ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 910/4005/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва, м.Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015

зі справи № 910/4005/14

за позовом прокурора Солом'янського району м.Києва (далі-Прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, м.Київ (далі - КМДА)

до обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Залізничне колесо", м.Київ (далі - Кооператив)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", м.Київ (далі - Об'єднання)

про стягнення 70 500,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

прокурора - Попенко О.С.;

позивача - Завалішина Г.С.;

відповідача - Козловець Л.О.;

третя особа - Ходорич О.М.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Прокурор в інтересах КМДА звернувся з позовом, згідно з яким просив стягнути з Кооперативу 70 500,00 грн. відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці по вул.Уманській, 8 у Солом'янському районі м.Києва.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/4005/14 (суддя Ярмак О.М.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (колегія суддів у складі: суддя Ільєнок Т.В. - головуючий, судді Гончаров С.А. і Авдеєв П.В.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України заступник прокурора міста Києва просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.03.2015, постанову апеляційного суду від 26.05.2015 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.06.2007 № 811 був затверджений Порядок видалення зелених насаджень на території міста Києва (далі-Розпорядження), відповідно до п.3 якого було доручено Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) здійснювати видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, відведені юридичним та фізичним особам за проектами землеустрою, на яких знаходяться зелені насадження, за умови наявності підтвердження комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" факту сплати відповідними суб'єктами відновної вартості зазначених зелених насаджень.

Рішенням Київської міської ради від 28.05.2009 № 548/1604 було надано Кооперативу дозвіл на розробку та складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 0,60 га на вул.Уманській, 8, у Солом'янському районі м. Києва безоплатно у власність для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів ветеранами-залізничниками, ветеранами Великої Вітчизняної війни, заслуженими працівниками транспорту, почесними залізничниками - членами кооперативу; доручено відповідно до наданого дозволу замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та погодити його з органом із земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини у встановленому законодавством порядку та у випадках, передбачених законом, одержати позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, питання майнових прав вирішувати у встановленому законодавством порядку.

09.07.2009 комісією у складі Об'єднання та представника Кооперативу були оглянуті зелені насадження на вул.Уманській, 8, у Солом'янському районі м. Києва та складено висновок обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 560, яким було встановлено, що відновна вартість зелених насаджень, які підлягають видаленню у зв'язку з будівництвом, експлуатацією та обслуговуванням гаражів по вул. Уманській, 8 у м. Києві, становить 70 500,00 грн.

Рішенням Київради від 17.09.2009 № 225/2294 (далі-Рішення) відповідачу було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів по вул. Уманській, 8 у Солом'янському районі м. Києва, за умови виконання пункту 3 Рішення. Пунктом 3.5 Рішення Кооператив був зобов'язаний вирішити питання щодо відновної вартості зелених насаджень у встановленому законодавством порядку.

У цьому зв'язку Кооператив отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, який був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 06.11.2009 за № 06-8-00078.

Звертаючись з позовом до суду, Прокурор посилався на те, що у лютому 2014 року прокуратурою Солом'янського району міста Києва було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства під час передачі у приватну власність Кооперативу земельної ділянки, якою було встановлено, що Кооператив на порушення вимог чинного законодавства не сплатив відновну вартість зелених насаджень, що підлягали видаленню, в означеній сумі. У цьому ж зв'язку Прокурор вказував на те, що позовна давність ним не пропущена, оскільки про згадане порушення він довідався під час проведення цієї перевірки.

Сукупності встановлених у справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст.256, 257, 261, 267 ЦК України дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суди, взявши до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності, правильно виходили з того, що відповідно до фактичних обставин справи, які були ними встановлені, позовна давність почала свій перебіг з 06.11.2009 та закінчилася 06.11.2012, а, оскільки Прокурор звернувся з відповідним позовом до суду лише 11.03.2014, тобто з пропуском позовної давності, дана обставина є підставою для відмови у позові.

Аналогічна правова позиція щодо зазначеного питання викладена Верховним Судом України у постанові від 27.05.2014 у справі № 5011-32/13806-2012, що була допущена до провадження з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, якою було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2013, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 про задоволення позову та поновлення заступнику прокурора міста Києва позовної давності, яку пропущено з поважних причин, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Відповідно до цієї постанови Верховний Суд України у справі № 5011-32/13806-2012 дійшов висновку про те, що спірні правовідносини регулюються ч.1 ст.261 ЦК України та зазначив, що початок перебігу строку позовної давності, яку встановлено для сторін, особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист прав цієї особи, зокрема КМДА.

Згідно з частиною першою статті 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Посилання заступника прокурора міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2008 у справі № 1/74, згідно з якою було визнано незаконним та скасовано п.3 Розпорядження, а також на те, що відрахування позовної давності має відбуватись з моменту прийняття розпорядження КМДА від 27.10.2011 № 3844/6600, були перевірені апеляційним судом, який обґрунтовано не взяв їх до уваги, оскільки обов'язок Кооперативу з оплати відновної вартості зелених насаджень настав не пізніше від дати отримання ним відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку, а відповідно від цієї дати і має відраховуватись перебіг позовної давності.

Твердження заявника касаційної скарги про те, що у період з 13.05.2008 по 27.10.2011 КМДА не була наділена відповідними повноваженнями у сфері земельних правовідносин, а тому про порушення інтересів останньої, Прокурор довідався лише після 27.10.2011, у зв'язку з чим, на його думку, позовна давність не пропущена, оскільки позов був поданий у березні 2014 року, апеляційний суд правомірно відхилив, оскільки протягом перебігу позовної давності КМДА не була позбавлена можливості самостійно звернутися як до суду за захистом своїх прав та інтересів, так і до прокуратури з відповідною заявою.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи, правильності висновків судів не спростовують і зводяться лише до переоцінки доказів, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 зі справи № 910/4005/14 залишити без змін, а касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя І.Васищак Суддя В.Харченко