ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2015 року Справа № 904/3439/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуІноземного підприємства "Геотранс"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 р.у справі №904/3439/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна"доІноземного підприємства "Геотранс"простягнення 2 570 942, 61 грн.
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Іноземного підприємства "Геотранс" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу з урахуванням курсової різниці у сумі 2202870,56 грн., штрафу у сумі 220287,11 грн., 25 % річних у сумі 147784,94 грн., всього 2570942,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Іноземним підприємством "Геотранс" умов договору поставки №8098/018152 від 06.09.2013 р. щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.15 р. у даній справі (суддя Соловйова А.Є.), позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Іноземного підприємства "Геотранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" 2202870,56 грн. основного боргу з урахуванням курсової різниці, 220287,11 грн. - 10% штрафу, 147784,94 грн. - 25% річних, 51418, 85 грн. судового збору.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого від позивача на підставі договору №8098/018152 від 06.09.2013 р. за актом прийому-передачі від 23.09.2013 р. товару, у зв'язку з чим у відповідача виник борг перед позивачем у сумі 87094,08 Євро, що станом на 01.04.2014 р. (дата, яка передує даті підписання позовної заяви) еквівалентно 2202870,56 грн., враховуючи курс продажу валюти на зазначену дату - 25,293 грн., передбаченої умовами договору відповідальності за прострочення оплати поставленого товару у вигляді штрафу, а також передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України з урахуванням умов договору відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді сплати 25 % річних від простроченої суми.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 р. у даній справі (колегія суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.15 р. змінено, викладено абзаци перший та другий резолютивної частини рішення в наступних редакціях: позов задовольнити частково. Стягнуто з Іноземного підприємства "Геотранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" 1980345,19 грн. - основного боргу з урахуванням курсової різниці, із яких сума основного боргу - 877097,64 грн., сума курсової різниці - 1103247,55 грн., 198034, 52 грн. - 10% штрафу, 147784,94 грн. - 25% річних, 46523,78 грн. - судового збору за подання позовної заяви. В решті позовних вимог відмовити.
Іноземне підприємство "Геотранс" не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.15 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 р. частково скасувати: в частині стягнення суми процентів в розмірі 147784, 94 грн. прийняти нове рішення, яким позовні задовольнити частково; стягнути з відповідача суму процентів у розмірі 44540,23 грн., в решті рішення та постанову залишити без змін.
В своїй касаційній скарзі Іноземне підприємство "Геотранс" посилається на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2015 р. касаційну скаргу у справі №904/3439/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористались правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 04.11.2015 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" (продавець) та Іноземне підприємство "Геотранс" (покупець) уклали договір № 8098/018152, за умовами якого продавець поставляє на умовах розстрочки кінцевого розрахунку, а покупець приймає та зобов'язується оплатити будівельну техніку, а саме: гусеничний екскаватор New Holland E305B - 1 (одна) одиниця (товар) (п. 1.1., пп.1.1.1.).
Технічні характеристики, склад та вартість товару за номенклатурою визначаються в специфікації (додаток № 1 до договору), яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
Специфікацією від 06.09.2013 р. - додатком № 1 до договору, визначена комплектація товару - гусеничного екскаватора New Holland E305B у кількості однієї одиниці; ціна без ПДВ за одиницю (Євро) - 137500, 00; сума без ПДВ (Євро) - 137500,00; вартість товару з урахуванням ПДВ (Євро) - 165000,00.
Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість товару з урахуванням ПДВ складає гривневий еквівалент 165000,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку, з них вартість товару без ПДВ складає гривневий еквівалент 137500,00 Євро, сума ПДВ складає гривневий еквівалент 27500,00 Євро. *За умовами даного договору "курс перерахунку" - курс продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку на день, що передує дню перерахування коштів по даному договору, опублікований на сайті http://mezhbank.org.ua. Курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за курс перерахунку на дату укладення даного договору, а саме: 10,7911 грн. за 1 Євро. Сума фактично перерахованих платежів не може бути нижчою за гривневий еквівалент, зафіксований на дату підписання договору та визначений в п. 2.2. договору.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що на дату підписання договору гривневий еквівалент вартості товару без ПДВ складає 1483776,25 грн., гривневий еквівалент суми ПДВ складає 296755,25 грн., гривневий еквівалент вартості товару з ПДВ складає 1780531,50 грн. У зв'язку з можливою зміною гривневого еквіваленту вартості товару через коливання валютного курсу Євро остаточний гривневий еквівалент вартості товару визначається сумою гривневих платежів, що підлягають здійсненню за договором.
Відповідно до п. 9.1. договору він набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов договору.
