ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 910/2083/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д. Кривди, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" на постановувід 26.05.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/2083/15-гза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Поліпром"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"простягнення 171 446, 19 грну судове засідання прибули представники:позивачаСулодухін Г.Й. (дов. від 10.12.2014),відповідачаПеретятко В.Є. (дов. від 02.03.2015),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Поліпром" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" 113 682,86 грн основного боргу з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 10.02.2014 №101-079-DA14, а також 3 492,87 грн 3% річних та 26 121,31 грн втрат від інфляції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 (суддя О. Марченко), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (колегія суддів: С. Пашкіна, О. Баранець, Н. Калантай), позов задоволений частково: припинене провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2671,55 грн основної заборгованості; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 104 826,57 грн заборгованості; 50 759,22 грн втрат від інфляції; 4 074,44 грн 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

10.02.2014 між ТОВ "Фудмережа", як покупцем, і ТОВ "Поліпром", як постачальником, укладений договір поставки №101-079-РА14 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти товари за цінами і в асортименті, вказаними в специфікації (додаток №1 до Договору), разом із товаросупровідною документацією відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.

Згідно з п.4.1 Договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP до місця призначення, вказаного в замовлені (правила "Інкотермс" у редакції 2010 року).

Підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу "Товар отриманий", покупець оплачує поставлений товар через 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту реалізації товару (пункт 6.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 (пункт 9.1 Договору).

Крім того, сторонами укладений протокол узгодження розбіжностей до Договору від 14.02.2014 №1.

ТОВ "Поліпром" поставлено ТОВ "Фудмережа" товар на загальну суму 366 965,10 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 25.02.2014 №1640 на суму 159 702,30 грн; від 25.02.2014 №1641 на суму 15 529,68 грн; від 21.03.2014 №2606 на суму 9 321,24 грн; від 21.03.2014 №2618 на суму 2 616,12 грн; від 09.04.2014 №3857 на суму 4 898,82 грн; від 09.04.2014 №3858 на суму 2 088,84 грн; від 09.04.2014 №3859 на суму 12776,40 грн; від 09.04.2014 №3861 на суму 118 338,72 грн; від 07.05.2014 №6444 на суму 7 391,16 грн; від 07.05.2014 №6445 на суму 1216,80 грн; від 10.06.2014 № 9021 на суму 5 200,08 грн; від 10.06.2014 № 9050 на суму 6 084 грн; від 09.07.2014 №11836 на суму 7048,80 грн; від 23.07.2014 № 13226 на суму 9 278,04 грн; від 01.08.2014 №14183 на суму 5 474,10 грн.

Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, а саме на загальну суму 242 288,61 грн: 08.05.2014 на суму 5000 грн; 30.05.2014 на суму 10 000 грн; від 20.06.2014 на суму 35 000 грн; від 07.07.2014 на суму 15 000 грн; від 14.07.2014 на суму 15 000 грн; від 09.09.2014 на суму 727,38 грн; від 09.09.2014 на суму 16324,92 грн; від 22.12.2014 на суму 6184,74 грн; від 22.12.2014 на суму 18798,06 грн; від 22.12.2014 на суму 70253,51 грн; від 27.01.2015 на суму 50000 грн, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Позивачем складено акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 28.01.2015 та з 01.01.2014 по 10.02.2015, відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.02.2015 становить 113682,86 грн; крім того, початкове сальдо становило 728,34 грн

Водночас, сторонами здійснене коригування боргу 21.08.2014 на суму 14 081,75 грн, 24.10.2014 на суму 3 824,96 грн та 06.03.2015 на суму 2 671,55 грн.

Таким чином, відповідачем перераховано позивачу 262 866,87 грн (242 288,61 грн + 14 081,75 грн + 3 824,96 грн + 2 671,55 грн ).

Відповідач умови договору належним чином не виконав, за поставлений позивачем товар в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у ТОВ "Фудмережа" утворилася заборгованість у сумі 104 826,57 грн (366 965,10 грн - 262 866,87 грн + 728,34 грн ).

Разом з тим, відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі 04.02.2015, а отже, в частині стягнення 2 671,55 грн, які сплачені ТОВ "Фудмережа" 06.03.2015, справа підлягає припиненню.

Частково заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що останнім не реалізований товар на суму 52 090,57 грн, з огляду на що у цій частині просить суд у позові відмовити, а також вказує необґрунтованість заявлених позивачем 3% річних та втрат від інфляції.

Однак, відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 Договору встановлений строк для оплати товару (14 календарних днів), отже Договором передбачено подію яка неминуче має настати та із настанням якої зобов'язання підлягає виконанню. У зв'язку з цим договір є оплатним і обов'язок відповідача оплатити придбаний за договором товар виникає незалежно від факту його реалізації.

У матеріалах справи міститься довідка ТОВ "Фудмережа" за підписом генерального директора Душко І.М. та головного бухгалтера Соболевої О.Ю. з якої вбачається, що вартість товару, який знаходиться на реалізації становить 52 090,57 грн. Відповідачем не доведено, що отриманий ним товар ще не реалізований, а отже відсутні підстави для відмови в позовних вимог в частині стягнення з відповідача 52 090,57 грн.

З посиланням на вказане вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині заявленої суми основного боргу у розмірі 104 826,57 грн.

Водночас, щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, то місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок заявлених сум з урахуванням того, що періоди починають вираховуватися не з наступного дня після підписання видаткових накладних, а з п'ятнадцятого календарного дня, вказав на те, що до стягнення підлягають 3% річних у розмірі 4 074,44 грн та інфляційні втрати у розмірі 50 759,22 грн.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Позовні вимоги мотивовані настанням строку оплати за постановлений відповідно до умов Договору товар. Відповідач, частково заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що строк оплати за частину товару не настав, оскільки відповідна частина ним не реалізована, а за умовами п. 6.1 Договору обов'язок оплати покупцем товару пов'язаний із реалізацію ним товару третім особам.

Судові рішення мотивовані тим, що п.6.1 Договору встановлений строк для оплати товару (14 календарних днів). При цьому, із здійсненого місцевим господарським судом перерахунку сум заявлених позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вбачається визначення судом початком періоду відповідних розрахунків за кожною із видаткових накладних - 14 календарного дня з дати кожної такої накладної.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій.

Так, відповідно до положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 6.1 Договору підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу "Товар отриманий", покупець оплачує поставлений товар через 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту реалізації товару.

Зазначений пункт Договору містить вказівку на реалізацію товару як на подію, з якою пов'язаний обов'язок покупця оплатити товар. Однак, у Договорі, зокрема і зазначеному пункті, відсутня вказівка на те, яка саме реалізація товару визначена сторонами: реалізація продавцем товару покупцю або реалізація покупцем товару третім особам.

Враховуючи вказане, висновок судів попередніх інстанцій щодо визначення строку оплати товару за Договором, та, відповідно, здійснений судами перерахунок 3 % річних та інфляційний втрат, є правомірними.

З огляду на зазначене, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 910/2083/15-г залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил