Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 05.07.2016 року у справі №923/1866/15 Постанова ВГСУ від 05.07.2016 року у справі №923/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 923/1866/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк, Д.Кривди, С.Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФермерського господарства "Аделаїда" відокремлена садибана постановувід 06.04.2016Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 923/1866/15за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доФермерського господарства "Аделаїда" відокремлена садибапростягнення 96 628,86 грн, у судове засідання прибув представникпозивачаОСОБА_5 (дов. від 24.06.2016),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до Фермерського господарства "Аделаїда" про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) стягнення 65762,18 грн боргу, з посиланням на збільшення ціни товару при збільшенні міжбанківського курсу валюти на дати розрахунку за товар, який проводився частинами, 12653,45 грн пені, 18213,21 грн 40% річних.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.12.2015 (суддя В.Чернявський), залишеним без зміни постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 (колегія суддів: І.Філінюк, Л.Поліщук, К.Богатир), позов задоволений.

Судові рішення мотивовані наступним.

04.08.2014 між ФОП ОСОБА_4 (продавець) та ФГ "Аделаїда" відокремлена садиба (покупець) укладений договір № 340/Н щодо купівлі-продажу рухомого майна (далі - Договір), а саме, навантажувача телескопічного JCB 535-95, серійний номер НОМЕР_2 номер двигуна НОМЕР_1, рік виготовлення 2006, відпрацьовані мотогодини - 1.

Пунктом 1.8 Договору встановлено, що Договірна ціна на рухоме майно становить: 635000 грн, в тому числі ПДВ - 105833,33 грн. У еквіваленті на іноземну валюту - євро договірна ціна становить 37685,46 євро.

Ціна рухомого майна встановлена на день складання дійсного договору відповідно до міжбанківського курсу валюти - євро (1 євро=16,85 грн). У разі якщо на дату часткового розрахунку (передплати) за рухоме майно міжбанківський курс валюти зміниться в сторону збільшення, продавець залишає за собою право перерахувати вартість (ціну) по курсу на день оплати. У разі якщо на дату повного розрахунку за рухоме майно курс валюти зміниться в сторону збільшення більш ніж на 1%, продавець залишає за собою право переглянути вищезазначені ціни в сторону збільшення відповідно.

Відповідно до п. 1.9 Договору, покупець оплачує продавцю договірну ціну (вартість рухомого майна), в розмірі, встановленому у п.1.8 Договору, на наступних умовах:295790 грн на умовах попередньої оплати; 339210 грн на умовах відтермінування протягом 61 календарного дня, але не пізніше 03.10.2014 за наступним графіком:

169 605,00 грн до 03.09.2014;

169 605,00 грн до 03.10.2014.

Сплативши вказану суму (635000,00 грн) частинами, відповідач допустив порушення узгоджених строків оплати її частини.

З наданого позивачем витягу з картки обліку руху коштів на банківському рахунку у спірних відносинах відповідачем вчинено такі платежі: 07.08.2014 - 295790 грн; 01.09.2014 - 169605 грн; 19.11.2014 - 5 тис. грн; 28.11.2014 - 30 тис. грн; 05.12.2014 - 30 тис. грн; 19.12.2014 - 20 тис. грн; 30.12.2014 - 20 тис. грн; 21.01.2015 - 5 тис. грн; 02.02.2015 - 5 тис. грн; 05.03.2015 - 54605 грн, всього 635 тис. грн.

Порівняння дат цих платежів з обумовленими датами платежів за п.1.9 договору свідчить про порушення строків оплати 169605 грн (останній обумовлений платіж за графіком), що мали бути оплачені до 03.10.2014 (фактично їх оплачено частинами, як зазначено, з 19.11.2014 по 05.03.2015).

Пунктом 7.3 Договору передбачений інший розмір відсотків, ніж зазначений у ст.625 ЦК України 3%, а саме, 40%. Також вказаним пунктом передбачена відповідальність покупця за прострочку оплати товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу.

За розрахунком - додатком до позовної заяви позивач у зв'язку з прострочкою оплати частин останніх 169605 грн за графіком нарахував до стягнення загалом 12653,45 грн пені та 18213,21 грн у якості 40% річних.

Наведений позивачем розрахунок пені та 40% річних відповідає договірним умовам про строки платежів, розміри пені та відсотків річних, наведеним даним про вчинене погашення боргу частинами з порушенням строку.

Отже, до стягнення підлягають 12653,45 грн пені та 18213,21 грн 40% річних.

Водночас, вимоги про стягнення 65762,18 грн у якості боргу також є обґрунтованими, оскільки частина 2 статті 524 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. У розумінні ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до постанов Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-62гс11 та від 26.12.2011 у справі № 3-141гс11, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до п. 1.8 Договору сума 635 тис. грн. сторонами визначена договірною ціною товару як еквівалент 37685,46 євро за міжбанківського курсу співвідношення валют станом на час укладення договору в 16,85 грн за 1 євро.

Таким чином, сторони дійшли згоди про те, що зобов'язання за даним договором має бути виконане у гривні, з урахуванням курсу євро на час укладення договору та на день надходження коштів за поставлений товар на розрахунковий рахунок продавця, що відповідає наведеним вище вимогам законодавства.

Отже, така зміна вартості є правом продавця, визначеним Договором, з яким кореспондується обов'язок покупця оплатити обґрунтовано збільшену ціну.

Наведений позивачем розрахунок зміни ціни товару є арифметично правильним, з огляду на що до стягнення підлягає сума боргу у розмірі 65762,18 грн.

Доводи відповідача щодо того, що у відповідача відсутні правові підстави для сплати 65762,18 грн у якості боргу, оскільки факт повної сплати вартості товару підтверджено рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.11.2015 у справі № 923/1627/15 не приймаються, так як вказаним рішенням визнано право власності за ФГ "Аделаїда" відокремлена садиба на рухоме майно - навантажувач телескопічний JCB 535-95 на підставі Договору, крім того, зазначеним рішенням встановлено факт повної оплати 635 тис. грн відповідно до якого і визнано право власності на рухоме майно, проте, предметом розгляду даної справи є стягнення 65762,18 грн, які відповідач не доводив та які виникли при збільшенні міжбанківського курсу валюти на дати розрахунку за товар відповідно до умов Договору.

З посиланням на вказане вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, зокрема, щодо присудження до стягнення 65 726,18 грн суми курсової різниці, просить у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позовних вимог щодо заявленої курсової різниці у розмірі 65762,18 грн, відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.11.2015 у справі № 923/1627/15 встановлений факт повної оплати вартості товару за Договором у розмірі 635 000,00 грн, з огляду на що заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня.

Суди попередніх інстанцій не прийняли вказані доводи, з посиланням на те, що у справі № 923/1627/15 не встановлений факт оплати 65762,18 грн (курсової різниці) і такого факту не доводив відповідач.

Однак, з мотивувальної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2015 у справі № 923/1627/15 вбачається, що у відповідній справі ФОП ОСОБА_4 наполягає на тому, що покупець здійснив оплату повної вартості рухомого майна, без урахування збільшення курсу євро та в порушення умов щодо графіку сплати вартості рухомого майна.

Тобто, підставою позову про вилучення майна та стягнення штрафних санкцій за договором зберігання від 07.08.2014 № 1/БЗ-Н навантажувача, що є предметом купівлі-продажу за Договором, ФОП ОСОБА_4 визначено, зокрема, невиконання ФГ "Аделаїда" зобов'язання з оплати повної вартості навантажувача з урахуванням курсової різниці.

Водночас, місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі №923/1627/15 (яке не оскаржене у апеляційному порядку), зазначив, що вартість майна сплачена ФГ "Аделаїда" у повному обсязі.

Враховуючи вказане, заявлення ФОП ОСОБА_4 позову у даній справі про стягнення курсової різниці у розмірі 65762,18 грн є спробою перегляду рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2015 у справі № 923/1627/15 у спосіб, що не передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, рішення та постанова у частині присудження до стягнення 65762,18 грн підлягають до скасування із прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Аделаїда" відокремлена садиба задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 22.12.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №923/1866/15 скасувати в частині присудження до стягнення з Фермерського господарства "Аделаїда" відокремлена садиба на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 65762,18 грн курсової різниці.

У цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У решті рішення та постанову залишити без зміни.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Фермерського господарства "Аделаїда" відокремлена садиба 1339,80 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 1461,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст