Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 04.08.2015 року у справі №914/3587/14 Постанова ВГСУ від 04.08.2015 року у справі №914/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 914/3587/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Львів

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2015

зі справи № 914/3587/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів (далі - Товариство)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Львів (далі - Підприємець)

про стягнення 40 474,44 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Луцик С.В.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути з Підприємця 40 474,44 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.12.2014 у справі № 914/3587/14 (суддя Мороз Н.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємця 30 302,00 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, 1368,42 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 (колегія суддів у складі: суддя Галушко Н.А. - головуючий, судді Кузь В.Л. і Орищин Г.В.), з урахуванням додаткової постанови цього ж суду від 06.05.2015, скасовано рішення місцевого господарського суду від 18.12.2014 в частині відмови у задоволенні позову та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Підприємця 40 474,44 грн. вартості недоврахованої електричної енергії та 1827, 00 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємець просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 18.12.2014, постанову апеляційного суду від 14.04.2015 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скарга мотивована тим, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено апеляційним судом, 13.04.2007 Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та Підприємцем було укладено договір №30-07 П/ТЗ про надання права на організацію паркування автотранспортних засобів на території м. Львова, за адресою: АДРЕСА_1, термін дії якого складав з 01.05.2007 до проведення конкурсу з визначення оператора паркування автотранспорту за зазначеною адресою.

17.05.2007 Підприємець заявою від №336/3 звернувся до Товариства, згідно з якою просив підготувати та укласти з ним договір про приєднання до електричних мереж Товариства та виготовити технічні умови приєднання електроустановок зони паркування автомобілів, розташованої за згаданою адресою. У цьому зв'язку 30.05.2007 Товариством та Підприємцем був укладений договір №336/3 на підготовку та видачу технічних умов приєднання.

04.06.2007 сторонами було укладено договір на приєднання до електричних мереж №131-1334/2, відповідно до умов якого Товариство зобов'язалося здійснити приєднання та підключення електроустановок Підприємця, розташованих по АДРЕСА_1, до своїх електричних мереж після виконання останнім технічних умов та інших умов договору, але Підприємець їх не виконав, у зв'язку з чим договір про постачання електричної енергій не був укладений.

01.04.2011 Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовник) та Підприємцем був укладений договір про використання земельної ділянки, спеціально визначеної для забезпечення паркування транспортних засобів, відповідно до п. 1.2 якого замовник надає відповідачу у користування спеціально визначену земельну ділянку для забезпечення паркування транспортних засобів на АДРЕСА_1 площею 345,0 кв.м згідно з планом майданчика для паркування. Відповідно до п.5.1 термін дії договору складав з 01.04.2011 до 31.12.2013.

Апеляційним судом також встановлено, що 01.04.2014 представниками Товариства була здійснена перевірка належного відповідачу об'єкта за адресою: АДРЕСА_1, якою встановлено самовільне підключення до електричної мережі енергопостачальника, про що того ж дня були складені акт про порушення №150 (далі-Акт) та схема-додаток до цього акта.

У цьому зв'язку листом від 07.04.2014 за №30-01040 Товариство повідомило Підприємця про те, що у зв'язку з відмовою представника останнього підписати Акт, йому необхідно прибути у відповідний час на засідання комісії з розгляду Акта.

11.04.2014 Товариством було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 150 засідання комісії ЛМЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, про нарахування Підприємцю обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за 12 місяців з 02.04.2013 по 01.04.2014 на суму 40 474, 44 грн. відповідно до проведеного розрахунку на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика).

Листом - претензією 22.04.2014 №30-01188 Товариство звернулося до Підприємця з вимогою про сплату не облікованої електричної енергії згідно з рахунком від 11.04.2014 №026995, але останній залишив її без задоволення.

Апеляційним судом встановлено, що Підприємець у період користування земельною ділянкою на підставі договору від 01.04.2011, а саме з 01.04.2011 по 31.12.2013 за згаданою адресою, надавав послуги з паркування транспортних засобів, однак жодних договорів з Товариством на постачання електричної енергії на цю адресу не укладав.

Крім того, листом від 19.11.2014 №2503в-1270 Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради повідомив Товариство про те, що договір про використання земельної ділянки спеціальної визначеної для паркування транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1, втратив свою чинність 31.12.2013, у зв'язку з чим відповідач здійснює свою діяльність за наведеною адресою незаконно.

Наведеним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 1.2, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, п.1.1, 2.6 Методики, ст.124 Земельного Кодексу України, ст.ст. 631, 792, 1212 ЦК України, ст.ст. 13, 34 Закону України "Про оренду землі", дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача 40 474,44 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

При цьому апеляційний суд правильно виходив з того, що фактичні обставини справи свідчили про самовільне підключення та безоблікове споживання Підприємцем електричної енергії за згаданою адресою за відсутності відповідного договору про постачання електричної енергії, що, в свою чергу, давало Товариству правові підстави для нарахування відповідачу вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 40 474,44 грн. за період з 02.04.2013 по 01.04.2014.

Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та відповідають фактичним обставинам справи.

Посилання відповідача на неправильність застосування апеляційним судом відповідних норм матеріального права у спірних правовідносинах, до уваги Вищим господарським судом України не беруться з огляду на їх безпідставність.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують та по суті зводяться до переоцінки поданих за справою доказів, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 зі справи № 914/3587/14 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Поновити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 зі справи № 914/3587/14.

Суддя В.Селіваненко Суддя І.Васищак Суддя В.Харченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст