ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 923/446/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоОстапенка М.І.,СуддівГончарука П.А. (доповідача), Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року у справі №923/446/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" до публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" про стягнення 115 849,25 грн.,

Встановив:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" заборгованості за договором поставки №06/1114 від 6 листопада 2014 року у розмірі 115 849,25 грн., з яких 107 422,50 грн. основного боргу, 8 426,75 грн. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з відповідача на користь позивача 107 422,50 грн. основного боргу, 8 426,75 грн. пені та 2 316,99 грн. судового збору.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 липня 2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто 1 158,50 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом позову у справі є вимога про стягнення 107 422,50 грн. вартості неоплаченого поставленого відповідачем на виконання договору №06/1114 від 6 листопада 2014 року товару та стягнення пені в сумі 8 426,75 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено факту поставки відповідачу визначеного договором поставки товару.

Не погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, встановивши факт поставки товару та отримання його відповідачем, проведення його часткової оплати та наявність заборгованості, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 610, 611, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 629, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, скасував рішення суду та прийняв нове рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями сторонами укладено договір поставки №06/1114 від 6 листопада 2014 року за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачеві вугільну продукцію вказану в специфікації, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач здійснив поставку відповідачеві визначений специфікацією товар - вугілля марки АКО, фракції 25-60 мм. за видатковими накладними №132 від 27 грудня 2014 року та №133 від 30 грудня 2014 року та залізничними накладними №48710529 від 27 грудня 2014 року, вагон №66604844 вагою 51,05 тон, №48767907 від 30 грудня 2014 року, вагон № 66034661 вагою 45,85 тон, на суму відповідно 130 177,50 грн. та 116 917,50 грн., які відповідач прийняв, оплативши позивачу рахунок №140 від 27 грудня 2014 року на суму 130 177,50 грн. та залишивши без оплати рахунок №141 від 30 грудня 2014 року на суму 116 917,50 грн.

Встановивши дані обставини, апеляційний господарський суд, на підставі визначених ним норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі, заявленому в позові, давши при цьому правильну правову оцінку доводам відповідача про неотримання ним товару, обумовленого договором.

Пунктом 6.1. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати партії товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Встановивши порушення відповідачем строків оплати продукції, апеляційний господарський суд правильно застосував наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором.

Висновки апеляційного господарського суду, викладені у постанові є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні відповідачем вказаних положень матеріального права, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень.

Інші твердження касаційної скарги зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанову апеляційного господарського суду слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року у справі №923/446/15 - без змін.

Поновити виконання судового рішення у справі №923/446/15.

Головуючий:М.І. ОстапенкоСудді:П.А. Гончарук Л.В. Стратієнко