ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 910/4096/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Воліка І.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Балтика"

на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 28.04.2015 року

у справі № 910/4096/15-г

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Банк Кредит Дніпро"

до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Балтика"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

стягнення 3 691 019,32 дол. США,

що еквівалентно 97 290 518,93 грн.

за участю представників:

позивача - Кривошеїна П.П.

відповідача - Попкова П.О.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика", в якому просило:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика" на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011 року в сумі 3 279 921,22 дол. США;

- з метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика" в сумі 411 098,10 дол. США перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011 року, заборгованість за яким станом на 17.12.2014 року складає 3 691 019,32 дол. США, звернути стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 300611-І/1 від 30.06.2011 року, а саме: нежитлові приміщення (в літ."А"), гр. приміщення №№ 46-51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення), загальною площею 970,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 32, та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.12.2013 року, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 248403680391;

- визнати за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" право власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 300611-І/1 від 30.06.2011 року, зокрема, на вищезазначені нежитлові приміщення;

- до моменту реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно передати в управління ПАТ "Банк Кредит Дніпро" вищевказаний предмет іпотеки з наданням права передання його в оренду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року у справі №910/4096/15-г (суддя Лиськов М.О.) на підставі ст.ст. 15, 17, 86, 87 ГПК України матеріали вищезазначеної позовної заяви направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області, у зв"язку з тим, що місцезнаходженням відповідача є місто Донецьк, проте згідно розпорядження Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 року розгляд справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснювався господарським судом Запорізької області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року (судді: Яковлєв М.Л., Авдеєв П.В., Куксов В.В.) ухвалу місцевого господарського суду від 24.02.2015 року скасовано, а матеріали справи направлено до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду. При цьому, постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтика" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, а справу передати до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і юридичну оцінку її обставин, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Балтика", в якому просило стягнути з ТОВ "Балтика" на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за кредитним договором № 300611-К/1 від 30.06.2011 року в сумі 3 279 921,22 дол. США; з метою погашення заборгованості ТОВ "Балтика" в сумі 411 098,10 дол. США перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011 року, заборгованість за яким станом на 17.12.2014 року складає 3 691 019,32 дол. США, звернути стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 300611-І/1 від 30.06.2011 року, а саме на: нежитлові приміщення (в літ."А"), гр. приміщення №№ 46-51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення), загальною площею 970,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Білоруська, 32, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.12.2013 року, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 248403680391; визнати за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" право власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 300611-І/1 від 30.06.2011 року, зокрема, на вищезазначені нежитлові приміщення; до моменту реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно передати в управління ПАТ "Банк Кредит Дніпро" вищевказаний предмет іпотеки з наданням права передання такого майна в оренду.

Таким чином, позивач звернувся до місцевого господарського суду у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (іпотекодавцем) кредитного договору, забезпеченого іпотекою (заставою).

Частиною 1 статті 17 цього ж Кодексу встановлено, що у разі, коли справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Господарський суд міста Києва, визначаючи підсудність справи, направив позовні матеріали до господарського суду Запорізької області, керуючись, при цьому, положеннями ч. 2 ст. 15 ГПК України, тобто за територіальною підсудністю за місцезнаходженням відповідача, яким є: 83121, м. Донецьк, пр. Київський, 7. При цьому, суд першої інстанції врахував розпорядження Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 року, згідно якого розгляд справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснювався господарським судом Запорізької області.

Водночас, господарський суд міста Києва встановив, що спір у даній справі не підпадає під ознаки справ виключної підсудності, оскільки не має предметом витребування майна з чужого незаконного володіння чи усунення перешкод у користуванні майном, а вимоги про визнання права власності на майно витікають із зобов'язань щодо погашення позики за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, відповідно.

Переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд вказав на порушення судом першої інстанції правил виключної підсудності, передбачених частини 3 статті 16 ГПК України, під час передання позову до господарського суду Запорізької області та скасував судовий акт першої інстанції і направив матеріали позовної заяви для подальшого розгляду до господарського суду міста Києва, посилаючись на те, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Розділом ІІІ ГПК України закріплено перелік справ, які підвідомчі господарським судам та розмежовано компетенцію стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами.

Так, відповідно до ст. ст. 13, 15 цього ж Кодексу підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ, закріплена в положеннях ст. 16 ГПК України.

В силу частини 2 статті 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Частиною 2 статті 16 ГПК України встановлено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

При цьому, до позовів про права на нерухоме майно в контексті цієї статті відносять позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), тощо.

Разом з тим, правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають із зобов'язань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

З аналізу статті 16 ГПК України вбачається, що позов про визнання права власності на іпотечне майно, якщо обов"язок його передати грунтується на договорі, не є віндикаційним, оскільки підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, тобто факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ґрунтується на невиконанні відповідачем договірного зобов'язання щодо сплати кредитних коштів та, у зв"язку з цим, вимоги про заставлене майно, тобто метою даного позову не є захист речового права власника на спірне іпотечне нежитлове приміщення.

Таким чином, господарський суд міста Києва, з'ясувавши, що спір у справі, який розглядається, виник при виконанні господарських договорів (кредитного й іпотечного) та, встановивши, що відповідач у справі знаходиться у місті Донецьку, дійшов обґрунтованого та правильного висновку про непідсудність даної справи господарському суду міста Києва і правильно, дотримуючись вказівок розпорядження Вищого господарського суду України № 28-р від 02.09.2014 року, передав її до господарського суду Запорізької області, згідно якого розгляд справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснювався господарським судом Запорізької області.

Відтак, помилковими є посилання Київського апеляційного господарського суду про неправильно визначену господарським судом міста Києва підсудність справи, оскільки поза увагою апеляційної інстанції залишено обставини про те, що спір про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване в місті Києві, виник з договорів кредиту та іпотеки, а враховуючи, що виключна підсудність справ визначається залежно від предмета спору у справі, що розглядається, наявність між сторонами будь-яких інших відносин, що не є предметом спору у справі, не впливає на визначення підсудності справи.

З даними висновками місцевого господарського суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Враховуючи наведене, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції залишенню в силі. При цьому, враховуючи що згідно розпорядження Вищого господарського суду України № 21-р від 24.04.2015 року відновлено роботу господарського суду Донецької області, місцем розташування якого визначено м. Харків, пр.Леніна, 5, справа підлягає направленню до господарського суду Донецької області для розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року у справі № 910/4096/15-г скасувати.

Справу № 910/4096/15-г направити до господарського суду Донецької області для розгляду.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик І.М. Волік