За умовами, наведеними у п. 4.1. договору, продавець передає товар покупцеві на умовах EXW (склад продавця: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Проліски, вул. Броварська, 2) згідно з Інкотермс 2000 року протягом 5 робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок продавця 20% від загальної вартості товару від покупця, у відповідності з умовами п. 5.1.1. договору.
Згідно з п. 4.3. договору передання товару оформлюється актами прийому-передачі товару, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін. З моменту передання товару покупцю він несе всі ризики випадкової втрати, пошкодження товару.
Покупець набуває право власності на товар після оплати повної вартості товару (п. 4.4. договору).
Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв гусеничний екскаватор New Holland E305B у кількості однієї одиниці, у комплектності, яка відповідає комплектності, визначеній специфікацією від 06.09.2013 р. (додаток № 1 до договору), за ціною без ПДВ за одиницю (грн.) - 1483776,25; сума без ПДВ (грн.) - 1483776,25; сума гривень з ПДВ - 1780531,50, що підтверджується актом приймання - передачі від 23.09.2013 р.
Відповідно до п. 5.1. договору покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах розстрочки за наступним графіком: гривневий еквівалент 33000,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 13.09.2013 р. (підпункт 5.1.1.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 31.10.2013 р. (підпункт 5.1.2.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 29.11.2013 р. (підпункт 5.1.3.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 27.12.2013 р. (підпункт 5.1.4.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 31.01.2014 р. (підпункт 5.1.5.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 28.02.2014 р. (підпункт 5.1.6.); гривневий еквівалент 13200, 00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 31.03.2014 р. (підпункт 5.1.7.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 30.04.2014 р. (підпункт 5.1.8.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 30.05.2014 р. (підпункт 5.1.9.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 30.06.2014 р. (підпункт 5.1.10.); гривневий еквівалент 13200,00 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку до 30.07.2014 р. (підпункт 5.1.11.).
За положеннями п. 5.5. Договору загальний розмір грошових зобов'язань покупця за договором на день його укладення складає 1780 531,50 грн.
Відповідно до п. 5.6. Договору кінцевий термін виконання грошового зобов'язання покупцем складає 30.07.2014 р.
В силу приписів ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Враховуючи встановлені обставини справи, умови договору (п. 5.1., п. 5.6.) щодо строку здійснення розрахунку за поставлений товар, строк оплати поставленого позивачем відповідачу на підставі договору за спірним актом приймання-передачі товару на дату звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду є таким, що настав.
Відповідно до ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Також, за приписами ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України).
Як встановлено вище, умовами договору (п. 2.1.) вартість товару визначена у гривневому еквіваленті від вартості товару у валюті - Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку, яким є курс продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку на день, що передує дню перерахування коштів по даному договору, опублікований на сайті http://mezhbank.org.ua.
Курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за курс перерахунку на дату укладення даного договору, а саме: 10,7911 грн. за 1 Євро.
Сума фактично перерахованих платежів не може бути нижчою за гривневий еквівалент, зафіксований на дату підписання Договору та визначений в п. 2.2. договору, - 1780531, 50 грн.
Такий же загальний розмір грошових зобов'язань покупця (відповідача) за договором на день його укладення у національній валюті України передбачений і п. 5.5. договору.
Таким чином, сторонами договору узгоджено, що грошове зобов'язання відповідача з оплати вартості поставленого йому позивачем товару підлягає виконанню з урахуванням зміни валютного курсу Євро до гривні у порядку, встановленому договором.
Позивач в позовній заяві посилається на ті обставини, що в період з 12.09.2013 р. по 31.07.2014 р. відповідач частково виконав свої зобов'язання з оплати вартості товару, а саме перерахував на користь позивача грошові кошти у загальній сумі 903433,86 грн.
Різниця між гривневим еквівалентом вартості товару з ПДВ - 1780531, 50 грн. та сумою перерахованих коштів - 903433,86 грн. становить 877097, 64 грн. (1780531,50 грн. - 903433, 86 грн. = 877097, 64 грн.), яка і є сумою боргу відповідача перед позивачем без врахування передбаченої умовами договору курсової різниці.
Враховуючи курс продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку згідно даних http://mezhbank.org.ua. на дату, що передувала даті оплат відповідачем грошових коштів, позивач визначив еквівалент в іноземній валюті (Євро) сплаченої відповідачем суми коштів у гривні, що становить 77905,92 Євро, оскільки загальна вартість товару складає гривневий еквівалент 165000,00 Євро, заборгованість відповідача з урахуванням курсової різниці та здійснених ним платежів становить гривневий еквівалент 87094,08 Євро (165000,00 Євро - 77905,92 Євро = 87094,08 Євро).
