16-20). Однак, відповідач також не повідомив позивача про відсутність актів приймання-передачі газу, не заявив до позивача вимогу про передачу спірних актів.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

В п. 6.1.2 Договору встановлений строк проведення остаточного розрахунку до 15 числа наступного за місяцем передачі газу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач не заперечував факт поставки йому позивачем природного газу в серпні 2013 року на суму 87 639 991,20 грн. Також відповідач не заперечував проведення 23.09.2013 р. часткової оплати газу на суму 57 843 368,04 грн.

Однак, він не надав жодних доказів сплати позивачу заборгованості за отриманий газ на суму 29796623,16 грн.

Факт передачі позивачем відповідачу газу в обсязі 20 700 тис. куб. м. також підтверджується реєстром поставки природного газу промисловим споживачам постачальником ТОВ "ГК "Газовий Альянс" газовими мережами ПАТ "Кременчукгаз" за серпень 2013 р., актом прийому-передачі № 10879 від 31.08.2013 р. (т. 2 а.с.30, 33).

Слід зазначити, що в договорі відсутні умови щодо звільнення відповідача від оплати отриманого газу в разі неповернення йому актів чи перенесення строку оплати до дати повернення актів.

Позивач не направляв відповідачу відмову від підписання акта, як це передбачено п. 3.4 договору. Натомість в претензії від 04.04.2014 р. та в вимозі від 21.05.2014 р. підтверджував вказані відповідачем в актах обсяги спожитого газу та заявляв вимогу про сплату залишку боргу.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно того, що за умовами спірного Договору акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, та саме відповідач, як покупець, зобов'язується скласти та надати продавцеві акти приймання-передачі, в яких зазначати фактичні обсяги переданого природного газу. Отже, відповідач, який щомісячно самостійно визначає обсяг спожитого ним газу, мав обов'язок оплатити визначені ним обсяги навіть за наявності розбіжностей щодо обсягів поставки газу з позивачем з можливим подальшим коригуванням та усуненням розбіжностей; відсутність підписано акту приймання-передачі не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлений йому позивачем природний газ.

Враховуючи викладене, висновки апеляційного господарського суду про те, що відповідно до ст. 613 ЦК України відбулось прострочення кредитора, що унеможливило проведення відповідачем платежів до отримання акта є необґрунтованим.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов помилкових висновків про необґрунтованість позовних вимог, натомість суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене обставини та межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України) та положення п. 6 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі з мотивів викладених у цій постанові.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 у справі № 917/1526/14 скасувати, а рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 у справі № 917/1526/14 залишити в силі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (код 00131819) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (код 37147753) 36 540 грн. судових витрат за подачу касаційної скарги.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.М. Мачульський

Г.А. Кравчук