ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 922/4872/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015у справі№ 922/4872/14 Господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Акстар"провнесення змін до договору оренди землі в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2014 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акстар", в якій просила суд внести зміни до договору оренди землі № 82101/05 від 17.08.2005 в частині розміру орендної плати та інших умов договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2014 (суддя Шарко Л.В.) у справі № 922/4872/14 позовні вимоги задоволено повністю. Внесено зміни до договору оренди землі № 82101/05 від 17.08.2005 шляхом визнання договору про зміну до вказаного договору оренди землі укладеним у редакції позивача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акстар" на користь Харківської міської ради 1 218, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 (головуючий Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Бондаренко В.П.) у даній справі в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акстар" не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони у справі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між 17.08.2005 між Харківською міською радою (орендодавцем; позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акстар" (орендарем; відповідачем у справі) укладено договір оренди землі, за умовами якого, орендодавець на підставі рішення ХХХV сесії Харківської міської ради ІV скликання від 27.04.2005 № 78/05 "Про надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,4999 га (а.с. 15-17).

Сторони у пунктах 13, 36 договору узгодили, що розмір орендної плати орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором, б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в) внаслідок інфляції - щорічно, г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Суди попередніх інстанцій послались на те, що рішенням Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Пунктом 1.1. цього рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291, 18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Пунктом 2 встановлено, що рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007" та була введена в дію з 01.03.2008.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради № 960/12 від 19.12.2012 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Відповідно до пункту 16.4 цього рішення зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі підлягає перегляду у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі.

У зв'язку з прийняттям Харківською міською радою рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки переданих в оренду земельних ділянок, для вирішення питання щодо приведення договору оренди земельної ділянки до вимог чинного законодавства, Департамент земельних відносин Харківської міської ради на адресу відповідача направляв листи-пропозиції від 17.12.2013 про необхідність внесення змін до договору оренди з проектом додаткової угоди до договору оренди землі та про державну реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, яким запропоновано відповідачеві сплатити кошти: в розмірі 51,00 грн. за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та в розмірі 120,00 грн. за надання інформації з Реєстру у формі витягу, та надати оригінали платіжних документів до міської ради (а.с.29-30). Однак ці пропозиції були залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Предметом даного судового спору є вимога Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, серед іншого, в частині розміру орендної плати. Ця вимога мотивована необхідністю приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як визначено частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю визначена у частині першій статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок шляхом визнання укладеними додаткових угод (див. постанову від 06.12.2010 у справі № 2-1/10068-2008, постанову від 23.05.2011 у справі № 7/105-10 (30/234-09), постанову від 04.07.2011 по справі № 41/81пд). Аналогічні положення відображені також в пункті 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" із змінами і доповненнями.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у вказаній категорії справ дійшов висновку про те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. У разі якщо рішення міської ради, яким змінено нормативну грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") (див. постанови Верховного Суду України: від 20.08.2013 у справі № 5009/3430/12, від 03.12.2013 у справі № 5009/3430/12, від 01.04.2015 у справі № 916/2287/14, від 20.05.2015 у справі № 916/2294/14, від 01.07.2015 у справі № 916/1736/14, від 07.10.2015 у справі № 3-481гс15 (922/3871/14)).

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд апеляційної інстанції зробивши висновок про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є обов'язковою підставою для перегляду розміру орендної плати не врахував зазначених вимог законодавства та висновків Верховного Суду України, викладених у вищезазначених постановах, у зв'язку з чим постанову апеляційної інстанції не можна визнати такою, що повністю відповідає вимогам законодавства.

Крім того, слід зазначити наступне.

Як вбачається з резолютивної частини рішення суду першої інстанції у даній справі (а.с.64) судом визнано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі № 82101/05 від 17.08.2005 укладеною між Харківською міською радою, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, як орендарем. В той же час, в проекті залученої до матеріалів справи додаткової угоди про внесення змін до вказаного договору оренди позивачем зазначено орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю "Акстар", а не Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, яка відповідно до матеріалів справи взагалі не є учасником даного судового спору (а.с. 26).

Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що матеріали даної справи взагалі не містять належним чином засвідченої копії рішення Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, рішення Харківської міської ради № 1269/13 від 25.09.2013 про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, рішення Харківської міської ради № 960/12 від 19.12.2012 про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Для з'ясування питання щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки судам слід було витребувати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова та рішення Харківської міської ради про її затвердження, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі.

До матеріалів справи також не залучено належним чином засвідченої копії статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Акстар". Таким чином, судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи не з'ясовано правовий статус відповідача у справі, як юридичної особи.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення без повного дослідження усіх обставин справи, тоді як відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на це, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку з визначеними Господарським процесуальним кодексом України повноваженнями Вищого господарського суду України як касаційної інстанції слід враховувати, що згідно з частиною другою статті 1117 названого кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (із змінами і доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін. В залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2014 у справі № 922/4872/14 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова