ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 910/18297/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М. Могил С.К., за участю представників: позивачаРиков О.О., представник, відповідачів1) Гнідая Ю.В., представник, 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 3) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 4) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 5) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМіністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.11.2015у справі№ 910/18297/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"до1)Міністерства юстиції України, 2)Державної казначейської служби України, 3)Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві 4)Державної виконавчої служби України, 5)Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києвапровідшкодування шкоди в розмірі 1039813,70 грн,

У зв'язку з запланованою відпусткою судді Мамонтової О.М. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.07.2016 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/18297/15 визначено колегію суддів у складі: Кривда Д.С. - головуючий (доповідач), Борденюк Є.М., Могил С.К.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної виконавчої служби України, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва про стягнення з Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 1039813,70 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням суми виконавчого збору Державною виконавчою службою України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 (суддя Комарова О.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 (судді: Михальська Ю.Б. - головуючий, Отрюх Б.В., Тищенко А.І.), позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти в розмірі 1039813,70 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням суми виконавчого збору за постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 18.09.2014 ВП №44795114; стягнуто солідарно з Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України місті Києві, Державної виконавчої служби України, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва судовий збір в дохід Державного бюджету України в розмірі 20796,27 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивовано доводами про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судами норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 18.09.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Селезньовим М.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44795114 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.09.2014 у справі № 910/55 з одночасним накладенням арештів на рахунки ПрАТ "Українська страхова транспортна компанія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі № 910/55 наказ Господарського суду міста Києва від 05.09.1014 у справі № 910/55 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 910/55 визнано протиправними (незаконними) дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. при проведенні виконавчих дій за виконавчим провадженням № 44795114 та скасовано постанову від 18.09.2014 ВП 44795114 про арешт коштів боржника, постанову від 01.10.2014 ВП 44795114 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанови від 01.10.2014 ВП № 44795114 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1039813,70 грн. Дана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2015 у справі № 910/55.

Як зазначає позивач, державним виконавцем, незважаючи на наявність вищезазначених ухвал Господарського суду міста Києва, в період з 22.10.2014 по 29.10.2014 з банківських рахунків позивача було стягнуто 1039813,70 грн виконавчого збору.

10.11.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. згідно винесеної ним постанови виконавче провадження №34947865 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у справі №26/244 було об'єднано з виконавчим провадженням №44795114 у зведене, якому присвоєно №44795114.

Тоді ж, 10.11.2014 згідно Розпорядження №44795114 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. грошові кошти у розмірі 1039813,70 грн, стягнуті з банківських рахунків Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" у виконавчому проваджені №44795114, були перераховані в погашення виконавчого збору згідно постанови №34947865 від 06.11.2014 про стягнення з ЗАТ "Українська страхова транспортна компанія" виконавчого збору у розмірі 1769657,14 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5112 від 10.11.2014.

Також за матеріалами справи встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі №910/55 визнано, зокрема, незаконними дії Державної виконавчої служби у виконавчому провадженні №44795114 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 05.09.2014 по справі №910/55, що полягають у стягнені з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" у виконавчому провадженні №44795114 1039813,70 грн; визнано незаконними дії Державної виконавчої служби у виконавчому провадженні №44795114 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 05.09.2014 по справі №910/55, що полягають у перерахуванні 14.11.2014, згідно платіжного доручення №5112 від 10.11.2014, яке було передано в Державне казначейство України головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. згідно його Розпорядження від 10.11.2014 №44795114, раніше стягнених з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія." у виконавчому провадженні №44795114 коштів у розмірі 1039813,70 грн з рахунку для обліку депозитних сум Державної виконавчої служби України в державний бюджет України в погашення виконавчого збору згідно Постанови ВП №34947865 від 06.11.2014 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" виконавчого збору у розмірі 1769657,14 грн.

Крім того, за результатами розгляду скарги ПрАТ "Українська страхова транспортна компанія" на дії відділу Державної виконавчої служби України постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 26/244, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015, визнано незаконними дії Державної виконавчої служби за виконавчим провадженням №34947865 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у справі №26/244, визнано недійсною постанову ВП №34947865 від 06.11.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1769657,14 грн.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин позивач, посилаючись на те, що факт незаконних дій державної виконавчої служби при проведенні виконавчих дій за ВП №44795114 та ВП №34947865, як і факт незаконного списання коштів з рахунків позивача на суму 1039 813,70 грн на рахунок Державного казначейства України підтверджено відповідними рішеннями судів, що набрали законної сили, звернувся до суду з позовом у цій справі про стягнення з Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 1039813,70 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням суми виконавчого збору Державною виконавчою службою України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом (частина 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

За змістом статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно із статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, норма статті 1174 ЦК України допускає настання відповідальності за завдану шкоду незалежно від наявності такого елементу складу цивільного правопорушення як вина.

При цьому, факт неправомірності (незаконності) дій (бездіяльності) державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду).

Для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої зазначеними положеннями законодавства, судам необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками.

За оцінкою судів попередніх інстанцій встановлених у цій справі обставин, в даному випадку неправомірні дії державного виконавця полягали в тому, що станом на час винесення скасованої судом постанови від 18.09.2014 у Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (боржника) не виникало обов'язку щодо погашення суми боргу і тому державний виконавець не мав права на стягнення з боржника виконавчого збору; шкода полягає в безпідставному стягненні з боржника (позивача) виконавчого збору в сумі 1039813,70 грн; причино-наслідковий зв'язок характеризується тим, що з огляду на наявність обставин, що виключали стягнення з боржника виконавчого збору, про які державному виконавцю було відомо, останнім було стягнуто з боржника в примусовому порядку виконавчий збір.

Таким чином, судами попередніх інстанцій повно та всебічно з'ясовано зміст неправомірних дій органу державної виконавчої служби, розмір заподіяної шкоди позивачу, що перебуває у прямому причинному зв'язку з цими діями.

Відповідно до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Аналогічна норма передбачена у Положенні про Державну казначейську службу України, затвердженому Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011. Відповідно до пункту 7 зазначеного Положення Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Територіальним органом у м. Києві є Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

З огляду на викладене вище, обов'язок обслуговування бюджетних коштів та списання цих коштів, у тому числі на відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам незаконними діями та рішеннями органів державної влади покладено на Державну казначейську службу України та її територіальні органи, а тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про стягнення коштів саме з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Водночас місцевим господарським судом в резолютивній частині рішення помилково зазначено про стягнення з Державного бюджету України спірних коштів "солідарно", а тому пункт "2." резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 необхідно змінити, виключивши слово "солідарно".

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, всебічно, повно та об'єктивно з'ясували всі обставини справи в їх сукупності; дослідили докази, подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень; належним чином проаналізували правовідносини сторін, вірно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та з урахуванням статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України дійшли законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог з врахуванням порядку, визначеного законом.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог не спростовують, твердження про порушення господарськими судами норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 змінити, виключивши з пункту "2." резолютивної частини слово "солідарно".

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 у справі №910/18297/15 залишити без змін.

Головуючий Д. Кривда

Судді Є. Борденюк

С. Могил