З огляду на матеріали справи, доказів в підтвердження обставин, що мали місце і інші платежі щодо оплати вартості товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі договору, ніж ті, на які послався позивач, в підтвердження яких надав до матеріалів справи виписки по банківським рахункам, та врахував при розрахунку суми боргу - гривневого еквіваленту 87094,08 Євро, станом на дату прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення у даній справі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у гривневому еквіваленті 87094,08 Євро шляхом надання належних доказів не спростував.
Судами попередніх інстанцій було перевірено курс продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку на дату, що передувала даті оплат відповідачем грошових коштів, з урахуванням якого позивачем розрахунковим шляхом визначено еквівалент в іноземній валюті (Євро) сплаченої відповідачем у гривнях суми (згідно даних http://mezhbank.org.ua), а також, перевірено правильність розрахунку еквіваленту в іноземній валюті (Євро) сплаченої відповідачем у гривнях суми грошових коштів.
Як зазначено вище, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором; умовами договору передбачено, що платежі здійснюються у гривневому еквіваленті від суми у Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку - курс продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку на день, що передує дню перерахування коштів по даному Договору, опублікований на сайті http://mezhbank.org.ua.
Отже, при поданні даного позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти (Євро) заборгованість відповідача за договором мала визначатися в національній валюті України за курсом продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку, опублікованому на сайті http://mezhbank.org.ua., на день, що передує дню подання позову.
Позовна заява у даній справі позивачем подана до господарського суду Дніпропетровської області 17.04.2015 р., що підтверджується відбитком штампу "Укрпошти" на поштовому конверті, у якому позовна заява надійшла до суду.
За даними, опублікованими на сайті http://mezhbank.org.ua., курс продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку станом на 16.04.2015 р. становив 22,738 грн. за 1 Євро.
Таким чином, виходячи з умов договору, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за договором товар з урахуванням курсової різниці на дату звернення позивача з позовом до суду становив гривневий еквівалент 87094,08 Євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку - курс продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку 16.04.2015 р., а саме - 1980345,19 грн. (87094,08 Євро х 22,738 = 1980345,19 грн.), з яких сума основного боргу - 877097,64 грн., сума курсової різниці - 1103247,55 грн. (1980345,19 грн. - 877097,64 грн. = 1103247,55 грн.).
Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.2. договору встановлено, що у випадку порушення відповідачем умов оплати товару, визначених у п. 5.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від суми простроченої оплати та 25 процентів річних від простроченої суми, що підлягають сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного договору.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо строку оплати вартості поставленого йому позивачем товару позивач заявив до стягнення штраф у сумі 220287,11 грн., розрахований як 10% від суми боргу у валюті Євро - 87094,08 Євро, що склало 8709,41 Євро, перерахувавши його по курсу перерахунку станом на 01.04.2015 р. (дата складання позову), визначивши таким чином суму штрафу у розмірі 220287, 11 грн., а також на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України з урахуванням умов договору (п. 8.2.) заявив до стягнення 25% річних від суми боргу 877097,64 грн. (сума боргу відповідача перед позивачем без врахування передбаченої умовами договору курсової різниці, визначена як різниця між гривневим еквівалентом вартості товару з ПДВ - 1780531,50 грн. та сумою перерахованих коштів - 903433,86 грн.) за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з 31.07.2014 р. по 02.04.2015 р., розмір яких складає 147784,94 грн.
Проте, визначаючи розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, позивач здійснив його розрахунок не від суми боргу, визначеної станом на дату подання позовної заяви до місцевого господарського суду, а від суми боргу, визначеної станом на 01.04.2015 р. (дату складання позовної заяви, а тому, перевіривши розрахунки позивача та здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми штрафу, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 198034,52 грн. (87094,08 Євро х 10% = 8709,408 Євро, що по курсу перерахунку станом на 16.04.2015 р. становить 198034,52 грн. (8709,408 Євро х 22, 738 = 198034,52 грн.)) та 25% річних у сумі 147784, 94 грн.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд, дійшов правильних висновків щодо наявності у відповідача заборгованості за договором та підстав для застосування відповідальності, передбаченої п. 8.2 договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, однак, не врахував, що заборгованість відповідача у гривневому еквіваленті на дату звернення позивача з позовом до суду за рахунок зміни курсу перерахунку, застосування якого у спірних відносинах передбачено умовами договору, становить іншу суму, ніж заявлена позивачем до стягнення.
А тому, суд апеляційної інстанції правомірно змінив рішення місцевого господарського суду в частині сум основного боргу з урахуванням курсової різниці та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову суду апеляційної інстанції, якою було змінено рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Іноземного підприємства "Геотранс" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 р. у справі № 904/3439/15 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді: М. Данилова
Т. Данилова