ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Справа № 917/1252/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:ОСОБА_4, дов. від 16.09.2015 №1945;відповідача:Іванченко Ю.М., дов. від 15.07.2015 №551;третьої особи:не з'явився (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином);розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішенняГосподарського суду Полтавської області від 31.08.2015та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.11.2015у справі№ 917/1252/15 Господарського суду Полтавської областіза позовомОСОБА_6доПриватного сільськогосподарського підприємства "Ярина"третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 ОСОБА_6 звернулась до Господарського суду Полтавської області із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" (далі - ПСП "Ярина", підприємство) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ПСП "Ярина", оформленого протоколом від 26.11.2013 №26/11-13.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.08.2015 (суддя Гетя Н.Г.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 (головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій обґрунтовані приписами статей 116 Цивільного кодексу України, статей 88, 167 Господарського кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" та висновками судів про відсутність у позивача права на звернення до суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ПСП "Ярина", оформленого протоколом від 26.11.2013 №26/11-13 з огляду на те, що корпоративні відносини між позивачем ОСОБА_8 та ПСП "Ярина" на час скликання та проведення загальних зборів 26.11.2013 припинились, про що свідчить нотаріально посвідчена заява ОСОБА_8 про вихід з учасників підприємства.

Не погодившись з рішенням першої та постановою апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 9 Закону України "Про судову експертизу", статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Наголошує на тому, що висновки судів про відсутність на момент прийняття загальним зборами рішення, оформленого протоколом від 26.11.2013 №26/11-13, у неї корпоративних прав не ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зауважує на тому, що суди безпідставно залишили поза увагою висновок Центру судових експертиз "Альтернатива" від 15.04.2015 № 38/15.

До Вищого господарського суду України через засоби електронного зв'язку надійшов відзив ПСП "Ярина", в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, учасниками (власниками) приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" згідно зі статутом підприємства в редакції станом на 2012 рік є: громадянки України ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Пунктом 3.2 статуту в редакції 2012 року визначено, що для забезпечення діяльності підприємства, за рахунок внеску учасників (власників) створений статутний капітал у розмірі 500,00 грн., який належить в рівних частках підприємства:

ОСОБА_7 частка у розмірі 50% статутного капіталу, що складає 250 грн.

ОСОБА_6 частка у розмірі 50% статутного капіталу, що складає 250 грн.

Судами також встановлено, ОСОБА_6 вийшла зі складу засновників ПСП "Ярина", що підтверджується заявою, у якій вона повідомляє про свій добровільний вихід зі складу власників (засновників) ПСП "Ярина", а свою частку в статутному складеному капіталі, що становить 50 відсотків статутного капіталу та в грошовому еквіваленті складає 250,00 гривень передає в повному обсязі ОСОБА_9 Заява посвідчена нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жердєвою Н.О. та зареєстрована в реєстрі за № 1811. Заява датована та посвідчена 26.11.2013.

26.11.2013 відбулися загальні збори учасників ПСП "Ярина", оформлені протоколом №26/11-13, до порядку денного яких були включені питання:

1. Про обрання Голови та Секретаря Загальних зборів учасників підприємства;

2. Про вихід ОСОБА_6 зі складу засновників підприємства, та передачу частки в статутному капіталі ОСОБА_9, внесення змін в статутні документи ПСП "Ярина";

3. Про доручення внести зміни, і провести державну реєстрацію статутних документів директору ПСП "Ярина" ОСОБА_12

За результатами розгляду вказаних питань були прийняті наступні рішення:

1. Призначити ОСОБА_6 Головою Загальних зборів Учасників підприємства, а ОСОБА_7 Секретарем Загальних зборів Учасників підприємства.

2. Вивести зі складу ПСП "Ярина" учасника ОСОБА_6 та прийняти до складу учасників ОСОБА_9, та внести зміни в статутні документи ПСП "Ярина".

3. Доручити внести зміни і провести державну реєстрацію статутних документів директору ПСП "Ярина" ОСОБА_15

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Приписами статті 113 Господарського кодексу України встановлено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Предмет позову у даній справі становить вимога ОСОБА_6 визнати недійсними рішення загальних зборів ПСП "Ярина" від 26.11.2013, з огляду на те, що при проведенні загальних зборів підприємства було порушено вимоги закону щодо належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів. Разом з тим позивач наголошує на тому, що її підпис та підпис іншого учасника (засновника) підприємства ОСОБА_7 є підробленими, що свідчить про те, що засновники ПСП "Ярина" не брали участі у загальних зборах, проведених 26.11.2013, і відповідно оскаржувані рішення прийняті за відсутності кворуму.

Так, відповідно до статті 88 Господарського кодексу України, статті 116 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідними підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства.

При цьому слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тощо.

Слід зазначити, що учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 18.04.2011 у справі №8/219пн-к/3-29гс11.

Звертаючись із позовом ОСОБА_6 наголошувала на тому, що ні вона, ні ОСОБА_7 не брали участі у загальних зборах, проведених 26.11.2013, та не підписували протокол від 26.11.2013 №26/11-13, яким були оформлені прийняті на зборах рішення, отже, загальні збори були проведені без дотримання передбаченої законом процедури скликання та проведення зборів, а згадані рішення були прийняті за відсутності кворуму. Такі обставини, на її думку, є підставою для визнання оскаржуваних рішень недійсними.

Відмовляючи у позові суди виходили з відсутності у позивача права на звернення із даним позовом, оскільки на момент прийняття оскаржуваних рішень ОСОБА_6 уже не була учасником ПСП "Ярина", корпоративні відносини між нею та підприємством припинилися 26.11.2013 в момент написання нею заяви про вихід із учасників ПСП "Ярина" та посвідчення такої заяви приватним нотаріусом Н.О. Жердєвою.

Колегія суддів вважає цей висновок судів передчасним.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Так, як роз'яснено пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільним кодексом України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства", якою врегульовано, що зміни, які сталися в установчих документах товариства підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Тобто, до прийняття відповідного рішення загальними зборами про вихід учасника з товариства, відсутні підстави вважати, що корпоративні відносини між товариством та учасником, який бажає вийти, є припиненими.

Водночас, відмовляючи у позові, суди не встановили факт отримання підприємством відповідної заяви ОСОБА_6 про вихід з учасників ПСП "Ярина", зокрема директором чи органами зв'язку.

Суди першої та апеляційної інстанцій дослідивши оригінал згаданої заяви ОСОБА_6 в матеріалах реєстраційної справи, та зауваживши про включення до порядку денного загальних зборів, які відбулися 26.11.2013, питання про вихід ОСОБА_6 з учасників підприємства, дійшли висновку про отримання ПСП "Ярина" заяви ОСОБА_6 до проведення загальних зборів.

Разом з тим з'ясування питання щодо особистої участі позивача у загальних зборах підприємства, які відбулися 26.11.2013, залишилось поза увагою судів, так само як і спростування доводів позивача про проведення зборів за її відсутності та щодо підроблення її підпису на протоколі від 26.11.2013 №26/11-13.

Відхиляючи доводи позивача про відсутність кворуму під час проведення 26.11.2013 загальних зборів суди виходили з того, що на час проведення спірних зборів позивач вже подав заяву про вихід зі складу учасників, а на зборах згідно протоколу від 26.11.2013 №26/11-13 були присутні позивач, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Стосовно всіх питань порядку денного були прийняті рішення "за, одноголосно". За встановлених обставин щодо того, що ОСОБА_7 має 50% голосів та ОСОБА_9 50 % голосів (відповідно до заяви ОСОБА_8 про передачу частки ОСОБА_9.), суди дійшли висновку, що рішення на зборах учасників ПСП "Ярина", які відбулися 26.11.2013, були прийняті за наявності кворуму.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів з огляду на те, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом, а право безпосередньої участі у товаристві третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства (пункт 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

За приписами статті 27 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Судами встановлено, що позивач оскаржує рішення загальних зборів ПСП "Ярина", яким зокрема прийнято до складу учасників ОСОБА_9, проте ця особа до участі у справі була не залучена, однак рішення у справі, що переглядається, може вплинути на його права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 1117 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2015 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 підлягають скасуванню як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справі №917/1252/15 - скасувати.

Справу №917/1252/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець