ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 912/3053/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року

та на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16 листопада 2015 року

у справі № 912/3053/15

господарського суду Кіровоградської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Приватного підприємства "ПС-Екотрансбуд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд"

про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 17 687 025,57 грн., визнання права власності на майно

за участю представників

позивача Ханович Х. В., Косякевич Ю.С.

відповідача - не з'явився

третьої особи - Риль В.Є.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16 листопада 2015 року (суддя Н.В. Болгар) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року (судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) у справі № 912/3053/15 в задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення та постанову мотивовано тим, що позивачем сума вимоги не доведена. Договір, про який йдеться у позовній заяві, не є Іпотечним договором. Визначення частини заборгованості, яка може бути задоволена за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, у позовній заяві відсутня. Підстави, за яких Іпотекодержатель не використовує право задовольнити вимоги у повному обсязі за рахунок майна - предмету іпотеки, позивач не зазначив.

Не погодившись з зазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 16 листопада 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в поіному обсязі.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (Банк) (перейменоване у публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (Позичальник) 27 червня 2008 року було укладено Кредитний договір №04/24/08-КЛТ, якими встановлюється процедура та умови надання у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику у національній валюті, доларах США та Євро з повною/частковою конвертацією у національну валюту України, в межах суми, еквівалентної 9000000 грн. (дев'ять мільйонів грн.) за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до цього договору про надання кредиту, що є його невід'ємною частиною, процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні кредитів (том 1 а.с.10 - 13).

До Кредитного договору його сторони уклали додаткові угоди № 04/24/08-КЛТ ДУ 1 від 27 червня 2008 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ2 від 07 липня 2008 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ 3 від 05 серпня 2008 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ 4 від 29 серпня 2008 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ 5 від 28 жовтня 2008 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ 6 від 04 березня 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ8 від 31 липня 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ 9 від 31 липня 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ10 від 17 серпня 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ11 від 24 вересня 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ12 від 25 листопада 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ13 від 10 грудня 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ14 від 17 грудня 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ15 від 25 грудня 2009 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ16 від 28 січня 2010 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ17 від 25 березня 2010 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ18 від 19 квітня 2010 року, № 04/24/08-КЛТ ДУ19 від 25 червня 2010 року, № 20 від 05 серпня 2010 року, № 21 від 29 липня 2011 року, № 22 від 29 вересня 2011 року, № 23 від 25 жовтня 2011 року, № 24 від 14 листопада 2011 року, № 25 від 31 січня 2012 року, № 26 від 31 травня 2012 року, № 27 від 31 липня 2012 року ( том 1 а.с.14-39).

Відповідно до додаткової угоди № 27 від 31 липня 2012 року сума кредиту збільшена до 13 000 000 грн.

У забезпечення позики між Банком та приватним підприємством "ПС-Екотрансбуд" був укладений іпотечний договір №04/24/1 02/08 від 09 липня 2008 року (том 1 а. с. 40-41). За іпотечним договором відповідач передав в забезпечення зобов'язань Боржника за кредитним договором - Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" незавершений будівництвом майновий комплекс Куцеволівського гранітного кар'єру, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Онуфрієвський район с.Куцеволівка, вул.Дніпровська,2.

27 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (продавець) та публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (покупець) уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений нотаріально, зареєстрований у реєстрі за № 2466 та "Акт приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04 листопада 2013 року до договору купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого 27 вересня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2466), відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв право вимоги, в тому числі вимоги, що ґрунтуються на умовах додаткової угоди № 20 від 05 серпня 2010 року до Кредитного договору №04/24/08-КЛТ від 27 червня 2008 року, укладеної між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (том 1 а. с. 133 -151).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступленням права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право вимоги за Договором купівлі-продажу означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) Продавця у якості кредитора до Позичальників за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Продавця до осіб, які надали забезпечення за Договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Продавцю, щодо виконання Позичальником та/або Особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та Договорами забезпечення.

За додатковою угодою № 20 від 05 серпня 2010 року до Кредитного договору №04/24/08-КЛТ від 27 червня 2008 року позичальнику надається кредит у сумі 10 230 000 грн., які він зобов'язується повертати щомісячно до 25 числа у сумі 730 714 грн. 29 коп., починаючи з червня 2011 року, та в останній місяць кредитування в сумі 730 714 грн. 23 коп. не пізніше 06 липня 2012 року, сплачувати Банку нараховані відсотки з 20 січня 2010 року у розмірі 18 відсотків щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з червня 2011 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що за Договором купівлі-продажу та актом приймання-передачі права вимоги до нього позивач у справі набув право вимоги до Товариства як боржника, яким не виконано зобов'язання щодо сплати за умовами додаткової угоди № 20 від 05 серпня 2015 року: 9 409 960 грн. 85 коп. кредиту; 4669916 грн. відсотків за користування кредитом; всього - 14 079 876 грн. 85 коп.

