ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 910/216/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"на ухвалувід 13.01.2015господарського суду міста Києва та на постанову від 11.03.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/216/15-г господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПредставництво "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн"пророзірвання договору та стягнення грошових коштівВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаПовар О.М. (дов. від 05.01.2015 № б/н); Ткаченко К.В. (дов. від 04.02.2015 № б/н);відповідачаКонопка І.В. (дов. від 18.05.2015 № 3-131100/9817);третьої особиЧорноус А.Г. (дов. від 02.07.2015 № 1789);ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (надалі - ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ") звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Представництво "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн" (надалі - ІАТА Україна), про розірвання Договору на розрахунково-касове обслуговування № 0213/FA-05 від 02.06.2005, з наступними змінами та доповненнями, та стягнення коштів розміщених на рахунках ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" відкритих у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", залишок яких станом на 30.12.2014 складає 112 406 981,00 грн., 150 531 Євро, 1 619 130,00 російських рублі та 2 892 340 доларів США.

Разом з позовною заявою ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" подало заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просило господарський суд накласти арешт на грошові кошти боржника - ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит", які знаходяться на його кореспондентському рахунку в Національному банку України у розмірі 112 406 981,00 грн., 150 531,00 євро, 1 619 130,00 російських рублів, 2 892 340,00 дол. США., що станом на 05.01.2015 за офіційним обмінним курсом Національного банку України загалом становить 161 400 816,40 грн. та відповідає залишку коштів на рахунках ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" відкритих у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"; а також заборонити Представництву "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн" перераховувати кошти (надходження за системою взаєморозрахунків BSP Україна на підставі укладеного з ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" Договору № 010-BSP/PS від 31.03.2006, з наступними змінами та доповненнями) на усі та будь-які рахунки ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ", відкриті у ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі №910/216/15-г (суддя Сівакова В.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 (колегія суддів: Кропивна Л.В. - головуючий, судді - Руденко М.А., Смірнова Л.Г.), заяву ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" про забезпечення позову задоволено повністю; до вирішення спору по суті для забезпечення позову накладено арешт в межах суми позову у розмірі 112 406 981,00 грн., 150 531 євро, 1 619 130 російських рублів, 2 892 340 доларів США, що загалом станом на 05.01.2015 за офіційним обмінним курсом Національного банку України становить 161 400 816,40 грн., на кошти, які належать ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит" та знаходяться на кореспондентському рахунку в Національному банку України, або будь-яких інших рахунках виявлених державним виконавцем під час виконання даної ухвали суду; заборонено Представництву "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн" перераховувати кошти (надходження за системою взаєморозрахунків BSP Україна на підставі укладеного з ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" Договору № 010-BSP/PS від 31.03.2006, з наступними змінами та доповненнями) на усі та будь-які рахунки ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ", відкриті у ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит".

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 13.01.2015 скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами порушенно норми матеріального та процесуального права, оскільки надано не вірну правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням приписів ст. ст. 66, 67 ГПК України, тому суди наклали арешт на кореспонденський рахунок в НБУ, який не є предметом спору, а також заборонили третій особі вчиняти дії, що не співвідноситься з предметом позовних вимог та призвело до прийняття неправомірного рішення та є підставою для його скасування.

Позивач - ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін, третьої особи та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що звертаючись з заявою про забезпечення позову позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач тривалий час не виконує платіжні доручення щодо перерахування коштів з рахунів позивача відкритих на підставі Договору на розрахунково-касове обслуговування № 0213/FA-05 від 02.06.2005, з наступними змінами та доповненнями, без будь-яких пояснень, чим порушує право позивача щодо вільного розпорядження власними коштами та порушення умов укладеного між сторонами договору. Враховуючи те, що на рахунках позивача достатньо коштів для виконання наданих банку платіжних доручень, тому бездіяльність відповідача свідчить про незадовольний фінансовий стан останнього та імовірність неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, що є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти позивча в межах суми позову та заборону третій особі здійснювати подальші перерахунки на рахунки відкриті у відповідача.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову у повному обсязі, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 66, 67 ГПК України, виходив з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Враховуючи те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах суми позову та заборону перераховувати кошти на рахунки позивача, що відкриті у відповідача співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, з огляду чого, вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками залишаючи ухвалу місцевого господарського суду без змін. При цьому відхиляючи доводи скаржника, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що частиною 3 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку, проте наведеною нормою не заборонено судам арештовувати кошти, які обліковуються на таких рахунках.

Також, суд апеляційної інстанції, визнав правомірним забезпечення позову шляхом заборони третій особі здійснювати перерахування коштів на банківський рахунок позивача, оскільки надходження на банківський рахунок регулярних платежів за системою надходжень ВSP Україна унеможливлює фактичне виконання судового рішення про виплату залишку коштів позивачу або перерахування його на інші рахунки в інших фінансових установах, і закриття рахунку, а відтак, судове рішення стає таким, що не може бути виконане.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України. До заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії і заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за зальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник. Адекватність обраного заходу забезпечення позову полягає у наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зміст оскаржуваних судових рішень, в порушення вимог процесуального законодавства, не містить мотивів та посилань на докази, на підставі яких суди дійшли висновку щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову та імовірність утруднення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.

Накладаючи арешт на грошові кошти відповідача розміщені на кореспондентському рахунку в НБУ, судами не враховано інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки на кореспондентських рахунках обліковуються кошти не тільки належні відповідачу, але й інших клаєнтів банку.

Таким чином, враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, при цьому необхідно враховувати інтереси й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не правильно застосована приписи ст. ст. 66, 67 ГПК України, оскільки застосування визначених ст. 67 ГПК України заходів, можливо лише у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується, а також цим обставинам не надано належного обґрунтування в оскаржуваній ухвалі.

Також, забороняючи третій особі перераховувати кошти на рахунки відповідача на підставі Договору № 010-BSP/PS від 31.03.2006, з наступними змінами та доповненнями, укладеного з ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ", суди попередніх інстанцій не врахували, що такий спосіб забезпечення позову не має прямого зв'язку із позовними вимогами в межах розгляду даного спору, оскільки третя особа не є стороною спірних правовідносин. Крім того, заборона третій особі виконувати свої договірні зобов'язання суперечить вимогам ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зауважує, що вживаючи заходи щодо забезпечення позову, господарський суд першої інстанції не надав належної правової оцінки предмету позову та не з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, з позовними вимогами.

Крім цього, вимоги позивача про забезпечення позову в даному випадку були задоволені за відсутності доведення обставин, що можуть свідчити про необхідність їх застосування, а також за наявності передумов, що така процесуальна дія може мати негативні наслідки для діяльності банківської установи.

З огляду цього, висновок місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливлять виконання рішення у справі, є безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суд України дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законними, оскільки зазначені судові акти не відповідають вимогам чинного законодавства, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, і тому підлягають скасуванню.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що скасування процесуальних актів про забезпечення позову не позбавляє позивача права подати заяву про забезпечення позову з урахуванням зауважень, викладених в даній постанові.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнти.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі № 910/216/15-г скасувати.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук