ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 904/702/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. - (доповідача),

Воліка І.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року

у справі № 904/702/15

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків"

про стягнення заборгованості

за участю представників :

позивача - Беляєвої Т.М.

відповідача - Мерковича Б.В.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" про стягнення з відповідача на користь позивача 135 623,29 грн. заборгованості, суми інфляційної складової в розмірі 10 139,15 грн. та 3% річних у сумі 1 170,45 грн. за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги КП "Дніпроводоканал" до ПАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків" задоволено; стягнуто 135 623,29 грн. боргу, 10 139,15 грн. інфляційних втрат, 1 170,45 грн. 3% річних та 2938,66 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року (судді Вечірко І.О., Кузнецов В.О., Науменко І.М.) рішення місцевого господарського суду змінено; стягнуто з ПАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків" на користь КП "Дніпроводоканал" 49 309,70 грн. плати за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 3686,38 грн. інфляційних втрат, 425,55 грн. 3 % річних та судовий збір у розмірі 1 068,43 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення вимог процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції. Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.12.2004 року Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (Водоканал) та Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський завод прокатних валків" (Водокористувач) підписано Абонентську картку особовий рахунок № 9077/0370 (надалі - Абонентська картка).

Відповідно до пункту 1 Абонентської картки Водокористувач зобов'язується до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплачувати послуги водопостачання та водовідведення по затвердженим відповідним органом тарифам шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Пунктом 2 Абонентської картки передбачено, що Водокористувач зобов'язується в строк до 01.06.2005 року укласти Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення с Водоканалом (надати необхідні документи, отримати та виконати технічні умови тощо). У випадку, якщо до зазначеної дати Водокористувач не оформить Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення постачання води буде припинене.

Водокористувач не має права збільшувати витрати води понад установлені норми затверджених лімітів. За використану воду та скид стоків понад: установлених затверджених лімітів; норми, передбаченої технічними умовами; норми, установленої в паспорті водоспоживання оплата здійснюється Водокористувачем в п'ятикратному розмірі дійсних тарифів на питну воду (пункт 3).

Відповідно до пункту 7.8 Правил приймання стічних вод з метою контролю якості стічних вод підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

При виявленні перевищення допустимих концентрацій забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання стічних вод, Водоканал після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання стічних вод, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення допустимих концентрацій Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на підприємстві) (пункт 7.10 Правил приймання стічних вод).

14.01.2014 року представники КП "Водоканал" в присутності уповноваженого представника ПАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків" здійснили відбір разових проб стічних вод підприємства з метою контролю їх складу та якості (дотримання нормативів допустимих концентрацій), також здійснено відбір проб стічних вод для проведення аналізу в лабораторії підприємства. Дане підтверджується актом відбору стічних вод від 14.01.2014 року, який підписаний представниками сторін без зауважень.

Лабораторія з контролю якості стічних вод підприємств КП "Дніпроводоканал" провела дослідження проб стічних проб та виявила перевищення допустимих концентрацій сухого залишку, сульфатів та азоту амонійного в стічних водах.

КП "Дніпроводоканал", у зв'язку з понаднормативним забрудненням стічних вод, виставило рахунок № 37873 від 30.04.2014 року на суму 135 623,29 грн. за період з листопада 2013 року по січень 2014 року.

На листи КП "Дніпроводоканал" від 10.06.2014 року та 02.09.2014 року про погашення заборгованості за скид понаднормативних забруднень в стічні води, які потрапляють в мережі КП "Дніпроводоканал", відповідач не відреагував.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків" не виконало грошових зобов'язань перед позивачем за понаднормативний скид забруднюючих речовин у стічні води.

Згідно частини 6 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" № 1264-XII від 25.06.1991 року екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Зазначеним Законом розроблено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (надалі - Правила приймання стічних вод), затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року.

Пунктом 1.2 Правил приймання стічних вод передбачено, що вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Згідно пункту 2.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України водоканалам надані права контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.

Відповідно до п.2.4 Правил на підприємства покладені обов'язки виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників; надавати працівникам водоканалу необхідну інформацію щодо своєї системи каналізації допомогу при відборі проб стічних вод підприємства, вивченні режиму їх скиду, обстеженні системи каналізації підприємства та локальних очисних споруд.

На підставі даних Правил рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1895 від 25.12.2012 року затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд змінив судовий акт місцевого господарського суду про задоволення позову та частково задовольнив позовні вимоги про стягнення плати за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, інфляційних втрат, 3 % річних, посилаючись на недоведеність факту систематичності порушення Правил приймання та скиду, відсутність правових підстав для стягнення з відповідача коштів за скид понаднормативних забруднень за три місяці в розмірі 135 623,29 грн.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги частково,зокрема, про стягнення з відповідача коштів за понаднормативний скид забруднень лише за один місяць, апеляційна інстанція не врахувала наявності в матеріалах справи достатніх доказів на підтвердження фактів систематичного порушення Правил приймання та скиду.

Натомість, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у повному обсязі, місцевий господарський суд, вірно вказав на систематичне порушення відповідачем Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровськ, затверджених рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012 року, які визначають допустиму концентрацію шкідливих речовин у стічних водах підприємств.

При цьому, господарський суд послався на акт відбору стічних вод від 14.01.2014 року, підписаний представником відповідача та результати аналізу проб, відібраних з контрольного колодязю біля РМЦ та гаражу, якими встановлено перевищення допустимих концентрацій сухого залишку, сульфатів та азоту амонійного в стічних водах підприємства.

Відповідно до пункту 8.4 Правил приймання та скиду при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у міську каналізацію, порівняно з встановленими допустимими концентраціями забруднюючих речовин, підприємства сплачують Водоканалу додаткову плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативних стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Враховуючи, що відповідачем допущені аналогічні порушення Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 року за №403/6691) та Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012 року у 2012 та 2013 роках, про що свідчать підписані представником відповідача акти відбору стічних вод від 06.06.2013 року та 20.11.2012 року, протоколи вимірювань показників складу та властивостей стічних вод, результати вимірювань, розрахунки величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями та, відповідно, оплачені ним рахунки № 65158 від 31.07.2013 року на суму 23615,34 грн. та № 110180 від 31.12.2012 року на суму 13878,48 грн., місцевий господарський суд погодився з розрахунками величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за листопад 2013 року - січень 2014 року, тобто за три місяці, як систематичне порушення вищевказаних правил.

Таким чином, керуючись п.8.5 Правил № 1895, якими передбачено можливість позивача пред'являти плату порушнику місцевих правил за скид понаднормативних забруднень за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, коли було зафіксовано перевищення допустимих концентрацій, та двох попередніх у випадках систематичного порушення Правил приймання, висновок місцевого господарського суду про систематичне порушення чинних Правил щодо концентрації забруднюючих речовин у стічних водах та проведення розрахунку за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за три місяці, а саме - листопад-грудень 2013 року та січень 2014 року, є обґрунтованим.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом першої інстанції факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, висновок щодо задоволення вимог про стягнення процентів річних та збитків від інфляції у заявленому розмірі є правильним.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, підтверджені матеріалами справи, тоді як відповідачем не надано доказів на спростування факту систематичного порушення Правил приймання та скиду.

Отже, висновок апеляційного господарського суду про недоведеність факту систематичного порушення Правил відповідачем суперечить наявним в матеріалах справи доказам. Наведене свідчить про те, що апеляційна інстанція допустила порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до помилкової зміни рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, оскаржувану постанову апеляційної інстанції в частині відмови в позові КП "Водоканал" до ПАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків" про стягнення 86313,59 грн. суми боргу за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 6 452,77 грн. інфляційних втрат, 3 % річних в сумі 744.90 грн. та 1 068,43 грн. судового збору не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню в зазначеній частині з одночасним залишенням в силі в цій частині рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі № 904/702/15 скасувати в частині відмови в позові Комунального підприємства "Дніпроводоканал" до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" про стягнення 86313,59 грн. суми боргу за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 6 452,77 грн. інфляційних витрат та 3 % річних в сумі 744,90 грн.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року у справі № 904/702/15 в цій частині залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерну, 2, код ЄДРПОУ 00187375) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А, код 03341305) судовий збір у розмірі 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 11 коп. за розгляд касаційної скарги.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді Н.І. Мележик

І.М. Волік