ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 5023/1208/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скаргиПАТ "УкрСиббанк" та ліквідатора ЗАТ "Харківенергоремонт" Максічка Дмитра Олександровича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 рокуу справі Господарського суду№ 5023/1208/11 Харківської областіза заявоюГолови ліквідаційної комісії ЗАТ "Харківенергоремонт"провизнання банкрутом ЗАТ "Харківенергоремонт"ліквідаторМаксічко Д.О.у судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "УкрСиббанк": Кушнір Д.А. (довіреність від 30.12.2015 року),ЗАТ "Харківенергоремонт":не з'явилися.

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.02.2011 року за заявою Голови ліквідаційної комісії ЗАТ "Харківенергоремонт" порушено провадження у справі №5023/1208/11 про банкрутство ЗАТ "Харківенергоремонт" (далі - боржника) за спеціальною процедурою відповідно до статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 2 - 3).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Харківської області від 04.03.2011 року (залишена без змін апеляційним та касаційним судом), ліквідатором банкрута призначено Куштима О.М., який виконував повноваження голови ліквідаційної комісії підприємства-боржника в досудовому порядку (том 5, а.с. 11 - 14, 66 - 74, том 6, а.с. 154 - 163).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ЗАТ "Харківенергоремонт" як юридичну особу, провадження у справі припинено (том 18, а.с. 41 - 49).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 року, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2013 року, скасовано ухвалу суду першої інстанції від 17.01.2013 року про завершення процедури ліквідації банкрута, справу направлено на розгляд до місцевого господарського суду на стадію ліквідаційної процедури (том 18, а.с. 96 - 101, 202 - 205).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2013 року (залишена без змін апеляційним судом) припинено обов'язки ліквідатора банкрута Куштима О.М., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Максічка Д.О. (том 19, а.с. 44 - 54, 107 - 113).

26.05.2015 року до місцевого господарського суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (далі - ФОП ОСОБА_7.) зі заявою про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на суму 2 475 000 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, яку ухвалою суду від 26.05.2015 року прийнято до розгляду у судовому засіданні на 30.06.2015 року (вх. №21388) (том 24, а.с. 23 - 30, 66 - 67).

26.06.2015 року ФОП ОСОБА_7 подано до місцевого господарського суду уточнену заяву про визнання поточних кредиторських вимог до боржника, в якій заявник просив визнати його поточні вимоги до боржника на суму 2 475 000 грн. та витребувати у ПАТ "УкрСиббанк" на користь ЗАТ "Харківенергоремонт" 2 339 718 грн. безпідставно набутих коштів (вх. №26033) (том 24, а.с. 117 - 122).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2015 року відкладено розгляд заяви ФОП ОСОБА_7 про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на 28.07.2015 року, зобов'язано ФОП ОСОБА_7 надати суду первинні документи в підтвердження існування відступленого йому права вимоги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" та Компанії "GRAXTIZ GmbH" до ЗАТ "Харківенергоремонт", письмові пояснення щодо правових підстав зазначених вимог (том 24, а.с. 158 - 160).

27.07.2015 року ФОП ОСОБА_7 надав місцевому господарському суду фотокопії договорів від 30.03.2011 року купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень банкрута, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; фотокопії витягів з державних реєстрів правочинів та прав на нерухоме майно (том 24, а.с. 190 - 207).

Розгляд поточних вимог ФОП ОСОБА_7 по суті неодноразово відкладався ухвалами місцевого господарського суду.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 09.03.2016 року та від 21.04.2016 року ФОП ОСОБА_7 повторно зобов'язано надати суду докази в підтвердження його вимог до боржника (оригінали первинних документів) (том 27, а.с. 76 - 78, 129 - 131).

30.05.2016 року ФОП ОСОБА_7 подано до місцевого господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідчених копій договору уступки права вимоги від 01.02.2012 року, договору уступки права вимоги від 01.04.2015 року та додаткової угоди від 01.09.2015 року про внесення змін до договору уступки права вимоги від 01.04.2015 року (вх. №17691) (том 28, а.с. 1 - 5).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2016 року (суддя Усатий В.О.) відхилено вимоги ФОП ОСОБА_7 до ЗАТ "Харківенергоремонт" на суму 2 475 000 грн. (том 28, а.с. 18 - 24).

Не погоджуючись з результатом розгляду його кредиторських вимог, ФОП ОСОБА_7 (далі - скаржник) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням додаткових пояснень до неї від 21.06.2016 року), в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 31.05.2016 року та прийняти нове рішення про визнання його поточним кредитором боржника з вимогами на суму 2 475 000 грн., мотивуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неналежною оцінкою доказів, наданих ФОП ОСОБА_7 на підтвердження правової природи його кредиторських вимог як таких, що виникли на підставі договору про відступлення права вимоги до боржника грошових коштів, сплачених первісним кредитором за спірні нежитлові приміщення боржника, придбані в ліквідаційній процедурі з відкритих торгів, результати яких було в подальшому визнано недійсними за судовим рішенням, що набрало законної сили (том 1 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 31.05.2016 року у справі №5023/1208/11, а.с. 195 - 207, 217 - 221).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.05.2016 року скасовано, задоволено заяву ФОП ОСОБА_7 про визнання поточних кредиторських вимог, визнано поточні кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_7 до ЗАТ "Харківенергоремонт" на суму 2 475 000 грн. з включенням їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів (том 28, а.с. 80 - 87).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "УкрСиббанк", в іпотеці якого перебували спірні нежитлові приміщення підприємства-банкрута та якому було спрямовано кошти від реалізації предмета іпотеки, та ліквідатор банкрута Максічко Д.О. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову апеляційного суду від 06.07.2016 року, а ухвалу суду першої інстанції від 31.05.2016 року залишити в силі, обґрунтовуючи порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 203, 215, 216, 512 - 517, 1077, 1079 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 4, 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржники доводять безпідставність визнання апеляційним судом спірних поточних грошових вимог ФОП ОСОБА_7, як нового кредитора за договорами відступлення прав вимоги, з посиланням на обставини відсутності у первісного кредитора - Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" на момент укладення з Компанією "GRAXTIZ GmbH" договору уступки права вимоги від 01.02.2012 року права вимоги до ЗАТ "Харківенергоремонт" грошових коштів на суму 2 475 000 грн., сплачених первісним кредитором за придбані з відкритих торгів спірні нежитлові приміщення банкрута, з огляду на їх подальше відчуження на користь Компанії "GRAXTIZ GmbH" за договором купівлі-продажу від 06.04.2011 року за ціною 2 640 000, 05 грн. Також, скаржники вважають помилковими висновки суду апеляційної інстанції про правову природу договору від 01.04.2015 року, за яким Компанія "GRAXTIZ GmbH" передала ФОП ОСОБА_7 право вимоги до ЗАТ "Харківенергоремонт" грошових коштів на суму 2 475 000 грн., як договору відступлення права вимоги, оскільки за умовами спірного договору ФОП ОСОБА_7 зобов'язався сплати Компанії "GRAXTIZ GmbH" винагороду за відступлення права грошової вимоги до боржника на суму 1 361 250 грн., що свідчить про фактичне укладення договору факторингу за відсутності у фактора - Компанії "GRAXTIZ GmbH" статусу фінансової установи з правом на здійснення факторингових операцій.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши представника ПАТ "УкрСиббанк" - Кушніра Д.А., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 04.03.2011 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство до внесення змін відповідно до Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ, чинній до 19.01.2013 року), кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до статей 509, 11 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, надати послугу тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути юридичні факти або рішення судів у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Частиною 3 статті 1212 ЦК України зазначається на те, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються на правовідносини щодо повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником з чужого незаконного володіння.

Отже, за наслідком визнання в судовому порядку правочину недійсним виникає зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів), якщо правочин був виконаний сторонами.

Виходячи з положень пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 512 ЦК України, передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) є підставою для заміни кредитора у зобов'язанні. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 515 ЦК України передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язання, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні. Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відтак, відступивши права покупця за договором купівлі-продажу, який було виконано сторонами, до нового кредитора переходять також права на заявлення вимоги про повернення грошових коштів, оплачених за набуте майно, у випадку визнання недійсним договору купівлі-продажу цього майна. Розмір зобов'язання з повернення оплаченого за договором купівлі-продажу, згідно зі статтею 517 ЦК України, має бути обґрунтовано переданими первісним кредитором документами про оплату майна за таким договором (платіжними дорученнями, виписками з особового рахунка) або сукупністю доказів проведення оплати, які судом визнаються належними та достатніми на підтвердження проведеної оплати.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою місцевого господарського суду від 23.02.2011 року порушено справу про банкрутство ЗАТ "Харківенергоремонт" за особливостями провадження відповідно до статті 51 Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ, чинній до 19.01.2013 року; постановою суду від 04.03.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Куштима О.М., повноваження якого припинено ухвалою суду від 15.05.2013 року з призначенням ліквідатором у справі арбітражного керуючого Максічка Д.О. (том 1, а.с. 2 - 3, том 5, а.с. 11 - 14, 66 - 74, том 6, а.с. 154 - 163, том 19, а.с. 44 - 54, 107 - 113).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 26.05.2015 року до місцевого господарського суду звернувся ФОП ОСОБА_7 зі заявою про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на суму 2 475 000 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів; 26.06.2015 року спірний кредитор уточнив заяву з поточними вимог до боржника та просив визнати його вимоги до боржника на суму 2 475 000 грн. та витребувати у ПАТ "УкрСиббанк" на користь ЗАТ "Харківенергоремонт" 2 339 718 грн. безпідставно набутих коштів (том 24, а.с. 23 - 30, 117 - 122).

Як встановлено господарським судом першої інстанції в межах ліквідаційної процедури ЗАТ "Харківенергоремонт" проведені відкриті торги з продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень у літері А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 410,7 кв.м та загальною площею 3724,0 кв.м.

За результатами торгів ЗАТ "Харківенергоремонт" укладено два договори купівлі-продажу зазначеного вище майна від 30.03.2011 року з Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" (Великобританія), посвідчені приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О., а 06.04.2011 року Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" продала компанії "GRAXTIZ GmbH" (Німеччина) зазначене майно (том 24, а.с. 191 - 193, 196 - 198).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2011 року у справі №5023/3660/11 задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк", визнано недійсними результати відкритих торгів на універсальній товарній біржі "Харків" щодо продажу нежитлових приміщень згідно протоколу №1 від 30.03.2011 року та протоколу №2 від 30.03.2011 року; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.03.2011 року, укладений між ЗАТ "Харківенергоремонт" в особі ліквідатора Куштима О.М. та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед", який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №89; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.03.2011 року, укладений між ЗАТ "Харківенергоремонт" в особі ліквідатора Куштима О.М. та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед", який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №86; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.04.2011 року, укладений між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" та Компанією "GRAXTIZ GmbH", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №105. Зазначене рішення залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року (том 24, а.с. 34 - 43).

Також, Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року у справі №5023/1091/12, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2013 року, позов ЗАТ "Харківенергоремонт" задоволено, повернено ЗАТ "Харківенергоремонт" нежитлові приміщення у літері А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3724 кв.м; зобов'язано Компанію "GRAXTIZ GmbH" повернути ЗАТ "Харківенергоремонт" технічний паспорт на нежитлові приміщення у літері А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 410,7 кв м. та загальною площею 3724 кв.м. (том 24, а.с. 44 - 45).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2013 року у справі №922/3877/13 позов ЗАТ "Харківенергоремонт" задоволено, повернено ЗАТ "Харківенергоремонт", код ЄДРПОУ 25456741, нежитлові приміщення цокольного поверху № 2-4, 6, 8, 10, 13, 3а, 3б, 3в, 3г, 3д, 4а, 8а, 86, площею 338,5 кв.м; 1-го поверху № 20-22, 22а, 24, 24а, 29, 30, площею 72,2 кв м в літ. А-5, загальною площею 410,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (том 24, а.с. 48 - 50).

