ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 8/322 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В.- головуючого, Ємельянова А.С., Карабаня В.Я.за участю представників: від позивача від відповідача 1: розглянув касаційну скаргу Ільчук О.С. Фрейдун О.М., Драченко В.С. Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 рокуза заявоюДочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2015р.у справі№ 8/322 господарського суду міста Києваза позовомДержавного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" ДоДочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Державного агентства автомобільних доріг України Служби автомобільних доріг у Черкаській області простягнення 10 500 000,00 грн.В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2015р. (суддя Спичак О.М.) в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2015р. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 р. (судді: Суховий В.Г., Жук Г.А., Мальченко А.О.) ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2015р. залишено без зміни.

Дочірнє підприємство "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в касаційній скарзі просить постанову та ухвалу, рішення господарського суду м.Києва від 19.03.2015р. скасувати з підстав порушенням норм процесуального та матеріального права, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник доводить, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012р. у справі №1-474/11, який набрав законної сили 11.09.2012 р., колишнього директора ДП «Черкаський облавтодор» ОСОБА_7 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.364 ч.2 КК України та ст. 366 ч.2 КК України. ДП «Черкаський облавтодор» не було учасником судового розгляду, не залучалось у справу в якості цивільного позивача та самостійно не пред'являло цивільного позову до ОСОБА_7

Скаржник доводить, що встановлені вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012р. обставини існували на час прийняття рішення господарським судом м.Києва від 19.03.2015р. не були відомі ДП «Черкаський облавтодор» на час розгляду справи, оскільки підприємство не було залучено у кримінальну справу в якості цивільного позивача, а про обставини перерахування коштів позивачем відповідачеві - 1 нам стало відомо лише після ознайомлення з вироком суду 30.10.2015 р.; істотність даних обставин полягає у тому, що приймаючи рішення суд керувався не ст. 1212 ЦК України, норми якої містять положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (позадоговірні зобов'язання), а ст.ст. 525, 526, 530, 875, 882 ЦК України, які не підлягають застосуванню за наявності обставин установлених вироком суду, так як на час перерахування коштів ДТГО "Південно-Західна залізниця" не була Замовником виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги Київ-Одеса, відтак не мала правових підстав для перерахування коштів.

Представники першого відповідача в судовому засіданні заявили клопотання про відкладення розгляду справа з підстав нез'явлення в засідання другого відповідача.

Суд касаційної інстанції розглянувши відповідне клопотання не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням також підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Реалізація належних учаснику судового процесу процесуальних прав є його правом, яке він здійснює самостійно або через уповноваженого представника і ризик не вчинення процесуальних дій покладається на учасника судового процесу. Мотивованого клопотання про відкладення розгляду справи від другого відповідача суду не надходило, заявляючи таке клопотання перший відповідач по суті діє в інтересах іншого учасника судового процесу, однак відповідних повноважень на вчинення таких дій від імені іншої особи ним суду не надано. Враховуючи наведене заявлене клопотання про відкладення задоволенню не підлягає, інших обставин, які б вказували на існування об'єктивних перешкод для розгляду справи суду не наведено та судом не встановлено.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, за участю представників учасників судового процесу, які взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст. 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського cуду законної сили.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. ,,Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під нововиявленими обставинами вважає як встановлену вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012р. № 1-474/11 обставину надходження 16.07.2004 на рахунок ДП ,,Черкаський облавтодор" коштів в сумі 17 млн. 500 тис. грн. від ДТГО ,,Південно-Західна залізниця" у вигляді передплати на виконання робіт з реконструкції автодороги Київ-Одеса безпідставною та такою, що не відповідало змісту договірних відносин, що існували на той час між залізницею та ДП ,,Черкаський облавтодор". Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що стягнуті з ДП ,,Черкаський облавтодор" кошти у розмірі 10 500 000,00 грн. не є заборгованістю по спірному договору, а є безпідставно оплаченими коштами.

Предметом позову у справі № 8/322 є вимоги позивача про стягнення, зокрема, з відповідача 1 - 10 500 000,00 грн. передоплати за невиконані підрядні роботи за договором № ПЗ/НКВ-032415/НЮ від 12.06.2003р.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2003р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням ,,Південно-Західна залізниця" (замовник, позивач) та дочірнім підприємством ,,Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства ,,Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України" (головний підрядник, відповідач-1) укладено договір № ПЗ/НКВ-032415/НЮ, відповідно до п. 1.1 якого головний підрядник зобов'язався виконати роботи по реконструкції автомобільної дороги Київ-Одеса на ділянці м. Жашків - с. Червонознам'янка, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1 договору роботи по реконструкції об'єкта в межах виділених коштів повинні розпочатись у тижневий строк після передачі головному підряднику проектної, дозвільної та іншої документації, будівельного майданчику та перерахування авансу і завершитись в строк до 31.12.2003. Вказаний кінцевий строк виконання підрядних робіт було подовжено до 31.12.2004 згідно з умовами Додаткової угоди № 2 від 21.12.2003 до договору підряду.

Згідно з п.п. 6.1 - 6.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2003 замовник фінансує реконструкцію об'єкту в межах залучених коштів, у тому числі шляхом випуску облігацій згідно з рішенням Ради Укрзалізниці від 20.03.2003 №56, затвердженого Наказом Міністра транспорту України від 27.03.2003 №240, на підставі актів виконаних робіт.

Замовник після підписання цього договору протягом 10 банківських днів з дати підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок головного підрядника аванс у розмірі 45 000 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), залік якого здійснюється при пред'явленні актів виконаних робіт.

Приймання обсягів робіт від головного підрядника здійснюється щомісячно на підставі актів виконаних робіт.

Роботи вважаються виконаними після підписання акту про здачу об'єкту в експлуатацію або підтвердженні, як перехідні (п. 2.2).

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу-1, як передоплату, грошові кошти в загальній сумі 345 104 000,00 грн.

Натомість, головний підрядник (відповідач-1) відповідно до актів та довідок виконаних робіт виконав підрядні роботи на суму 323 649 999,00 грн. та відповідно до виписок банку за 28.11.2003, 29.03.2004 та 29.09.2004 повернув замовнику (позивачу) частину невикористаних коштів у загальній сумі 10 954 000,00 грн.

Таким чином, залишок неповернутих відповідачем-1 позивачу авансових грошових коштів, на які відсутні акти виконаних робіт, склав 10 500 000,00 грн., стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Як вбачається з рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2015р. у справі № 8/322, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази виконання Дочірнім підприємством ,,Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства ,,Державна акціонерна компанія ,,Автомобільні дороги України" будівельних робіт на суму 10 500 000,00 грн., повернення на підставі листа позивача від 10.03.2005р. вказаних вище грошових коштів, тому позовні вимоги до ДП ,,Черкаський облавтодор" ПАТ ,,Державна акціонерна компанія ,,Автомобільні дороги України" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в зазначеному судовому рішенні відхилені доводи позивача про безпідставність сплати таких коштів та відмовлено в поверненні їх на підставі ст. 1212 ЦК України з огляду на те, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір підряду, а кошти, які були перераховані Державним територіально-галузевим об'єднанням ,,Південно-Західна залізниця" на користь Дочірнього підприємства ,,Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства ,,Державна акціонерна компанія ,,Автомобільні дороги України" були сплачені, як попередня оплата за виконання останнім підрядних робіт по Договору і які повинні бути виконані за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України. Також суд зазначив, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням підрядником умов договору (Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.01.2013р. у справі №5006/18/13/2012 та від 14.01.2014 р. у справі №922/1136/13).

Як вірно вказав суд першої інстанції, при прийнятті рішення у даній справі судом була надані оцінка всім фактам, які покладені в основу судового рішення, в тому числі стосовно правової природи коштів у розмірі 10 500 000,00 грн. Зазначене рішення суду залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією та набрало законної сили.

Таким чином, відповідач вважає нововиявленими обставинами переоцінені факти, яким була надана правова оцінка у процесі розгляду справи № 8/322 та були по-іншому оцінені у процесі розгляду Соснівським районним судом м. Черкаси у справі № 1-474/11.

Нововиявленою не може вважатися обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, зокрема правова природа коштів у розмірі 10 500 000,00 грн.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не наведено наявності умов, які б давали суду підстави переглянути рішення суду за нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України, з огляду на що визнає вірними правові висновки судів попередніх інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2015р. за нововиявленими обставинами в зв'язку з недоведеністю наявності таких обставин.

Касаційна інстанція зазначає, що згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, твердження скаржника про порушення норм матеріального і процесуального права визнаються такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, правових висновків господарських судів не спростовують, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних ухвали та постанови немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2015 р. у справі № 8/322 господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя Є.Чернов

судді А.Ємельянов

В.Карабань