ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 927/1618/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Санта - ОДА", смт Козелець, Козелецький район, Чернігівська область

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015

у справі № 927/1618/14

за позовом прокурора Козелецького району Чернігівської області (далі-Прокурор) в інтересах держави в особі Козелецької районної ради Чернігівської області, смт Козелець, Козелецький район, Чернігівська область (далі-Рада)

до відповідача приватного підприємства фірми "Санта - ОДА", смт Козелець, Козелецький район, Чернігівська область (далі-Підприємство)

про стягнення 84 517,36 грн.,

за зустрічним позовом приватного підприємства фірми "Санта - ОДА", смт Козелець, Козелецький район, Чернігівська область

до Козелецької районної ради Чернігівської області, смт Козелець, Козелецький район, Чернігівська область

про визнання частково недійсним договору оренди нерухомого майна.

Судове засідання проведено за участю представників:

Прокурора - Попенко О.С.;

Ради - не з'явилася;

відповідача - Ковальчук О.О.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Прокурор в інтересах Ради звернувся з позовом, згідно з яким просив стягнути з Підприємства 84 517,36 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 29.02.2012 № 4 за період з 2012 року по вересень 2014 року включно.

Підприємство у жовтні 2014 року звернулося із зустрічним позовом, відповідно до якого просило визнати недійсними з 29.02.2012 пункт 3.10 розділу третього, пункт 10.4 розділу десятого договору оренди нерухомого майна № 4, який укладено Радою та Підприємством.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.12.2014 (суддя Романенко А.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 (колегія суддів у складі: суддя Шевченко Е.О. - головуючий, судді Зеленін В.О. і Ткаченко Б.О.), первісний позов задоволено. Стягнуто з Підприємства 84 517,36 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна від 29.02.2012 № 4. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати рішення господарського суду від 10.12.2014, постанову апеляційного суду від 16.03.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, 29.02.2012 Радою (орендодавець) та Підприємством (орендар) був укладений договір № 4 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс будівель та споруд кінотеатру "Ювілейний", що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, у складі: будівля кінотеатру "Ювілейний" по вул. І.Франка, 1 загальною площею 1 085,1 кв.м, ринкова вартість 557 166,00 грн., будівля гаражу літера "А" по вул. Урицького, 2 загальною площею 127,4 кв.м, ринкова вартість 28 219,00 грн., та будівля гаражу літера "Б" загальною площею 39,2 кв.м, ринкова вартість 11 178,00 грн. (далі-Комплекс), що разом складає 596 563,00 грн.

Пунктом 1.2 договору визначено, що Комплекс передається в оренду з метою проведення торговельної діяльності.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.4 договору Підприємство вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі майна, який є його невід'ємною частиною (Додаток №1). Обов`язок із складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Комплекс іншій стороні договору.

Згідно з пунктами 3.1-3.6 договору орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до районного бюджету незалежно від наслідків діяльності Підприємства і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акта приймання-передачі в оренду та акта приймання-передачі майна з орендного користування. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість. Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, затвердженої рішенням районної ради від 22.07.2011 (четверта сесія шостого скликання). Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку №2 до договору, що є його невід`ємною частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за яким є інформація про індекс інфляції) 4 981,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (березень 2012 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендну плату орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно з виставленими рахунками орендодавцем у співвідношенні: 70% - до районного бюджету, 30% - орендодавцю, відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що розмір орендної плати змінюється Радою в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради.

Відповідно до підпунктів 5.1.1, 5.1.4 пункту 5.1 договору Підприємство зобов`язалося за актом приймання-передачі прийняти орендоване майно і своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктами 10.1, 10.3, 10.4 договору останній діє з 29.02.2012 по 25.02.2015 включно. Зміни і доповнення до договору допускаються в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором, та за взаємною згодою сторін. Всі пропозиції щодо змін та доповнень розглядаються сторонами у двадцятиденний строк з дати їх одержання та оформлюються додатковою угодою до договору. Договір може бути розірвано Радою в односторонньому порядку за наявності підстав, передбачених договором, а також за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

На виконання умов договору згідно з актом приймання-передачі орендованого майна від 29.02.2012 Рада передала, а Підприємство прийняло в орендне користування Комплекс.

Згідно з рішеннями Ради (8 сесія 6 скликання) від 18.05.2012 (далі-Рішення) були внесені зміни до Положення про порядок передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району в оренду та до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, затвердженої рішенням Ради від 22.07.2011 (далі-Методика).

У цьому зв'язку листом від 20.12.2013 за № 04-21/392 Рада повідомила Підприємство про те, що відповідно до п. 3.10 договору та у зв'язку із змінами, внесеними Рішеннями Ради, з 01.12.2013 змінено розмір орендної плати щодо нерухомого майна, яке знаходиться в оренді у відповідача, та надано новий її розрахунок згідно з п.7.1 Методики.

Крім того, судами встановлено, що на виконання умов договору в період з грудня 2013 року по вересень 2014 року Радою були виставлені Підприємству рахунки на оплату орендної плати у загальному розмірі 88778,35 грн., які були оплачені останнім частково у сумі 45 000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 43778,35 грн.

Відповідно до інших обставин, що також були з'ясовані судами, Державна фінансова інспекція у Чернігівській області звернулася до Ради з вимогою від 15.08.2014 №25-08-18-14/6613 про усунення порушень та недоліків, які були відображені в акті ревізії від 08.08.2014 №25-08-21/34. У цьому акті інспекція вказувала на те, що у результаті заниження Радою розміру орендної ставки за згаданим договором були спричинені збитки територіальній громаді, які відповідно до розрахунку Держфінінспекції складали 40 739,02 грн.

У цьому зв'язку Рада звернулася до Підприємства з відповідною претензією, в якій повідомляла про донарахування останньому недоотриманої орендної плати за договором у розмірі 40739,02 грн., яка підлягала терміновій оплаті, але дану претензію відповідач залишив без задоволення.

Звертаючись з позовом до суду, Прокурор вказував на те, що ним було внесено до Ради відповідне подання про усунення порушень чинного законодавства, що спричинили збитки територіальній громаді внаслідок неправильно визначених розрахунків орендної плати, яка у відповідь на це повідомила прокурора, що у відповідача, з урахуванням акта ревізії інспекції, утворилася заборгованість з орендної плати за договором у загальному розмірі 84 517,36 грн.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що правильність нарахування відповідачу заборгованості за орендним договором у розмірі 84 517, 36 грн. підтверджувалася наявними матеріалами справи.

З такими висновками попередніх судових інстанцій погодитись не можна.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) загальними засадами цивільного законодавства є зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частиною першою статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами другою та третьою статті 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, заперечуючи проти позову, крім іншого, стверджував про те, що свої зобов'язання за договором оренди він виконував належним чином.

Наведені пояснення відповідача не були належним чином перевірені попередніми судовими інстанціями, а згадані норми чинного законодавства не були ними ж враховані у вирішенні спору.

Зокрема, відповідно до змісту оскаржуваних рішень суди, встановивши обставини виникнення за відповідачем заборгованості за договором оренди у розмірі 43 778, 35 грн. за період з грудня 2013 року по вересень 2014 року включно, а також з'ясувавши наявність взаємозв'язку між існуванням цієї заборгованості та фактом внесення позивачем 18.05.2012 змін до договору оренди в частині розміру орендної плати, про які відповідача було поставлено до відома у грудні 2013 року, в той же час не з'ясували, за який саме період та у якому зв'язку за відповідачем виникла решта суми заборгованості у розмірі 40 739, 02 грн.

У цьому зв'язку посилання судів виключно на існування акта ревізії Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 08.08.2014, який до того ж відсутній в матеріалах справи, без належної перевірки обставин самої справи як щодо існування правових підстав для нарахування цієї частини заборгованості, так і щодо неналежного виконання зобов'язань у цій же частині з боку відповідача, не можна визнати достатнім для кінцевих висновків у справі.

До того ж у даному випадку суди не взяли до уваги, що наявні у матеріалах справи документи містять у собі суперечливу інформацію щодо наявності заборгованості відповідача за період, який передував грудню 2013 року, та яка відображена безпосередньо: у позовній заяві Прокурора; в актах звірки, запропонованих до підписання позивачем, та у претензіях, які неодноразово пред'являлися останнім відповідачу у серпні та вересні 2014 року.

Наведене свідчить про те, що обставини справи були встановлені судами неповно, а їх висновки не були належним чином аргументовані посиланням на відповідні положення законодавства, яке в даному випадку підлягало застосуванню.

Сукупність наведених обставин дає підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, як в частині первісних так і в частині зустрічних позовних вимог, з огляду на їх взаємопов'язаність.

У новому розгляді справи суду належить врахувати наведене, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях по справі, та дослідити подані за справою докази. На підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи і, в залежності від встановленого, прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Санта - ОДА" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Чернігівської області від 10.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі № 927/1618/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Харченко