ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 904/1485/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д. Кривди, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуУправління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської радина постановувід 03.06.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/1485/15за позовомУправління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа (на стороні позивача): Центр позашкільної роботипровизнання дій щодо неприйняття відповідачем Додаткової угоди до Договору оренди № 174 від 03.01.2004 - неправомірними; визнання орендних відносин відповідно до п. 7.3 Договору № 174 від 03.01.2004 припиненими шляхом їх розірвання у судовому порядку та зобов'язання відповідача підготувати акт приймання-передачі майна,у судове засідання прибули представники:позивачаПадашуля Н.І. (розпорядження від 03.03.2008 № 61-к), Літвінов Г.М. (дов від 15.01.2015 № 34), Калюжна І.С. (дов. від 03.08.2015 № 923),відповідачаОСОБА_9 (дов. від 24.07.2015),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про:

визнання дій щодо неприйняття відповідачем Додаткової угоди до Договору оренди № 174 від 03.01.2004 неправомірними;

визнання орендних відносин відповідно до п. 7.3 Договору № 174 від 03.01.2004 припиненими шляхом їх розірвання у судовому порядку;

зобов'язання відповідача підготувати акт приймання-передачі щодо передання майна в триденний строк з дня набрання законної сили рішення суду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 (суддя І. Рудовська) позов задоволено.

Судове рішення мотивоване наступним.

03.01.2004 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений Договір № 174 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - окремо розташований будинок станції юних техніків, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 167,45 кв.м., для створення Молодіжного центра для задоволення потреб молоді та жителів міста.

Згідно з умовами п. 3.1 Договору орендна плата вноситься орендарем орендодавцю у розмірі 772,45 грн за рік, що розраховується відповідно до "Методики розрахунку і використання плати за оренду державного і комунального майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 № 75 і використовується відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.4.1 Договору орендодавець має право встановлювати орендну плату за користування майном відповідно до "Методики розрахунку і використання плати за оренду державного і комунального майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 № 75. Зміна орендної плати можлива за згодою органа, що видав дозвіл на здачу нерухомого майна в оренду.

Пунктом 4.1.2 Договору передбачено, що орендодавець має право виступати за узгодженням з органом, що видав дозвіл на здачу нерухомого майна в оренду, з ініціативою про зміни у договорі оренди або його розірвання у випадку погіршення стану орендованого майна через неналежне його використання чи невиконання умов договору.

Даний договір діє з 03.01.2004 по 03.01.2014. Після закінчення терміну дії договору оренди орендар має право на його продовження. За відсутності заяви однієї зі сторін про припинення дії договору оренди протягом місяця він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах (п.п. 7.1, 7.5 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в лютому та березні 2014 року відповідачу запропоновано здійснити експертну оцінку даного майна та надати позивачу інший розрахунок орендної плати, починаючи з січня місяця 2014 року, відповідно до "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного і комунального майна" від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика від 04.10.1995 № 786), однак відповідачем не здійснена експертна оцінка даного майна.

Позивачем за своєю ініціативою здійснена експерта оцінка даного нерухомого майна, яка становить 412 380 грн, згідно з якої орендна плата за місяць становить 11137,50 грн, а відповідно за рік 133 650,50 грн (а.с. 26).

Також, позивачем підготовлена Додаткова угода від 12.11.2014 до Договору, якою доповнено та змінено пункт 3.1. Договору в наступній редакції, а саме: 3.1 Місячна орендна плата у розмірі 11137,56 гривень /базова/, без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з січня місяця 2014 року, розрахована за Методикою від 04.10.1995 № 786.

24.11.2014 заступником міського голови І. Калюжною, начальником управління освіти Н. Падашуля, директором ЦПР Н. Сергієнко та спеціалістом з юридичних питань В. Єрастовим складений Акт про відмову від отримання Додаткової угоди відповідачем.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" або договором оренди.

У зв'язку з відмовою від укладення Додаткової угоди від 12.11.2014 до Договору відповідачем щодо істотної умови договору, а саме зміни орендної плати, що розраховується відповідно до Методики від 04.10.1995 № 786, позовні вимоги про розірвання зазначеного договору підлягають задоволенню.

З посиланням на вказане вище, місцевий господарським судом позовні вимоги задоволені.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (колегія суддів: В. Кузнецов, І. Науменко, І. Вечірко) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 скасоване, прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанова мотивована наступним.

Згідно з ч.3 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін, договір може бути розірвано у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п.7.3 Договору договір може бути розірваний за вимогою однієї зі сторін, за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх обов'язків і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Всупереч наведеному, позивачем не надано належних та допустимих доказів невиконання відповідачем умов договору.

Так, на виконання розділу 3 Договору, відповідач сплачував орендну плату у погодженому сторонами розмірі.

Зміни до Договору щодо збільшення розміру орендної плати в установленому законом порядку сторонами внесені не були.

Таким чином, доводи позивача, щодо порушення відповідачем умов спірного договору, є безпідставними.

Позивач не скористався передбаченим ч.4 ст.188 ГК України правом внести зміни до договору у судовому порядку.

Водночас, посилання позивача на акт про відмову від отримання додаткової угоди від 24.11.2014 є безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів надіслання відповідачу додаткової угоди.

Надані позивачем рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення не свідчать про те, які саме документи були надіслані на адресу відповідача.

З посиланням на вказане, судом апеляційної інстанції скасоване рішення місцевого господарського суду та прийняте нове рішення про відмову у позові.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендар (відповідач), як фізична особа-підприємець, приймає в оренду нерухоме майно для створення Молодіжного центра для задоволення потреб молоді та жителів міста. Згідно з п. 5.2.1 Договору орендар зобов'язаний використовувати орендоване приміщення згідно з розробленої програми "Молодіжний центр", яка є невід'ємною частиною даного договору.

При цьому, у рішенні виконавчого комітету Новомосковської міської ради депутатів № 827 від 19.11.2003, на підставі якого укладений Договір, вказано, що відповідачу надається дозвіл на довгострокову оренду для створення молодіжного центру по організації Інтернет - бібліотеки для школярів, студентів, дорослих та дітей, гурта "Юний технік", учбових класів по навчанню секретарів-референтів, програмістів.

Тобто, передбачена Договором діяльність є підприємницькою.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.

Отже, реєстрація фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності та, в подальшому, перебування фізичної особи у відповідному статусі, є необхідною передумовою орендних відносин, у межах яких орендар має здійснювати підприємницьку діяльність.

З наявного у матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.02.2015 (а.с. 36) вбачається, що ОСОБА_4 припинив підприємницьку діяльність 09.11.2011.

А тому, враховуючи вказане вище, припинення ОСОБА_4 підприємницької діяльності є підставою припинення орендних правовідносин за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Позовні вимоги заявлені, зокрема, про визнання орендних правовідносин припиненими шляхом їх розірвання у судовому порядку на підставі відмови відповідача підписувати додаткову угоду про зміну орендної плати, як способу продовження чинності Договору.

Враховуючи те, що з моменту припинення орендарем підприємницької діяльності, останній втратив право на оренду комунального майна, незалежно від подальшого набуття ним права здійснювати підприємницьку діяльність, зміна, продовження або розірвання Договору не можуть засновуватись на умовах Договору, який втратив чинність, а тому у позові слід відмовити.

Незалежно від мотивів викладених у постанові суду апеляційної інстанції, зазначену постанову слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 904/1485/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил