Постанова ВГСУ від 05.07.2016 року у справі №922/4891/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 922/4891/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Круглікової К.С., за участю представників: позивачаПалькевич Н.С., представник, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.04.2016у справі№ 922/4891/15 Господарського суду Харківської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5простягнення 9861,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" звернулося до Господарського суду Харківської бласті з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 заборгованості за договором №14П-ПРФ-631-2013 в розмірі 9861,33 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.01.2016 (суддя Добреля Н.С.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" 9861,33 грн заборгованості за договором №14П-ПРФ-631-2013 від 20.12.2012 та 1827 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 (судді: Терещенко О.І. - головуючий, Сіверін В.І., Тихий П.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 27.01.2016 скасовано; прийнято нове рішення; відмовлено в позові повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 2009,71 грн за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 27.01.2016. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.3.12.2, 3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕЕ 13.09.2012 № 1181, які діяли у спірний період, п.5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, газопостачання та споживання, затверджених наказом Мінпалива та енергетики України від 27.12.2005 №618 (далі - Правила), частини 3 статті 212, статті 629 Цивільного Кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 20.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (споживач) укладено договір № 14П-ПРФ-631-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - договір), за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.2.9. договору акти приймання-передачі газу є підставами для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

В п.2.8. договору сторони погодили, що споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку (п.2.8.1 договору).

Згідно з п.3.2. договору облік газу ведеться у відповідності з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання.

Відповідно до п.3.3. договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у Додатку 1 до договору.

23.02.2015 з метою проведення позачергової повірки працівниками ПАТ "Харківгаз" було проведено демонтаж лічильника газу РЛ (заводський номер 364644), про що сторонами було складено та підписано Протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку № 43106.

За результатами повірки встановлено: наявність та цілісність пломб Держстандарту України в наявності не ушкоджена, наявність та цілісність пломб ПАТ "Харківгаз" - в наявності не ушкоджена, перевірка роботи лічильника на мінімальній витраті - веде облік газу, наявність/відсутність підвищеного шуму лічильника - відсутня, наявність/відсутність механічних пошкоджень лічильника - відсутня, відомості щодо умов монтажу (на вулиці/в приміщенні) - в приміщенні, відстань до вхідного штуцера лічильника L=0,5м, наявність та дата погодження проектно-технічної документації - в наявності.

Зокрема, у вказаному протоколі щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку № 43106 зроблено висновок про те, що проведено демонтаж лічильника для його позачергової повірки, на час відсутності лічильника газопостачання не проводиться, вхідний кран перекрито та опломбовано пломбою №С19190092. Лічильник укладено в пакет та опломбовано пломбою №С19190093. Нарахування об'єму за поточний місяць буде проведено за результатами позачергової перевірки згідно вимог чинного законодавства.

24.02.2015 за результатами метрологічної повірки лічильник газу РЛ (заводський номер 364644) було визнано непридатним до застосування, про що ДП "Харківстандартметрологія" видано довідку.

На підставі вказаної вище довідки, а також посилаючись на п.5.12 та п.5.13 Правил №618, позивач направив відповідачу Технічний розрахунок від 01.03.2015 за період з 01.02.2015 (з 9:00) по 23.02.2015 (по 9:00), відповідно до якого обсяг спожитого природного визначено в розмірі 1,468 тис.м3.

Водночас суд апеляційної інстанції за оцінкою матеріалів даної справи встановив, що будь-яких документів, які б свідчили про наявність ознак втручання з боку споживача в роботу газового лічильнику сторони не складали, позивачем ознаки втручання в роботу лічильника не встановлені.

Взаємовідносини сторін у даній справі регулюються, крім норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Договором та спеціальними нормативними актами, а саме: Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими постановою НКРЕЕ 13.09.2012 № 1181 (які діяли у спірний період), що регулюють відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення) та Правилами.

Відповідно до п.3 Правил засіб вимірювальної техніки (ЗВТ) - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики. Лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювань об'єму газу, що протікає через перетин трубопроводу. Комерційний облік газу - визначення кількості протранспортованого газу розподільними мережами та обсягів його реалізації за актами звітності, підготовлених на підставі даних комерційних вузлів обліку газу.

Згідно з п.5.7 Правил ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

Відповідно до п. 5.9 Правил власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

Відповідно п.п.5.12 та 5.13 Правил у разі виникнення між сторонами суперечливих питань щодо технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ, сторони договору мають право вимагати проведення позачергової або експертної повірки ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту України.

Перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пунктом 5.13 Правил визначено вичерпний перелік випадків застосування методики перерахунку об'єму протранспортованого газу за правилами, викладеними у пунктах 5.13.1.-5.13.3.

Відповідно до п.3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕЕ 13.09.2012 №1181, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил.

Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3, 3.12.4 цього пункту або в умовах договору.

Аналогічні приписи містить п.12.10. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, газопостачання та споживання, затверджених наказом Мінпалива та енергетики України від 27.12.2005 №618.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідний двосторонній акт не складався і, відповідно, у позивача не було підстав для проведення перерахунку об'ємів природного газу.

Колегія зазначає, що у даному випадку технічний розрахунок не може бути підставою для задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене, умови Договору, щодо обсягів постачання газу у спірний період, приписи Правил користування природним газом для юридичних осіб, відсутність відповідного акта, судова колегія приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог, які ґрунтуються на технічному розрахунку.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків апеляційного господарського суду не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судом оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судом апеляційної інстанції, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України