Таким чином, всі нежитлові приміщення, які були продані за недійсними договорами, витребувано з незаконного володіння Компанії "GRAXTIZ GmbH" та повернені власникові - ЗАТ "Харківенергоремонт". Зустрічні вимоги до ЗАТ "Харківенергоремонт" про повернення в порядку реституції за недійсними договорами перерахованих боржнику коштів Компанією "GRAXTIZ GmbH" не заявлялися у справі №922/3877/13 (том 24, а.с. 48 - 50).

Досліджуючи обставини перерахування коштів за недійсними договорами, апеляційний суд обмежився посиланням на те, що "як вбачається з матеріалів справи, Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" за нежитлові приміщення в літ. "А-5" загальною площею 3724, 0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 було сплачено 2 310 000, 00 грн., а за приміщення площею 190,6 та 220,1 кв.м за цією ж адресою - 165 000,00 грн." (том 28, а.с. 82).

Отже, апеляційний суд не зазначив, які саме докази він приймає до уваги на підтвердження перерахування коштів на суму 2 475 000 грн. первісним кредитором (Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед") та не спростував доводів ліквідатора Максічка Д.О. про неподання первісних доказів (платіжних доручень) про перерахування боржнику (чи біржі, яка проводила торги) коштів на зазначену суму.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що апеляційний суд не звернув уваги на умови укладених договорів купівлі-продажу спірного майна з публічних торгів від 30.03.2011 року, якими передбачено відстрочення в оплаті за придбані об'єкти нерухомості на строк до 30 днів (том 24, а.с. 192, 197).

З огляду на зазначене висновки апеляційного суду про перерахування первісним кредитором повної вартості придбаного з публічних торгів майна зроблено з порушенням вимог 34, 43 ГПК України та вимог статті 14 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правильністю застосуванням апеляційним судом положень статей 11, 509, 512, 1212, 1077, 1079 ЦК України про виникнення зобов'язань з повернення грошових коштів за визнаним недійсним правочином та про те, що цивільним законодавством не заборонено право відступлення таких грошових вимог іншій особі, а також про визначення правової природи договорів від 01.02.2012 року та від 01.04.2015 року як договорів відступлення права вимоги, а не факторингу.

Разом з тим, з огляду на порушення апеляційним судом норм процесуального права на предмет дослідження доказів щодо розміру перерахованих первісним кредитором коштів за спірне майно, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне скасувати постанову апеляційного суду від 06.07.2016 року, передавши справу на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

При новому апеляційному розгляді скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.05.2016 року суду належить врахувати викладене, дослідити обставини перерахування первісним кредитором грошових коштів на виконання договорів купівлі-продажу від 30.03.2011 року, які в подальшому були визнані недійсними за всіма матеріалами справи про банкрутство, зокрема, даними звіту, ліквідаційного балансу та документів до нього, наданих попереднім ліквідатором боржника Куштимом О.М.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що первісний кредитор Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" зверталася до Господарського суду Харківської області з вимогою до боржника в порядку статті 216 ЦК України про повернення 2 475 000 грн. та відшкодування шкоди в розмірі 165 000 грн. (том 13, а.с. 115 - 121). Однак, в матеріалах справи про банкрутство №5023/1208/11 відсутні дані про результат розгляду такої вимоги, що повинно бути враховано апеляційним судом при здійсненні оцінки доводів ліквідатора Максічка Д.О. про пропуск строків позовної давності суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 відповідно до статті 264 ЦК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ПАТ "УкрСиббанк" та ліквідатора ЗАТ "Харківенергоремонт" Максічка Дмитра Олександровича задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року у справі №5023/1208/11 скасувати.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.05.2016 року з матеріалами справи №5023/1208/11 передати на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук