ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 39/124

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Прокопанич Г.К. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпропетровськ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016

зі справи № 39/124

за позовом відкритого страхового акціонерного товариства "Інгосстрах" (открытого страхового акционерного общества "Ингосстрах"; далі - Товариство), м. Москва, Російська Федерація,

до Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба), м. Київ,

приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - Компанія)

про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та про зобов'язання вчинення дій,

за участю представників сторін:

Товариства - не з'явився,

Служби - Потоцького М.Ю.,

Компанії - Тузової В.О.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 119934, № 119935, № 119936, а також про зобов'язання Служби внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити необхідну офіційну публікацію.

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 (суддя Зеленіна Н.І.) позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Судове рішення мотивовано повторною неявкою позивача в судове засідання та неподанням ним матеріалів, що витребовувались.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді Андрієнко В.В., Шапран В.В.) названу ухвалу місцевого суду скасовано, а справу передано на розгляд суду першої інстанції. Постанову апеляційного суду мотивовано неправильним застосуванням судом першої інстанції приписів пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України через розгляд справи місцевим судом за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить названу постанову апеляційного суду від 22.03.2016 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги Товариства.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, заслухавши представників Служби та Компанії, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Апеляційним господарським судом у справі встановлено, що:

- в травні 2010 року Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій зазначило своє місце знаходження як позивача: АДРЕСА_2, та його представника - ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) з адресою для листування: АДРЕСА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЮрКом" (далі - ТОВ "Компанія "ЮрКом");

- повноваження ОСОБА_5 на представлення інтересів Товариства підтверджуються довіреністю від 23.03.2010 № 381151-/10, виданою без права передоручення на строк один рік, дію якої може бути припинено в зв`язку з припиненням дії договору від 16.06.2006 № 99640/06, укладеного Товариством з ТОВ "Компанія "ЮрКом";

- повідомлення для позивача про судовий розгляд справи № 39/124 надсилалися господарським судом міста Києва за адресою: 01042, Україна, м. Київ, бул. Дружби Народів, 7, оф. 84;

- з 18.04.2011 інтереси позивача представляв ОСОБА_6 на підставі довіреності від 22.03.2011 № 624437-/11;

- 20.06.2013 Товариство повідомленням від 11.06.2013 № 14-06-2309/13, повідомило місцевий господарський суд про те, що з 10.06.2013 всі довіреності, видані ним громадянам України - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, скасовані довірителем, а тому відповідне представництво припиняється;

- 03.09.2013 представником позивача в господарському суді міста Києва на підставі довіреності від 06.06.2103 № 2211153-/13 діяв ОСОБА_9, яким було зазначено адресу для листування: АДРЕСА_4

- з 18.11.2014 представляти позивача було уповноважено ОСОБА_10, яка діяла на підставі довіреності від 24.12.2013 № 2762504-/13 та з 14.05.2015 - на підставі довіреності від 22.01.2015 № 39255397-/15;

- судом першої інстанції процесуальні документи надсилались на адресу позивача: АДРЕСА_2, а також ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1;

- ОСОБА_10 як представник позивача на підставі довіреності від 22.01.2015 № 39255397-/15 брала участь у судових засіданнях господарського суду міста Києва 26.05.2015, 15.06.2015 та 06.07.2015;

- у липні 2015 року, оскаржуючи рішення господарського суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою за підписом ОСОБА_10 на підставі згаданої довіреності від 22.01.2015 із зазначенням адреси для листування: АДРЕСА_3;

- оскаржуючи рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 у даній справі представник позивача ОСОБА_10 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, зазначаючи адресу місцезнаходження позивача та адресу для листування: АДРЕСА_3;

- постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 названі рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва;

- ухвалою місцевого суду від 08.12.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2016 та зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 01.12.2015 і з наданням відповідних доказів;

- ухвалою суду першої інстанції від 15.01.2016 через неявку представника позивача в судове засідання та невиконання вимог суду розгляд справи відкладено на 01.02.2016 та позивача повторно зобов'язано надати суду необхідні докази;

- при новому розгляді справи місцевим судом згадані ухвали від 08.12.2015 та від 15.01.2016 надсилались на адресу: АДРЕСА_1, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень;

- розгляд позову Товариства відкладався в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та через неподання останнім суду витребуваних доказів, тоді як явка представників сторін у судове засідання визнана місцевим господарським судом обов'язковою.

Відповідно до частини першої стаття 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції, встановивши, що адреса (АДРЕСА_1), за якою направлялись місцевим судом згадані процесуальні документи є адресою колишнього представника позивача, повноваження якого припинилися, про що своєчасно був повідомлений господарський суд, тоді як уповноваженим представником позивача неодноразово повідомлялася місцевому суду нова адреса для листування (АДРЕСА_3), дійшов обґрунтованого висновку щодо неправильного застосування судом першої інстанції приписів пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, що є підставою для безумовного скасування ухвали місцевого суду зі справи.

Водночас посилання скаржника на повідомлення місцевим судом позивача за адресою, зазначеною ним в позовній заяві, "аж до 14.05.2015" та фактичне одержання Товариством повідомлень, що направлялися судом за колишньою адресою (АДРЕСА_1), не спростовують зазначеного стосовно неналежного повідомлення Товариства про час та місце судових засідань під час нового розгляду справи, а тому й не може бути обґрунтуванням правильності прийнятого місцевим судом рішення щодо залишення даного позову без розгляду.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду відповідає встановленим ним обставинам справи, прийнята з дотриманням норм процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 зі справи № 39/124 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя Г.Прокопанич

Суддя В.Селіваненко