ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 908/839/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представника позивача Р.Букоємського (дов. від13.05.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 7 квітня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 травня 2015 року у справі № 908/839/15-г за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Приморське орендне підприємство теплових мереж" про стягнення 14 964 грн 71 коп.,

УСТАНОВИВ: У січні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Приморське орендне підприємство теплових мереж" про стягнення 2 669 грн 02 коп. пені, 2 543 грн 58 коп. штрафу, 7 715 грн 26 коп. інфляційних втрат і 2 036 грн 86 коп. річних з мотивів неналежного виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 28 серпня 2012 року № 12/851-ТЕ-13.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на зміну сторонами умов, порядку і строків розрахунків.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 7 квітня 2015 року (суддя О. Ярешко), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27 травня 2015 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 233 Господарського кодексу України, статей 22, 549-552, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю "Приморське орендне підприємство теплових мереж" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 28 серпня 2012 року № 12/851-ТЕ-13, укладеного між сторонами, позивач у грудні 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 36 336 грн 86 коп.

Рішенням комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області від 21 березня 2014 року № 18 узгоджено товариству з обмеженою відповідальністю "Приморське орендне підприємство теплових мереж" обсяги заборгованості з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання за 2011, 2012, 2013 роки на суму 393 184 грн (пункт 3.1 протоколу засідання комісії), а рішенням цієї комісії від 29 жовтня 2014 року № 36 погоджено проведення товариством з обмеженою відповідальністю "Приморське орендне підприємство теплових мереж" взаєморозрахунків за спожитий природний газ перед позивачем за 2011, 2012, 2013 роки на суму 89 065 грн.

У подальшому на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 30 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" між публічним акціонерним товариством "Національно акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариством з обмеженою відповідальністю "Приморське орендне підприємство теплових мереж", Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Департаментом фінансів Запорізької облдержадміністрації, Управлінням фінансів Приморської райдержадміністрації Запорізької області та Приморською міською радою Приморського району Запорізької області укладено договір від 3 листопада 2014 року № 954/30 про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2012 рік у сумі 36 336 грн 02 коп. згідно договору від 28 серпня 2012 року № 12/851-ТЕ-13.

За змістом підпунктів 2 і 3 пункту 11 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором; після виконання договору сторони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (пункти 14 і 16 договору).

Платіжним дорученням від 19 листопада 2014 року № 1 відповідач перерахував позивачеві 36 336 грн 20 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені, штрафу та річних за період з січня 2013 року по грудень 2014 року, а також індексу інфляції за період з січня 2013 року по листопад 2014 року.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За змістом статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення пені та штрафу, передбачених пунктом 7.2 договору купівлі-продажу природного газу від 28 серпня 2012 року № 12/851-ТЕ-13, а також для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України України, оскільки розрахунок між сторонами відбувся на умовах, у порядку та строк, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Запорізької області від 7 квітня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 травня 2015 року у справі № 908/839/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець