ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 916/621/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р.у справі господарського суду№916/621/16 Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"простягнення 1 881,19грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2016р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. у справі №916/621/16 задоволені позовні вимоги. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 1881,19грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2016р. (головуючий суддя - Яценко О.В., судді - Фролова Г.М., Ходаківська І.П.) зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В., розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.09.2016р. №08.03-04/4202 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №916/621/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2015р. вищезазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 03.10.2016р. №08.03-04/4751 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т.Б. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №916/621/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Мачульський Г.М., Рогач Л.І.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 04.10.2016р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Іллічівською філією ДП "АМПУ" на адресу ДП "ІМТП" виставлено рахунки №18511 від 30.11.2015р. та №19808 від 31.12.2015р. за надані послуги протягом листопада - грудня 2015р. з відстою біля причалів ІФ ДП "АМПУ", т/х "Каледонія", т/х "Герої Плевни" на загальну суму 56 613,28грн. (разом з ПДВ).

Відповідач здійснив часткову оплату за отримані послуги, а саме по рахунку №18511 від 30.11.2015р. в сумі 50 419,841грн., та по рахунку №19808 від 31.12.2015р. в сумі 4 312,289грн., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1881,19грн., що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов до висновку про доведеність позовних вимог.

Проте, судова колегія касаційної інстанції такі висновки вважає передчасними з огляду на таке.

Договір в силу ст.ст. 173-175 ГК України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вирішуючи спір у даній справі, поза увагою господарських судів попередніх інстанцій залишилось те, що у рахунках №18511 від 30.11.2015р. та №19808 від 31.12.2015р. міститься посилання на договір №Б/Д від 01.08.2015р., який відсутній в матеріалах справи, що як наслідок призвело до ненадання судами оцінки умовам договору щодо нарахування та проведення розрахунків та характеру спірних правовідносин з урахуванням того, що учасники спірних правовідносин посилаються на Порядок справляння та розмірів ставок портових зборів, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316

При цьому, відхиляючи доводи відповідача, суди посилались на договір №Б/Д від 01.08.2015р. та його зміст.

Водночас, заявник касаційної скарги зазначає, що між ІФ ДП "АМПУ" та ДП "ІМТП" підписана додаткова угода №4 до договору №81-П-ІЛФ-14/141-О від 08.04.2014р. з протоколом розбіжностей від 30.11.2015р., яким визначено, що перерахунок доларів США в валюту України здійснюється по курсу НБУ за кожну окрему добу стоянки.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Не в повному обсязі встановлені судами обставини не дають можливості дійти однозначного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" - частково задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2016р. у справі №916/621/16 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.М. Мачульський Суддя Л.І. Рогач