ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 909/1438/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Воліка І.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Державного підприємства "Центр

державного земельного кадастру" в особі

Івано-Франківської регіональної філії

на рішення господарського суду Івано-Франківської

області від 17.02.2015 року

на постанову Львівського апеляційного господарського

суду від 21.05.2015 року

у справі № 909/1438/14

господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Будсервіс"

до Державного підприємства "Центр

державного земельного кадастру" в особі

Івано-Франківської регіональної філії

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Футерка В.Л.

відповідача - Куць О.Т.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Будсервіс" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії про стягнення неустойки у розмірі 272 000 грн. за період з 01.07.2013 року по 10.06.2014 року у зв"язку з неповерненням відповідачем орендованого приміщення після закінчення строку дії договору оренди приміщення № 06/11 від 01.04.2011 року.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2015 року (суддя Фанда О.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року (судді: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Якімець Г.Г.), позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії на користь Публічного акціонерного товариства "Будсервіс" 272 000 грн. заборгованості по сплаті неустойки за період з 01.07.2013 року по 10.06.2014 року та 5 440 грн. судового збору.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.04.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Будсервіс" (орендодавець) та Івано-Франківською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (орендар) укладено договір оренди № 06/11, терміном дії до 31.03.2012 року, згідно якого позивачем передано відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 373.2 кв.м., розташоване на другому поверсі в будинку № 41а по вул. Макухи в місті Івано-Франківську. Додатковими угодами № 30 від 01.04.2012 та № 31/12 від 01.06.2012 року термін дії договору продовжено до 01.08.2012 року. Вартість орендної плати сторони визначили в сумі 12 000 грн. на місяць.

Листом № 1-1173 від 10.12.2012 року відповідач повідомив позивача про розірвання з січня 2013 року цього договору.

Пунктами 2.3 та 2.4 цього ж договору визначено, що, у випадку припинення дії даного договору, майно повертається орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі в оренду майна орендарю даним договором. Майно рахується повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року у справі № 909/827/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 р., зобов`язано відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення, загальною площею 373.2 кв.м., розташоване на другому поверсі в будинку № 41а по вул. Макухи в місті Івано-Франківську (орендоване приміщення) у спосіб та порядку визначеними договором оренди приміщень (за актом приймання-передачі), та стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку за невиконання обов`язку щодо повернення орендованого приміщення в сумі 144 000 грн. за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.

Згідно акта приймання-передачі від 10.06.2014 року відповідачем повернуто позивачу об"єкт оренди.

Предметом даного позову є стягнення неустойки у розмірі 272 000 грн. за період з 01.07.2013 року по 10.06.2014 року (момент повернення приміщень) на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за користуванням відповідачем у вказаний період нежитловим приміщенням після припинення дії договору оренди від 01.04.2011 року № 06/11, факт якого встановлений рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року у справі №909/827/13, що набрало законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, господарські суди першої й апеляційної інстанцій вірно, пославшись на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року у справі № 909/827/13, в якому встановлено факт припинення дії договору оренди 01.01.2013 року, дійшли обґрунтованого висновку про неналежне виконання орендарем свого обов'язку щодо повернення об'єкта оренди орендодавцю шляхом своєчасного підписання акта приймання - передачі та обгрунтованість вимог орендодавця - ПАТ "Будсервіс" про притягнення орендаря - державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії до відповідальності у вигляді стягнення з нього на користь позивача неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном після припинення договору в період з 01.07.2013 року по 10.06.2014 року, передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України.

При цьому, судом першої інстанції враховано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року у справі № 909/827/13, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 р., яким стягнуто з державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії на користь ПАТ "Будсервіс" неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди за цим договором у розмірі 144 000 грн. за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно cтатті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 763 цього ж Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В силу частини 1 статті 762 цього ж Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 2 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Виходячи із загального правила, встановленого статтею 551 Цивільного кодексу України, сторони договору найму можуть домовитися про зміну розміру неустойки, встановленого коментованою статтею.

Проте, умови про розмір та період нарахування неустойки за неповернення орендарем орендованого майна не міститься в укладеному між сторонами договорі оренди.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 192 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначалось вище, факт не повернення відповідачем орендованого майна після припинення договору оренди встановлено господарським судом Івано-Франківської області в рішенні від 17.10.2013 року у справі № 909/827/13, що набрало законної сили.

Зважаючи на не виконання відповідачем обов"язку, встановленого п. 2.3, вказаного договору щодо своєчасного повернення орендованих приміщень, висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за період з 01.07.2013 року по 10.06.2014 року (момент підписання акта приймання - передачі приміщення) у заявленому розмірі, ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам статті 785 Цивільного кодексу України.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для застосування до скаржника приписів частини 2 статті 785 ЦК України, в зв"язку з продовженням строку дії договору, є безпідставними, оскільки рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року у справі №909/827/13 встановлено момент припинення дії спірного договору та стягнуто неустойку за час користування приміщенням після припинення дії договору оренди за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами першої й апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняті рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року у справі № 909/1438/14 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик І.М. Волік