ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 922/262/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради Луганської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015у справігосподарського суду Харківської областіза позовом ТОВ "Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології"доСєвєродонецької міської ради Луганської області провизнання недійсною додаткової угоди,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Сутковий А.М. (дов. від 28.08.14 № 318),

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 11.03.2015 господарського суду Харківської області позов задоволено, визнано недійсною додаткову угоду від 12.07.2011 до договору оренди землі від 12.05.2009 № 040941900175.

Постановою від 13.05.2015 Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Сєвєродонецька міська рада Луганської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Позивачем подано до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу, в яких він просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору оренди землі від 12.05.2009 року №040941900175, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ Науково-дослідним і проектним інститутом "Водоочисні технології" на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №2985 від 19.02.2009 року, позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку - землі досліджень та розробок (під комплекс будівель та споруд), загальною площею 1,9496 га, у тому числі: капітальна одноповерхова - 0,3771 га, тимчасова - 0,0282 га, проходи, проїзди, площадки - 1,4163 га, під зеленими насадженнями - 0,1280 га, яка знаходиться: м.Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 2-в.

Пунктом 5 договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки становить 2549102,00 грн.

Згідно п.п. 9, 11 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі 152946,12 грн. на рік, що складає 6,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вноситься щомісячно в розмірі 12745,51 грн. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Договір зареєстровано в Сєвєродонецькому міському реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 20.05.2009 року за №040941900175.

Орендовану земельну ділянку передано відповідачу за актом приймання-передачі.

Рішенням від 29.03.2011 № 431 двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" затверджено нову нормативну грошову оцінку зазначених земель у складі текстового та графічних матеріалів, виконану станом на 01.01.2008 року Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Дніпромісто".

На виконання наведеного вище рішення ради від 12.07.2011 сторонами договору оренди землі укладено додаткову угоду якою внесено зміни до пунктів 5, 9, 11 договору, а саме: п. 5 розділу "Об'єкт оренди" змінили на: нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий №4412900000:07:001:0024 становить 4379386,48 грн. Пункти 9, 11 розділу "Орендна плата" змінили на: Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. - 131381,59 грн. на рік, що складає 3,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. - 153278,53 грн. на рік, що складає 3,50% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. - 175175,46 грн. на рік, що складає 4,00% від нормативної грошової оцінки, 01.01.2014р. по 31.12.2014р. - 197072,39 грн. на рік, що складає 4,50% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2015р. - 218969,32 грн. на рік, що складає 5,00% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. - 10948,47 грн., з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. - 12773,21 грн., з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. - 14597,95 грн., з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. - 16422,70 грн., з 01.01.2015р. - 18247,44 грн., протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди остання є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011 року.

Додаткова угода була зареєстрована Управлінням Держкомзему у м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Постановою від 03.08.2012 Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі №1227/3807/2012 за позовом ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задоволено позовні вимоги, визнано протиправним та скасовано рішення №431 від 29.03.2011 року. Зазначена постанова набрала законної сили 01.04.2014 у зв'язку із винесенням Вищим адміністративним судом України ухвали, якою скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року у справі №1227/3807/2012 (якою було скасовано постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 року та у задоволенні позову відмовлено).

Вказані вище обставини стали підставою для звернення ТОВ "Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" з позовом у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно враховано приписи ст.ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі", згідно яких розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до пп. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з пунктами 288.1., 288.4. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктами 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України в редакції на дату звернення з позовом розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів-чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 року №2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

За приписами ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З врахуванням того, що спірну додаткову угоду було укладено на виконання рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431, яке було визнане протиправним та скасоване постановою суду в адміністративній справі, а відтак, з моменту прийняття воно як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати, правомірним є висновок судів про визнання недійсною додаткової угоди від 12.07.2011 як такої, що прийнята на підставі неправомірного рішення органу місцевого самоврядування.

Касаційна інстанція не заперечує, що зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє (ст.207 ГК України), проте недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України), та в разі визнання його недійсним судом, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України).

В частині строку позовної давності судами правомірно зазначено, що відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, отже, перебіг вказаного строку в даному випадку почався з моменту набрання законної сили постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012, тобто 01.04.2014 року (дата прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали), оскільки на момент укладення спірної додаткової угоди та її державної реєстрації позивач не знав і не міг знати про те, що рішення №431 від 29.03.2011 року прийнято з порушенням встановленої процедури, норм податкового і бюджетного законодавства, прав землекористувачів м.Сєвєродонецька тощо.

З огляду на зазначене вище, приписи ст. 215 ЦК України вмотивованим є висновок судів про задоволення позову, а відтак, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 13.05.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/262/15 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.