ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року Справа № 916/3756/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Попікової О.В., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дімакс"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016та ухвалуГосподарського суду Одеської області від 14.04.2016 проповернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Дімакс" без розглядуу справі№916/3756/15 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дімакс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер Груп"прозвернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власностіза участю представників сторінвід позивача:Ключик Ю.В. (дов. № 641 від 21.03.2016),від відповідача:не з'явився, від третьої особи:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2015 порушено провадження у справі № 916/3756/15 та прийнято до розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімакс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер Груп" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2016 (суддя Бездоля Ю.С.), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П., Петров М.С., Колоколов С.І.), повернуто заявнику зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімакс" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер Груп" про визнання недійсним іпотечного договору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімакс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Тобто зустрічна позовна заява повинна відповідати усім вимогам розділу VІІІ Господарського процесуального кодексу України, що регулює подання позову, в тому числі щодо сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Додання таких доказів до позовної заяви передбачено п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.04.2016 ТОВ "Дімакс" звернулося до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер Груп" про визнання недійсним іпотечного договору.

Повертаючи без розгляду вказану зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що при її поданні не надано доказів сплати судового збору.

Під час апеляційного перегляду вказаної ухвали ТОВ "Дімакс" наведених обставин не спростувало, а натомість доводило неврахування судом першої інстанції положень ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Обгрунтовуючи свої заперечення, ТОВ "Дімакс" посилалося на те, що не мало можливості самостійно визначити ціну позову на день подання зустрічної позовної заяви, тому суд першої інстанції повинен був попередньо визначити ціну позову та розмір судового збору, що підлягав до сплати за подання зустрічного позову.

Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Дімакс" у його зустрічній позовній заяві заявлено вимоги немайнового характеру про визнання недійсним іпотечного договору.

Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, посилання ТОВ "Дімакс" на положення ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у даному випадку є безпідставними, оскільки п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону чітко визначено розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви немайнового характеру.

Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Дімакс" висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростувало. Викладені у касаційній скарзі доводи щодо неправомірності повернення зустрічної позовної заяви без розгляду підлягають відхиленню, оскільки скаржником не спростовано встановлену судами попередніх інстанцій відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання зустрічного позову.

Отже, доводи касатора про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімакс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.04.2016 у справі № 916/3756/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Попікова

С.Самусенко