ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2016 року Справа № 914/1784/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферм"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Львівської області 30.07.2015 Львівського апеляційного господарського суду 04.11.2015у справі Господарського суду№ 914/1784/15 Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ікадан Україна"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферм"про стягнення заборгованості за договором поставки
у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Столярчук А.Л.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:
28.05.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ікадан Україна" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферм" про стягнення боргу у розмірі 751 921, 03 грн., пені у розмірі 158 702, 22 грн., інфляційних втрат у розмірі 343 381, 31 грн. та 3% річних у розмірі 11 643, 42 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - т. 1 а. с. 98).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 у справі № 914/1784/15 (суддя Долінська О.З.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікадан Україна" основний борг у розмірі 751 921, 03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 408 131, 80 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 (колегія суддів у складі: Бойко С.М. - головуючий суддя, судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 в частині відмови в позові щодо стягненні пені у розмірі 150 598, 96 грн. та 3 % річних у розмірі 11 643,42 грн. скасовано, та в цій частині позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікадан Україна" пеню в розмірі 150 598, 96 грн. та 3 % річних у розмірі 11 643, 42 грн.; рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 в частині стягнення 64 727,61 грн. інфляційних нарахувань - скасовано, в позові відмовлено; в іншій частині рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 914/1784/15, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Спір, що виник між сторонами, стосується неналежного виконання відповідачем (покупцем) умов договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014 в частині здійснення ним обов'язку щодо оплати товару на умовах даного договору.
Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 03.03.2014 між ТОВ "Ікадан Україна" та ТОВ "Екоферм" був укладений договір поставки № 14-03/3 від 03.03.2014.
Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014 постачальник (ТОВ "Ікадан Україна") передає у власність покупцеві (ТОВ "Екоферм"), а покупець приймає та оплачує товар. Загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна визначається сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014, та/ або згідно із рахунком.
Згідно із п. 2.1 договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014 постачальник зобов'язується передати покупцеві товар разом із усіма його при належностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України. Покупець зобов'язується своєчасно і належним чином прийняти товар від постачальника та оплатити його (п. 2.2).
Відповідно до п. 4.4 договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014 оплата за товар повинна здійснюватися шляхом передоплати на поточний рахунок постачальника протягом 10-ти робочих днів з дати виставлення рахунку або підписання відповідного додатку до договору, якщо інше не визначено даним договором чи додатком до цього договору. Оплата є такою, що відбулася з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі.
06.03.2014 між ТОВ "Ікадан Україна" та ТОВ "Екоферм" був укладений додаток № 1 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014.
За умовами, визначеними в додатку № 1 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014, поставка повинна бути здійснена протягом 30-ти робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок постачальника 1-го та 2-го платежів відповідно до графіку, визначеного в п. 3 додатку № 1 від 06.03.2014.
Загальна вартість товару становить 159 795,67 євро та включає в себе вартість надання послуг із шефмонтажу (п. 3.1 додатку). Ціна за надані послуги згідно із п. 3.1 договору та оплата визначається та здійснюється в гривнях, виходячи з середньозваженого курсу продажу євро відносно гривні на міжбанку (відповідно до даних сайту http://finance.ua), на останній робочий день, що передував даті виставлення рахунку (п. 3.3 додатку).
Період здійснення платежу в розмірі 49 421, 34 євро - протягом 3-х робочих днів від дати виставлення рахунку. Період здійснення платежу у розмірі 90 605,79 євро - протягом 10-ти робочих днів від дати отримання першого платежу. Період здійснення платежу у розмірі 19 768,54 євро - протягом 3-х робочих днів з дати завершення пусконалагоджувальних робіт, які повинні бути здійснені протягом 45 календарних днів з дати останньої поставки. Після завершення пусконалагоджувальних робіт сторони повинні підписати акт виконаних робіт.
07.03.2014 між ТОВ "Ікадан Україна" та ТОВ "Екоферм" був укладений додаток № 2 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014.
За умовами, визначеними в додатку № 2 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014, поставка повинна бути здійснена протягом 10-ти робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок постачальника 1-го платежу згідно із графіком, визначеним в п. 3 додатку № 1 від 06.03.2014.
Загальна вартість становить 28 652,00 євро (п. 3.1 додатку). Ціна за надані послуги згідно із п. 3.1 договору та оплата визначається та здійснюється в гривнях, виходячи з середньозваженого курсу продажу євро відносно гривні на міжбанку (відповідно до даних сайту http://finance.ua), на останній робочий день, що передував даті виставлення рахунку (п. 3.3 додатку).
Покупець зобов'язується здійснити оплату шляхом повної оплати на поточний рахунок продавця коштів протягом 5 робочих днів з дати завершення зобов'язань продавця згідно із додатком № 1 договору № 14-03/3 від 03.03.2014.
На виконання умов договору ТОВ "Ікадан Україна" виставлено рахунок № 18 від 06.03.2014 на оплату частини комплекту обладнання для утримання поросят на відгодівлі на суму 639 793,84 грн. (т. 1 а. с. 101).
ТОВ "Екоферм" сплатило зазначений рахунок 07.03.2014, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжне доручення та банківська виписка (т. 1 а. с. 126-127).
02.04.2014 ТОВ "Ікадан Україна" виставило рахунок № 25 на суму 1 438 819, 95 грн. (частина комплекту обладнання для утримання поросят на відгодівлі) (т. 1 а. с. 102).
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ "Екоферм" по другому платежу було сплачено лише 1 400 000, 00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення від 08.04.2014, 15.04.2014, та банківські виписки від 08.04.2014, 15.04.2014 (т. 1 а. с. 128-131). Відтак, заборгованість відповідача за другим платежем становить 38 819,95 грн. (1 438 819, 95 грн. - 1 400 000, 00 грн.).
Відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014, поставка повинна бути здійснена протягом 30 робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок постачальника 1-го та 2-го платежів згідно із графіком здійснення платежів. Отже, моментом зарахування 1-го та 2-го платежів є 15.04.2014, відтак поставка повинна бути здійснена до 02.06.2014.
Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо поставки товару, про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладні № 13 від 17.03.2014 на суму 391 072, 40 грн. та № 23 від 28.05.2014 на суму 2 400 642,47 грн., які підписані сторонами без зауважень (т. 1 а. с. 124 - 125).
28.05.2014 позивачем було виставлено рахунок № 40 на суму 322 028,68 грн., який стосувався третього платежу в розмірі 19 768,54 євро за додатком № 1.
Третій платіж у розмірі 19 768,54 євро за додатком № 1 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014 у розмірі 19 768,54 євро мав бути здійснений протягом 3-х днів з дати завершення пусконалагоджувальних робіт, які повинні бути здійснені протягом 45 календарних днів з дати останньої поставки.
Отже, враховуючи видаткову накладну № 23 від 28.05.2014, днем останньої поставки є 28.05.2014. Відтак, пусконалагоджувальні роботи мали бути виконані до 12.07.2014. При цьому, як правомірно зазначено судом апеляційної інстанції за умовами договору виконання обов'язку пусконалагоджувальних робіт не покладено на позивача, останній повинен здійснювати лише шефмонтаж (сукупність правових та виробничих відносин між покупцем та постачальником, в процесі яких збирання та встановлення придбаного обладнання здійснюється покупцем під керівництвом співробітників постачальника) (п. 3.1 додатку № 1 до договору).
Відповідачем будь-яких доказів того, що позивач відмовлявся від шефмонтажу судам попередніх інстанцій не надано.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією № 1, в якій просив повернути підписаний акт виконаних робіт про завершення пусконалагоджувальних робіт в приміщенні на відгодівлю поросят від 08.10.2014, а у випадку неотримання підписаного вищезгаданого акту протягом 5 робочих днів з дати отримання претензії або обґрунтованої відповіді щодо відмови у підписанні, відсутність відповіді розцінюватиметься як погодження з виконанням постачальником своїх зобов'язань по договору.
Апеляційний господарський суд встановивши, що відповідачем отримано акт виконаних робіт 08.11.2014 та беручи до уваги вимогу ТОВ "Ікадан Україна" про повернення протягом 5 робочих днів з моменту отримання претензії № 1 акту виконаних робіт, дійшов обґрунтованого висновку про те, що - акт виконаних робіт від 08.10.2014, слід вважати таким, що підписаний з 08.11.2014.
Отже, враховуючи, що завершення зобов'язань продавця відбулось з підписанням акту виконаних робіт, то оплата третього платежу за додатком № 1 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014 мала бути здійснена до 11.11.2014. Оплата за додатком № 2 до договору поставки № 14-03/3 від 03.03.2014 мала бути здійснена до 14.11.2014.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не здійснено третього платежу за додатком № 1 у розмірі 322 028,68 грн. та платежу за додатком № 2 у розмірі 391 072,40 грн.
До того ж, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем визнано заборгованість в акті звіряння взаємних розрахунків за період: жовтень 2013 року - вересень 2014 року станом на 30.09.2014 у розмірі 751 921,03 грн. (т. 1 а. с. 22).
Таким чином, судами правомірно зазначено, що внаслідок невиконання зобов'язань по сплаті за поставлену продукцію по другому платежу за додатком № 1 у розмірі 38 819,95 грн., по третьому платежу за додатком № 1 у розмірі 322 028,68 грн., та по платежу за додатком № 2 у розмірі 391 072,40 грн. - сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 751 921,03 грн.
Водночас, крім вимоги про стягнення основного боргу було заявлено вимогу про стягнення пені.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із п. 9.5 договору поставки у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за цим договором покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відтак, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, встановивши факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором по сплаті за поставлену продукцію по другому платежу за додатком № 1, по третьому платежу за додатком № 1 та по платежу за додатком № 2; встановивши строки виконання обов'язків по оплаті та періоди прострочення оплати; правильно застосував положення вказаних правових норм та дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для стягнення пені у розмірі 150 598, 96 грн.
Крім вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та пені, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, які правомірно були задоволені судом апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.11.2010 у справ № 4/720, від 04.07.2011 у справі № 13/210/10, від 12.09.2011 у справі № 6/433-42/183, від 24.10.2011 у справі № 16/5/5022-103/2011 (2/43-654), від 14.11.2011 у справі № 12/207).
Апеляційний господарський суд беручи до уваги те, що відповідач порушив виконання грошового зобов'язання, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, у межах, зазначених в постанові суду апеляційної інстанції.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що позивачем не надано товаросупровідних документів на поставлений товар не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки згідно з ч. 4 ст. 268 ГК України постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі; статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства; як встановлено судом апеляційної інстанції, та занйшло своє підтвердження в суді касаційної інстанції, позивачем не надано будь-яких доказу того, що товаросупровідні документи при отриманні товару були відсутні; водночас, видаткові накладні № 13 від 17.03.2014 та № 23 від 28.05.2014 підписані сторонами без зауважень; до того ж, у договорі поставки сторонами не передбачено, які товаросупровідні документи повинен передати постачальник покупцю разом із товаром.
Не приймаються також до уваги заперечення скаржника у касаційній скарзі щодо якості товару, оскільки товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 ЦК України); судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ТОВ "Екоферм" не надано будь - яких доказів того, що у відповідача були заперечення щодо якості поставленого товару станом на момент його прийняття; водночас, у договорі поставки сторонами не встановлено інший момент визначення відповідності товару вимогам щодо його якості.
Посилання скаржника викладені у касаційній скарзі на експертний висновок № 46.04.11.4354.15/4935 не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки даний експертний висновком не був предметом оцінки судів попередніх інстанцій, в той час як касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферм" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 914/1784/15 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
В.І. КАРТЕРЕ