ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 904/8842/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Попікової О.В.,Татькова В.І.,

розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016у справі№ 904/8842/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Головний Інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України"простягнення 718 403 грн. 50 коп.за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Головний Інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України"провизнання правочинну недійсним,за участю представників: від позивача: Косаренко С.В., Трошин О.А., від відповідача: Мусійченко Д.Л.Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 у справі №904/8842/15 касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Попікова О.В., Татьков В.І. у відповідності із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.06.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.06.2016 у справі №904/8842/15 касаційну скаргу ТОВ "Універсальні інформаційні технології" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Попікова О.В., Татьков В.І. у відповідності із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

1. Стислий виклад суті та підстав виникнення спору

У жовтні 2015 року ТОВ "Універсальні інформаційні технології" (далі - ТОВ "УнІТ") звернулося до господарського суду із позовною заявою про стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" 623073,54 грн. заборгованості, 51714,81 грн. пені, 43615,15 грн. штрафу, обґрунтовуючи позов порушенням зобов`язань щодо розрахунку за договором про співпрацю №1087 від 21.01.2013.

У листопаді 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом та просило суд визнати договір про співпрацю №1087 від 21.01.2013, укладений між сторонами, недійсним.

Зустрічний позов мотивовано тим, що договір про співпрацю №1087 від 21.01.2013 не відповідає чинному законодавству, а саме ст.ст. 29-30 Господарського кодексу України щодо зловживання монопольним становищем, та є удаваним правочином відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України, його було укладено під примусом.

2. Встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини справи

21.01.2013 між ТОВ "Універсальні інформаційні технології" як агентом та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено договір про співпрацю № 1087.

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони в порядку та на умовах, визначених цим договором, домовились здійснювати співробітництво в процесі надання банком послуг Інтернет-еквайрингу.

За п.2.2 договору агент зобов`язується сприяти в залученні організацій, які мають бажання і можливість укладати договори Інтернет-еквайрингу на умовах, визначених банком. Банк, в свою чергу, зобов`язується сплачувати агенту комісійну винагороду за надані послуги у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що агент проводить переговори з організацією на предмет обслуговування організації в банку та укладення договору інтернет - еквайрингу між банком та організацією.

Згідно п. 5.1 договору розрахунки з агентом здійснюються за результатами діяльності організацій, які були залучені агентом.

Відповідно до пункту 5.2 договору розмір винагороди, яка сплачується агенту визначається як різниця між комісією, яка встановлена для агента та зазначена в додатку 1 до даного договору та комісією, яку сплачує банку організація по договорах інтернат-еквайрингу по кожній організації окремо, яку агент залучив на обслуговування в банк.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що підставою для здійснення банком виплати винагороди агенту є підписаний сторонами акт наданих послуг. Акт наданих послуг складається банком, та передається агенту на підписання не пізніше 10-ого числа місяця, що слідує за звітним. В акті наданих послуг зазначається платежі, які були прийняті організаціями за звітний період відповідно до договорів інтернет еквайрингу між банком та організаціями, та розмір комісійної винагороди, що належить до сплати агенту.

За пунктом 5.5 договору виплата агенту винагороди здійснюється банком в національній валюті протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акту надання послуг. Виплата агенту винагороди здійснюється шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок агента, зазначений в такому акті.

Відповідно до пункту 6.3 договору у разі несвоєчасного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Також судами встановлено, що 19.04.2013 між ДП "Головний інформаціно-обчислювальний цент Державної адміністрації залізничного транспорту України" та ПАТ КБ " Приватбанк" укладено договір №ІЕ - 1166 від 19.04.2013 (надалі - договір-2), що регулює відносини підприємства й банка, згідно з якими підприємство з метою проведення оплати вартості товарів, послуг у мережі Інтернет приймає до оплати платіжні картки покупців, а банк забезпечує технологічне обслуговування підприємства з виконання розрахунків з ним по операціях, які здійснені з використанням платіжних карток і перерахування коштів на поточний рахунок підприємства.

Відповідно до п.1.2 договору-2 цей договір укладений у відповідності та з урахуванням положень договору №1087 від 21.01.2013 про співробітництво, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Універсальні інформаційні технології".

Суди також встановили, що в період з травня 2013 року до червня 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" сплачував агенту винагороду за договором №1087. Заборгованість відповідача перед позивачем (за первісним позовом) утворилась лише за червень 2015 та складає 623 073,54 грн.

3. Зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 у справі №904/8842/15 (суддя Золотарьова Я.С.) первісний позов задоволено частково; з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Універсальні інформаційні технології" стягнуто 623 073, 54 грн. заборгованості, 45484,11 грн. пені та 10028,36 грн. судового збору; в решті позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Задовольняючи частково первісний позов місцевий господарський суд відхилив посилання банку на те, що агент не виконував умови договору №1087, оскільки у п. 2.1 договору №ІЕ-1166 від 19.04.2013 є посилання на договір про співпрацю № 1087 від 21.01.2013 та банк на протязі 2013-2015 виконував цей договір № 1087, сплачуючи агенту комісійну винагороду.

Суд вказав, що ПАТ КБ "Приватбанк" не склав, не підписав та не передав ТОВ "Універсальні інформаційні технології" акт наданих послуг за червень 2015. Розмір винагороди за червень 2015 підтверджено третьою особою та відповідає п.5.2 договору.

Суд послався на ч.1 ст.193, ст. 174, ч.2 ст. 231, ч.ч.1, 2, 4 ст. 301 Господарського кодексу України, ч.1 ст.509, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610 611, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в частині позовних вимог про стягнення штрафу з посиланням на ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд встановив, що жодна зі сторін не є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов`язане з виконанням державного контракту та не фінансується з Державного бюджету України, а тому вказана норма не підлягає застосуванню у даному випадку.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову місцевий господарський суд послався на недоведеність наявності підстав для визнання спірного договору недійсним.

4. Зміст постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення первісного позову скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, в задоволенні первісного позову відмовлено. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції вказав, що сторонами договору узгоджено, що виплата агенту винагороди здійснюється банком після підписання сторонами акту надання послуг, а підставою для здійснення банком такої виплати є підписаний сторонами акт.

Оскільки відповідний акт за червень 2015 року сторонами не підписано, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача за первісним позовом як щодо стягнення основного боргу, так і щодо нарахованих на нього штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

Залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду в частині зустрічних позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ПАТ КБ "Приватбанк" не доведено, зокрема, факту примусу щодо укладення оспорюваного договору, наявності неправомірного умислу в діях ТОВ "Універсальні інформаційні технології" та третьої особи, зловживання ТОВ "Універсальні інформаційні технології" монопольним становищем на ринку, внаслідок чого в його задоволенні відмовлено.

5. Підстави оскарження рішення та постанови ПАТ КБ "Приватбанк"

Не погоджуючись із рішенням та постановою в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову. В частині первісного позову просить залишити судові рішення без змін.

Скаржник посилається, зокрема, на ст.ст.203, 215, 235 ЦК України та вказує, що зазначений правочин є удаваним.

Також стверджує, що господарськими судами не з`ясовано характер взаємних зобов`язань сторін та не було встановлено, які саме послуги надавалися на виконання спірного правочину, в якому обсязі, на яку суму та якої якості, а також не було з`ясовано які дії взагалі вчинялися або яка саме діяльність здійснювалась на виконання договору його сторонами, що в свою чергу є основним для визначення правової природи спірного договору.

З матеріалів справи вбачається, що підставою зустрічного позову є те, що спірний договір укладено для приховання іншого договору, а саме договору про надання в користування платіжного шлюзу, реєстраційні дані якого належать ТОВ "Універсальні інформаційні технології".

Також скаржник вказує, що умовами договору не передбачено можливість сплати винагороди агенту у вигляді щомісячних платежів, оплата має бути здійснена банком одноразово.

6. Підстави оскарження постанови апеляційного господарського суду ТОВ "Універсальні інформаційні технології"

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Універсальні інформаційні технології" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення господарського суду залишити в силі.

Скаржник вказує, що не підписавши акт та не сплативши винагороду за червень 2015, ПАТ КБ "Приватбанк" тим самим не виконав належним чином своє зобов`язання за договором №1087, а отже порушив, зокрема, ст.526 ЦК України.

В судовому засіданні ТОВ "УнІТ" просило суд скасувати постанову апеляційної інстанції в частині первісного позову.

7. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк"

ТОВ "УнІТ" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" просить суд звернути увагу на те, що банк виконував договір про співпрацю майже три роки до липня 2015 року. Думка про те, що даний договір є удаваним та недійсним у ПАТ КБ "Приватбанк" виникла тільки в ході здійснення захисту від позову, поданого ТОВ "УнІТ".

8. Нормативно-правові акти, які підлягають дослідженню щодо правомірності застосування при розгляді зустрічного позову

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.

Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

9. Мотиви, з яких виходить Вищий господарський суд України при розгляді скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення та постанову в частині зустрічного позову

Удаваний правочин як неправомірний може бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 215, ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Обов`язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

Доводи ПАТ КБ "Приватбанк" про те, що сторонами фактично приховано договір № 01/110412 від 11.09.2012, спростовано судами попередніх інстанцій. Так, суди вказали, що за вказаним договором №01/110412 від 11.09.2012 ТОВ "УнІТ" надаються послуги платіжного шлюзу третій особі. Стороною цього договору ПАТ КБ "Приватбанк" не являється.

Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність у договорі про співпрацю №1087 ознак удаваного правочину.

Вказаний договір виконувався обома сторонами, про що свідчать встановлені судами обставини.

Суди встановили, що ПАТ КБ "Приватбанк" не доведено факту примусу щодо укладення оспорюванного договору чи умислу в діях ТОВ "УнІТ" та третьої особи, зловживання ТОВ "УнІТ" монопольним становищем на ринку, а тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

10. Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню при розгляді первісного позову

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов`язання.

11. Мотиви, з яких виходить Вищий господарський суд України при розгляді скарги ТОВ "УнІТ" на постанову апеляційного господарського суду щодо первісного позову

Врахувавши зміст пункту 2.1 договору № ІЕ-1166 від 19.04.2013, у якому є посилання на договір про співпрацю №1087 від 21.01.2013, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що даний пункт вказує на виконання ТОВ "УнІТ" договору про співпрацю №1087 від 21.01.2013.

Встановлення факту виконання умов договору зі сторони ТОВ "УнІТ" свідчить про обов`язок ПАТ КБ "Приватбанк" розрахуватися за отримані згідно договору про співпрацю №1087 від 21.01.2013 послуги.

Висновки апеляційного господарського суду щодо відсутності у ПАТ КБ "Приватбанк" обов`язку зі сплати заборгованості у зв`язку з непідписанням банком акта є помилковими.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що саме ПАТ КБ "Приватбанк" порушено обов`язок підписати акт.

Порушення банком своїх зобов`язань щодо підписання акта не може бути підставою для звільнення його від обов`язку оплати отриманих ним послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що сума заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за червень 2015 становить 623 073,54 грн.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду в частині про скасування рішення місцевого господарського суду та відмову в первісному позові підлягає скасуванню, як така, що прийнята без належного врахування всіх обставин справи та норм права.

Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок заборгованості та пені, дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ "УнІТ" в частині стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" 623703,54 грн. боргу та 45484,11 грн. пені підлягають задоволенню.

При цьому, судами обох інстанцій правильно відмовлено ТОВ "УнІТ" у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" штрафу у сумі 43615,15 грн. з огляду на норми ст.231 ГК України.

12. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ПАТ КБ "Приватбанк" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ТОВ "УнІТ" задоволенню підлягає.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги ПАТ КБ "Приватбанк" про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді справи.

За встановленими обставинами суди правильно вказали на дійсність оспорюваного договору та безпідставність посилань банку на невідповідність договору законодавству, зокрема, ст. 203 ЦК України.

Доводи касаційної скарги ТОВ "УнІТ" щодо наявності у банка зобов`язань по оплаті отриманих послуг слід визнати правомірними за встановленими судами обставинами згідно договору про співпрацю №1087 та наведених норм законодавства.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню в частині: первісного позову про скасування рішення місцевого господарського суду щодо часткового задоволення первісного позову та прийняття нового рішення про відмову у первісному позові.

В іншій частині щодо зустрічного позову постанова апеляційного господарського суду є правомірною.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 відповідає матеріалам справи та нормам матеріального і процесуального права в повному обсязі.

Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, згідно п.11 ч.2 ст.11111 ГПК України касаційна інстанція здійснює розподіл судових витрат за подання касаційної скарги, які в даному випадку відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на ПАТ КБ "Приватбанк".

За ст.1119 ГПК України касаційна інстанція в межах своїх повноважень за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ТОВ "Універсальні інформаційні технології" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 904/8842/15 в частині первісного позову скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 у справі №904/8842/15 залишити в силі.

Стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Універсальні інформаційні технології" 14392,86 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: О. Попікова

В. Татьков