ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 910/13442/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління, м.Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015

зі справи № 910/13442/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр "Лотос", м.Київ (далі - Товариство)

до Київського квартирно-експлуатаційного управління, м.Київ (далі - КЕУ)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс", м.Київ

2. публічне акціонерне товариство "Київенерго", м.Київ

про стягнення 151 447,22 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Волковинська В.В.;

відповідача - Сажієнко І.О.;

третьої особи-1 - не з'явилася;

третьої особи-2 - Греченюк С.О.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути з відповідача 141447,22 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з: 954,00 грн. вартості орендованого обладнання для просушення приміщення та мереж електроживлення, а також 140493,22 грн. вартості поновлювального ремонту орендованого нежитлового приміщення, пошкодженого внаслідок залиття, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У цьому ж зв'язку позивач просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2014 у справі № 910/13442/14 (колегія суддів у складі: суддя Сівакова В.В. - головуючий, судді Домнічева І.О. і Балац С.В), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (колегія суддів у складі: суддя Руденко М.А. - головуючий, судді Дідиченко М.А. і Пономаренко Є.Ю.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 141447,22 грн. матеріальної шкоди, завданої залиттям орендованого приміщення. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України КЕУ просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 16.10.2014, постанову апеляційного суду від 24.03.2015 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, 10.07.2013 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (орендодавець) та Товариством (орендар) був укладений договір оренди приміщення № 060213, згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування без права викупу приміщення загальною площею 316,80 кв.м., яке знаходиться на цокольному поверсі, АДРЕСА_1 (далі-приміщення) і передається у стані, зазначеному в акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору. Вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі, в якому визначено межі та стан майна, що передається в оренду, який повинен бути підписаний не пізніше 10.07.2013.

Відповідно до пункту 5.1.5 договору Товариство самостійно і за власні кошти зобов'язалося забезпечувати підтримання об'єкта оренди у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду за договором.

Згідно з пунктом 10.1 договору він набуває чинності з 10.07.2013 та діє до 10.06.2016.

10.07.2013 на підставі акта приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення та одночасно сторони підтвердили, що об'єкт оренди на момент його приймання-передачі перебуває у належному стані для його використання орендарем.

Судами також встановлено, що у ніч з 23.12.2013 на 24.12.2013 близько з 24 год. 00 хв. до 02 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1, відбулося залиття гарячою водою нежитлового приміщення зі сторони бойлерної (теплопункту). Внаслідок цього 24.12.2013 Товариство звернулося до третьої особи-1 з вимогою, яка була одержана останньою у той же день та зареєстрована за вхідним № 1531/6, терміново направити уповноважених осіб для складання акта про залиття нежитлового приміщення за вказаною адресою та опису нанесених збитків.

У цьому зв'язку 24.12.3013 та 25.12.2013 було проведено обстеження приміщення, за результатами якого були складені акти залиття, якими встановлено, що у результаті залиття гарячою водою зі сторони теплопункту було пошкоджено стелю по всьому периметру приміщення з підвісної конструкції; підлога, встелена лінолеумом та ламінатом по всьому периметру, здулась та відшарувалась; стіни, обшиті гіпсокартоном, пошпакльовані та пофарбовані по всьому периметру від підлоги до стелі приміщення, мають тріщини, відшарування шпаклівки та фарби; плінтуси по всьому периметру приміщення відшарувались; двері та дверні полотна у кількості 11 штук мають деформацію та відшарування, ремонту не підлягають.

27.12.2013 був складений акт про залиття, згідно з яким було встановлено, що причиною залиття приміщення став порив зовнішнього трубопроводу централізованого опалення, що знаходиться на балансі КЕУ, внаслідок чого були залиті із зовнішньої сторони будинку підвальні приміщення теплового пункту та суміжні підвальні приміщення площею 316,8 кв.м.

У цьому ж зв'язку 24.12.2013 Товариством та приватним підприємством "Юніфекс" (орендодавець) було укладено договір оренди № 87, відповідно до якого позивач згідно з актом приймання-передачі обладнання від 25.12.2013 № 62 отримав в оренду три електричні вентилятори, вартість оренди яких за добу складала 318,00 грн., якими він користувався три доби і згідно з актом повернення обладнання 27.12.2013 № 63 позивач повернув їх орендодавцю, сплативши при цьому орендну плату у розмірі 954,00 грн.

Після проведення попередніх робіт з усунення наслідків затоплення приміщення 27.12.2013 позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Будсервіс" (підрядник) було укладено договір № 271213, відповідно до умов якого Товариство доручило підряднику виконати та здати роботи з оздоблення приміщень офісів за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 2.5 договору від 27.12.2013 № 271213 визначено, що Товариство приймає виконані підрядником роботи за актом приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Додатком № 1 до договору від 27.12.2013 № 271213 була визначена загальна вартість робіт за цим договором, яка складала 140 493,22 грн.

На виконання умов договору від 27.12.2013 № 271213, сторонами за цим договором були складені довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року (форма № КБ-3) та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року (форма № КБ-2в), які були оплачені позивачем у повному обсязі.

Крім того, судами було з'ясовано, що 01.12.2009 АЕК "Київенерго" (енергопостачальна організація) та КЕУ (абонент) було укладено договір № 520130 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов пунктів 2.3.14, 2.3.17 та 2.3.20 якого абонент зобов'язаний мати наказ про призначення особи, відповідальної за справний стан та безпечну експлуатацію тепловикористовуючих установок і теплових мереж "Абонента". Обслуговувати своє теплове обладнання (додаток № 5 до договору) підготовленим та атестованим персоналом чи за договором із спеціалізованими організаціями, з відповідальністю "Абонента" за експлуатацію власного теплового обладнання; виконувати вимоги, щодо зобов'язань споживача, викладені в п. 5.5 "Правил користування тепловою енергією" та п. 1.2.7. "Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж"; зберігати прилади обліку теплової енергії, ремонтувати їх, налагоджувати та отримувати акт готовності своїх приладів обліку до опалювального сезону від енергопостачальної організації.

Додатками № 5 та № 6 до договору від 01.12.2009 № 520130 сторони склали схему абонентської тепломережі, що знаходиться на балансі КЕУ, а також акт розмежування балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, згідно з яким межею розподілу балансів належності (відповідальності за технічний стан та експлуатацію) між енергопостачальною організацією та абонентом є зварювальні стики у місці приєднання до теплових мереж у т.п., житловому будинку по АДРЕСА_1 згідно з додатком № 5 до договору.

Обставинам справи, які були встановлені на підставі досліджених доказів, суди дали належну оцінку і, врахувавши вимоги ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, а також взявши до відома положення укладеного відповідачем та АЕК "Київенерго" договору на постачання теплової енергії з урахуванням укладених до нього додатків, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

При цьому суди, врахувавши положення Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71 (у відповідній редакції), правильно виходили з того, що з поданих сторонами доказів вбачалося, що КЕУ як балансоутримувач тепломережі від житлового будинку по АДРЕСА_1, на ділянці якої знаходиться теплопункт, з якого відбулося затоплення приміщення, не вжив належних заходів для організації її технічної експлуатації, що, в свою чергу, призвело до виникнення аварійної ситуації та залиття орендованого позивачем приміщення і, як наслідок, стало підставою для стягнення з відповідача матеріальної шкоди.

Посилання КЕУ на те, що воно не є балансоутримувачем тієї ділянки тепломережі, на якій відбулася аварійна ситуація, що спричинила матеріальну шкоду позивачу, суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки вони спростовувались поданими за справою доказами.

Доводи скаржника щодо закінчення на момент аварії строку дії договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2009 № 520130 з додатками до нього, який було укладено КЕУ та АЕК "Київенерго", суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на положення п.8.4 цього договору щодо продовження строку його дії.

Твердження відповідача про те, що місцевий господарський суд безпідставно поклав в основу свого рішення акт про залиття від 27.12.2013, оскільки відповідач не повідомлявся належним чином про час та місце його складання, апеляційний суд правомірно відхилив, оскільки зі змісту цього акта випливало, що відповідач був повідомлений про це факсограмою від 26.12.2013, яка була отримана відповідною посадовою особою КЕУ.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача моральної шкоди є законним та обґрунтованим і не оскаржується жодною із сторін.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі № 910/13442/14 залишити без змін, а касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя І.Васищак Суддя В.Харченко