ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 5011-20/18178-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Плюшка І.А., Татькова В.І.,

розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 31.11.2015 Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016у справі№ 5011-20/18178-2012господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Будівельник-9"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", 2. Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр"простягнення 86 596 грн. 81 коп.за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-9"доПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"простягнення безпідставно отриманих коштівза участю представників: від позивача: Драчова М.С., від відповідача: Кравець Д.М.,від третьої особи-1: Алексеєнко Т.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі №5011-20/18178-2012 прийнято касаційну скаргу до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Плюшка І.А., Татькова В.І. у відповідності із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу сулу від 09.06.2016.

1. Стислий виклад суті та підстав виникнення спору

ПАТ "АК "Київводоканал" звернулося до господарського суду із позовом до ЖБК "Будівельник-9" про стягнення заборгованості у розмірі 86596,81 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив умови договору №8698/4-14 від 06.12.2000, не оплатив надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення та у зв`язку з чим утворився борг за період з 01.01.2009 по 31.08.2012.

Відповідач подав до суду зустрічний позов про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 186353,72 грн.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що за спірний період підлягають застосуванню тарифи, встановлені розпорядженням КМДА від 03.06.1999 за №851 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги", тому за період з січня 2010 року по листопад 2012 року включно за постачання холодної води та водовідведення позивач отримав кошти у розмірі 92944,79 грн. без достатньої правової підстави.

Крім того, відповідач вказує, що згідно умов договору, укладеного з позивачем, він не зобов`язаний оплачувати за постачання води, що йде на підігрів, оскільки такий обов`язок не передбачено умовами договору, а отже позивач отримав кошти за воду, що йде на підігрів у розмірі 93408,93 грн. без достатньої правової підстави.

2. Стислий виклад суті рішень господарських судів та мотиви їх прийняття

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі №5011-20/18178-2012 первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 18 756,27 грн., 3% річних у сумі 451,60 грн., інфляційні втрати у сумі 38,61 грн., 168,23 грн. пені та 388,30 грн. судового збору; в іншій частині в позові відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що розпорядження КМДА №1332 від 30.11.2009, яким керувався позивач за первісним позовом, не були подані на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції, тому не набрали чинності та не можуть бути застосовані при здійсненні розрахунку. Позивачем за первісним позовом вірно визначено тарифи, що встановлені постановами НКРЕ від 20.01.2011 №58 та від 10.02.2012 №82. Позивачем за первісним позовом безпідставно включено до розрахунку основного боргу суму заборгованості у розмірі 47 962,91 грн. за надані послуги з постачання холодної води для її підігріву стосовно теплових пунктів (бойлерів), які не перебувають на балансі відповідача за первісним позовом.

Відмовляючи в задоволені зустрічного позову суд вказав про не встановлення обставин отримання відповідачем за зустрічним позовом грошових коштів позивача за зустрічним позовом без достатніх правових підстав.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 (судді: Ропій Л.М. - головуючий, Калатай Н.Ф., Рябуха В.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково та прийнято нове рішення, у первісному позові відмовлено, у зустрічному позові відмовлено.

Господарським судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок боргу за тарифами, які слід було застосовувати позивачу, та встановлено відсутність боргу з боку відповідача за первісним позовом та відсутність підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 справу №5011-20/18178-2012 в частині зустрічних позовних вимог передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді зустрічних позовних вимог рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2015 (суддя: Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 (судді: Михальська Ю.Б. - головуючий, Тищенко А.І., Отрюх Б.В.), зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "АК "Київводоканал" на користь ЖБК "Будівельник-9" 84 214 грн. 24 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідач за зустрічним позовом набув за рахунок позивача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 32 988 грн. 83 коп. за відсутності правової підстави, не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором №8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000.

Вказана сума грошових коштів перерахована на рахунок відповідача за зустрічним позовом у зв`язку із застосуванням ПАТ "АК "Київводоканал" при розрахунках не чинних тарифів, що виключає застосування до відносин між сторонами норм зобов`язального права, які застосовуються до окремих видів угод.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач за зустрічним позовом набув за рахунок позивача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 51225 грн. 41 коп. (за воду, яка йде на підігрів) за відсутності правової підстави, та зважаючи на відсутність інших належних способів захисту, суд дійшов висновку, що вимоги ЖБК "Будівельник-9" до ПАТ "АК "Київводоканал" про стягнення безпідставно набутих коштів за воду, яка йде на підігрів, за період з січня 2010 року по листопад 2012 року у розмірі 51 225 грн. 41 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також суди виходили із того, що відповідач за зустрічним позовом без наявності правових підстав отримав 51225 грн. 41 коп. за холодну воду, яка йде на підігрів за лічильником, вказаним відповідачем, оскільки цей лічильник знаходиться у тепловому пункті (бойлері), який не належить позивачу за зустрічним позовом на праві власності та не перебуває у нього на балансі, а договір № 8698/4-14, який визначений підставою позову, не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру. Матеріали справи не містять інших договорів, які б регулювали такі відносини між сторонами.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

ПАТ "АК "Київводоканал", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скаржник вказує, що суди дійшли помилкового висновку щодо застосування ст.1212 ЦК України у даній справі.

Скаржник вказує, що кошти, перераховані КП "ГІОЦ" за питну воду для підігріву, є власністю ПАТ "АК "Київводоканал", отже не є безпідставно набутими.

ЖБК "Будівельник-9" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ТОВ "Євро-Реконструкція" надало суду пояснення, де зазначило, що ні ПАТ "АК "Київводоканал", ні ТОВ "Євро-Реконструкція", ні ПАТ "Екостандарт" не надавало мешканцям будинку 10А по вул. Декабристів у м.Києві послуги з гарячого водопостачання.

4. Встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини справи

06.12.2000 між Державним комунальним об`єднанням "Київводоканал" (перетворено у ПАТ "АК "Київводоканал") та ЖБК "Будівельник-9" укладено договір № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення.

Київський апеляційний господарський суд у постанові від 15.06.2015, з яким погодився Вищий господарський суд України у постанові від 01.09.2015, дійшов висновку, що при визначенні вартості послуг, наданих позивачем за первісним позовом відповідачу, в період із 01.12.2009 до 01.02.2011 належить застосовувати тарифи, встановлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №851 від 03.06.1999, яке зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 14.07.1999 за №49/170, а у період з 01.02.2011 по 31.08.2012 слід застосовувати тарифи, встановлені постановами НКРЕ від 20.01.2011 № 58 та від 10.02.2012 № 82.

За період з січня 2010 року по листопад 2012 року ЖБК "Будівельник-9" спожито 49 352,00 куб. м холодної води, за яку сплачено 133 413 грн. 43 коп.

Враховуючи правильні та чинні тарифи у відповідні періоди, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що ЖБК "Будівельник-9" безпідставно сплатив ПАТ "АК "Київводоканал" за постачання холодної води та відведення холодної води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року грошові кошти у розмірі 32988 грн.83 коп.

Переплата за надані послуги пов`язана з тим, що позивач за первісним позовом керувався розпорядженням КМДА № 1332 від 30.11.2009, яке не було подане на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції, а тому не набрало чинності і не може бути застосовано позивачем при здійсненні розрахунку, а розпорядження Київської міської державної адміністрації №980 від 31.08.2009 визнано незаконним та не чинним з моменту його прийняття постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2014 у справі №2а-118/11, провадження №2а/761/4/2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі №2а-118/11, провадження №2а/761/4/14.

Суди також встановили, що договір №8698/4-14 не регулює відносини сторін з приводу постачання ЖБК "Будівельник-9" холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру.

Натомість на балансі ПАТ "Київенерго" перебуває центральний тепловий пункт, від якого забезпечується теплопостачання для потреб централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до жилих будинків, в тому числі і до вул. Декабристів, 10-а.

ПАТ "АК "Київводоканал" не мало правових підстав для виставлення рахунків за холодну воду, яка йде на підігрів за лічильником, який знаходиться у тепловому пункті (бойлері), який не належить ЖБК "Будівельник-9" та не перебуває у нього на балансі.

Так суди встановили, що відповідач за зустрічним позовом безпідставно набув від позивача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 51225 грн. 41 коп., сплачені ЖБК "Будівельник-9" за холодну воду, яка йде на підігрів, за період з січня 2010 року по листопад 2012 року.

Вищевикладені обставини, зокрема, були встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 при розгляді первісного позову.

5. Нормативно-правові акти та мотиви, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок iншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до пункту 2.2 договору №8698/4-14 абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до договору.

За ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Тобто, гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової гарячого водопостачання є виробник та/або постачальник енергії.

Згідно п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190, які набули чинності у жовтні 2008 року, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

За ч.1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 3.13 Правил №190 розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Оскільки господарськими судами встановлено, що ЖБК "Будівельник-9" сплачував ПАТ "АК "Київводоканал" кошти за тарифами, які не підлягали застосуванню згідно наведених вище підстав, суди дійшли правильного висновку, що ПАТ "АК "Київводоканал" набув за рахунок ЖБК "Будівельник-9" грошові кошти у розмірі 32 988 грн. 83 коп. за відсутності правової підстави.

Вказані кошти сплачено не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором №8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000. Переплата виникла із-за застосування ПАТ "АК "Київводоканал" при розрахунках не чинних тарифів, що виключає застосування до відносин між сторонами норм зобов`язального права, які застосовуються до окремих видів угод.

Про можливість застосування ст. 1212 ЦК України у випадку, коли заявлена до стягнення сума утворилася внаслідок переплати, дійшов Верховний Суд України в постанові від 25.03.2015 у справі №917/2572/13.

Спірна сума є такою, що була помилково, поза межами договірних платежів перерахована ЖБК "Будівельник-9" на рахунок ПАТ "АК "Київводоканал".

Разом з тим, з огляду на встановлені обставини, ПАТ "АК "Київводоканал" набув за рахунок ЖБК "Будівельник-9" грошові кошти у розмірі 51225 грн. 41 коп. (за воду, яка йде на підігрів) також за відсутності правової підстави. Суди правильно врахували відсутність між сторонами договору з регулювання вказаних відносин.

З приводу позовних вимог ЖБК "Будівельник-9" в частині стягнення з ПАТ "АК "Київводоканал" безпідставно набутих коштів у розмірі 42 183 грн. 52 коп. за відведення гарячої води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року, суди правомірно відмовили, оскільки послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що підігрівається тепловими пунктами, підлягають оплаті.

6. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідача та третьої особи-1, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення зустрічного позову є законним, обгрунтованим та відповідає нормам права та позиції Верховного Суду України.

Оскільки посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом норм права не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 у справі № 5011-20/18178-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: І. Плюшко

В. Татьков