Судами також встановлено, що 31 липня 2012 року, тобто до укладення Договору купівлі-продажу, публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" та Товариство уклали додатковий договір № 27 до Кредитного договору, яким змінили його умови, зокрема щодо строку повернення заборгованості за кредитами та узгодили змінені умови додаткової угоди № 20 від 05 серпня 2010 року.

Відповідно до змінених умов додаткової угоди № 20 від 05 серпня 2010 року до Кредитного договору№04/24/08-КЛТ від 27 червня 2008 року змінені строки повернення кредиту. Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит за графіком не пізніше 06 серпня 2013 року. Процентна ставка за наданим кредитом встановлюється у розмірі 15 процентів, починаючи з 07 липня 2012 року. Відсотки за кредитом сплачуються 06 серпня 2013 року.

У п. 5.1 додатку № 20 від 31 липня 2012 року до Кредитного договору його сторони погодили умову про те, що у разі прострочення позичальником строків виконання грошового зобов'язання, встановлених у п.п. 3.4.3, 3.4.4 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у національній валюті України в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим Договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, починаючи з дня виникнення прострочки.

Згідно з п. 5.2 Кредитного договору, за ненадання Банку у встановлені цим договором строки будь-яких документів, обов'язковість надання яких передбачена п.п. 3.4.2, 3.4.5-3.4.7, 3.4.10 цього Договору, Позичальник сплачує протягом 10 календарних днів з дати прострочення строку (порушення зобов'язання) Банку штраф у розмірі 0,1 процента від суми кредиту, але не більше 1 000 грн. за кожен випадок.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича заявлено позовні вимоги про звернення стягнення за іпотечним договором № 04/24/І 02/08-КЛТ від 29 липня 2008 року, шляхом визнання за Банком права на предмет іпотеки, що належить приватному підприємству "ПС- Екотрансбуд" на підставі договору купівлі - продажу ВАМ №304822 від 03 липня 2003 року, посвідченого Оніщенко А. А., державним нотаріусом Онуфріївського державної нотаріальної контори 03 липня 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №1466, зареєстрованого в книзі забудовників кн. 1-1, а саме на незавершений будівництвом майновий комплекс Куціволівського гранітного кар'єру за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка, вулиця Дніпровська, 2, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 04/24/08-КЛТ від 27 червня 2008 року у розмірі 17 687 грн. 57 коп., що складається із 9 409 960 грн. 85 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 2 269 218 грн. 50 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4 669 916 грн. прострочених відсотків за кредитом, 1 126 153 грн. 44 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 141 536 грн. 12 коп. річних у розмірі 3 відсотків за невчасне повернення кредиту.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження у іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Позивач у даній справі набув права вимоги відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права, похідні від права власності, зокрема іпотека, підлягають державній реєстрації.

На час укладення сторонами договору купівлі-продажу прав вимоги була чинна Постанова Кабінету Міністрів України, від 22 червня 2011 року № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 57 зазначеного Порядку державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видача нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передача заставної, видача дубліката заставної проводяться відповідно до вимог закону, цього Порядку та з урахуванням особливостей, зазначених у цьому розділі.

Пунктом 67 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, є, зокрема, договір, укладений у порядку, встановленому законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат.

Виходячи з наведеного, права на нерухоме майно та їх обтяження права на нерухоме майно виникають з моменту державної реєстрації, а не з моменту укладання договору відступлення прав за іпотечним договором, який є лише підставою для реєстрації, а не доказом виникнення такого права.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову зазначив, що відсутній запис про обтяження нерухомого майна за іпотечним договором від 29 липня 2008 року. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначений передчасним з огляду на наступне.

Позивачем у позовній заяві дійсно заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 01/24/І 02/08-КЛТ від 29 липня 2008 року, однак у додатку до позовної заяви додано іпотечний договір № 04/24/І 02/08 від 09 липня 2008 року та позивач у касаційній скарзі зазначає, що невірне зазначення дати договору є технічною помилкою працівника банку.

Крім того, в матеріалах справи міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірного об'єкта нерухомого майна від 27 жовтня 2015 року за № 46428734 з якої вбачається, що іпотекодержателем нерухомого майна на яке просить звернути стягнення позивач є ПАТ "Дельта банк" та відповідний запис про обтяження здійснено 09 липня 2008 року.

Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на те, що касаційна інстанція не має право встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, прийняті у справі рішення та постанова, оскільки не відповідають нормам чинного законодавства підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, встановити чи існували інші договори іпотек, крім договору від 09 липня 2008 року, на забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 04/24/08 - КЛТ від 27 червня 2008 року, а також вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 16 листопада 2015 року скасувати.

3. Справу №912/3053/15 передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков