ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 910/24838/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Сидоренко О.А.; відповідача - Кухар А.В.; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Фармація"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від20.05.2015у справі № 910/24838/14за позовомОбласного комунального підприємства "Фармація"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дніпропетровська обласна радапростягнення 112 842, 25 грн

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство "Фармація" (далі - ОКП "Фармація") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" (далі - ТОВ "Імуноген-Україна") про стягнення суми боргу у розмірі 106 942, 19 грн, пені і 3% річних у розмірі 5 900, 06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 порушено провадження у справі № 910/24838/14 за позовом КП "Фармація" до ТОВ "Імуноген-Україна" про стягнення 112 842, 25 грн. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Дніпропетровську обласну раду.

До прийняття рішення по суті спору КП "Фармація" подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просило стягнути з ТОВ "Імуноген-Україна" збільшену суму боргу у розмірі 128 159, 17 грн та суму пені і 3% річних в розмірі 5 900, 06 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Лиськов М.О.) від 01.12.2014 позов задоволено повністю. Суд стягнув з ТОВ "Імуноген-Україна" на користь ОКП "Фармація" 128 159, 25 грн основного боргу, 5 900, 06 грн штрафних санкцій.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.) від 20.05.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 скасовано частково, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Імуноген-Україна" на користь ОКП "Фармація" 56 188, 98 грн заборгованості з оплати орендної плати, 35 800, 00 грн заборгованості з відшкодування витрат на утримання майна, 2 369, 35 грн пені та 391, 93 грн 3% річних, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015, КП "Фармація" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не було прийнято в якості доказів у даній справі: договір № 324, договір № 324-К, довідку головного бухгалтера ОКП "Фармація" від 05.03.2015, рахунки ОКП "Фармація" за договором № 324 та за договором № 324-К, банківські виписки ОКП "Фармація".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.07.2015 касаційну скаргу ОКП "Фармація" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.08.2015.

ТОВ "Імуноген-Україна" подало відзив на касаційну скаргу ОКП "Фармація", в якій просило залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 - без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець), ОКП "Фармація" (балансоутримувач) та ТОВ "Імуноген-Україна" (орендар) 01.07.2013 укладено договір оренди № 406 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, за умовами якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, далі - об'єкт оренди, площею 298, 5 кв.м., яке знаходиться у господарському віданні ОКП "Фармація", для розміщення складу (п. 1.1 договору).

Пунктом 3.1. договору № 406 сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує балансоутримувачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1), становить 4 750, 00 грн. (без урахування ПДВ, розрахунок за базовий місяць - квітень).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці (п. 3.2. договору № 406).

Згідно з п. 3.5. договору № 406 орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами та балансоутримувачем акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Сторони погодили, що орендна плата в повному обсязі (у тому числі ПДВ) перераховується орендарем на поточний рахунок балансоутримувача один раз на місяць не пізніше 01 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.7. договору № 406).

Згідно з п. 5.2.3 договору № 406 балансоутримувач зобов'язаний щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендареві рахунок на сплату орендної плати.

Цей договір № 406, згідно з п. 11.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.07.2013 до 01.06.2016.

Між сторонами 01.07.2013 підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення площею 298, 5 кв. м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 171.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується нарахування ОКП "Фармація" ТОВ "Імуноген-Україна" на виконання умов договору оренди № 406 від 01.07.2013 за період з липня 2013 по листопад 2014 102 347, 20 грн орендних платежів.

ТОВ "Імуноген-Україна" протягом спірного періоду було проведено оплату орендної плати в розмірі 46 158, 22 грн, що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень, наданими відповідачем до суду апеляційної інстанції.

ОКП "Фармація", як встановлено судом апеляційної інстанції, не заперечує щодо розміру орендних платежів, що надійшли під час дії спірного договору, але посилається на їх часткове зарахування в рахунок погашення заборгованості по договору оренди № 324 від 14.06.2011.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ОКП "Фармація" (балансоутримувач) та ТОВ "Імуноген-Україна" (користувач) 01.07.2013 укладено договір № 406-К про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, прибудинкової території, внутрішньо-будинкових мереж, компенсації витрат на опалення, електроенергії та інших, за умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 171, а також утримання прибудинкової території, внутрішньо-будинкових мереж, а користувач бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, та інші витрати, що випливають з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1. договору № 406-К сторони погодили, що витрати балансоутримувача на утримання визначених приміщень, складають 3 880, 00 грн (з ПДВ) на місяць.

Оплата за використання приміщення (крім електроенергії) вноситься не пізніше 01 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на рахунок балансоутримувача (п. 2.2. договору № 406-К).

Цей договір, згідно з п. 6.1., укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.07.2013 по 01.06.2016 включно, але не менше ніж договір оренди № 406 від 01.07.2013.

ОКП "Фармація" в обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що за період з липня 2013 по листопад 2014 включно по договору № 406-К від 01.07.2013 ТОВ "Імуноген-Україна" нараховано 65 960, 00 грн відшкодування витрат на утримання майна, з яких останнім сплачено 8 681, 34 грн, а тому заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на утримання майна становить 57 278, 66 грн.

Матеріалами справи, як встановлено судом апеляційної інстанції, підтверджується нарахування позивачем відповідачеві на виконання умов договору № 406-К від 01.07.2013 за період з липня 2013 по листопад 2014 65 960, 00 грн. відшкодування витрат на утримання майна.

ТОВ "Імуноген-Україна" протягом спірного періоду було проведено сплату відшкодування витрат на утримання майна в розмірі 30 160, 00 грн, що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень, наданими відповідачем до суду апеляційної інстанції.

ОКП "Фармація" не заперечувало щодо розміру компенсаційних відшкодувань, що надійшли під час дії спірного договору, але посилалося на їх часткове зарахування в рахунок погашення заборгованості по договору № 324-К від 14.06.2011.

Предметом позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, є матеріально-правова вимога ОКП "Фармація" до ТОВ "Імуноген-Україна" про стягнення заборгованості з несплаченої орендної плати у розмірі 70 880, 51 грн за договором № 406 та 57 278, 66 грн заборгованості щодо оплати витрат балансоутримувача на утримання визначених приміщень за договором № 406-К.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 11 ЦК України).

З огляду на те, що спірні правовідносини між сторонами виникли саме на підставі договору оренди № 406 та договору № 406-К, і предметом спору є стягнення заборгованості за цими двома договорами, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для врахування наявності заборгованості між тими ж сторонами за іншими договорами, при розгляді даного спору.

Оскільки ТОВ "Імуноген-Україна" у період з липня 2013 по листопад 2014 користувалося орендованим приміщенням згідно договору оренди № 406 від 01.07.2013, згідно акту прийому-передачі приміщення з оренди не повернуто орендодавцеві, а також не було надано належних доказів погашення заборгованості за договорами № 406 та № 406-к, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 56 188, 98 грн заборгованості по орендній платі, 35 800, 00 грн заборгованості з відшкодування витрат на утримання майна.

Окрім того, ОКП "Фармація" просило стягнути з ТОВ "Імуноген-Україна" 2 673, 92 грн пені та 464, 86 грн 3%, нарахованих на заборгованість по орендній платі, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, а також 2 369, 35 грн пені та 391, 93 грн 3% річних, нарахованих на заборгованість з відшкодування витрат на утримання майна.

Відповідно до п. 8.2. договору № 406 за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування несвоєчасних орендних платежів за кожний день прострочення.

Разом з тим, з огляду на те, що ОКП "Фармація", як встановлено судом апеляційної інстанції, неправомірно здійснила врахування частини проведених оплат в рахунок погашення непідтвердженої заборгованості за інші періоди за іншим договором, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість перевірити надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, нарахованих на заборгованість по орендній платі, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача 2 673, 92 грн пені та 464, 86 грн 3% річних, нарахованих на заборгованість по орендній платі визнано такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3.2.5. договору № 406-К користувач зобов'язується при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочки.

Здійснивши перевірку наданих ОКП "Фармація" розрахунків пені та 3% річних та періодів їх нарахування, нарахованих на суму заборгованості з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Імуноген-Україна" 2 369, 35 грн пені та 391, 93 грн 3% річних є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ОКП "Фармація", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Фармація" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 910/24838/14 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.