ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Справа № 912/3715/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Замлинського С.С.,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдвуд"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016

у справі № 912/3715/14 господарського суду Кіровоградської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдвуд"

до Товарної біржі "Кіровоградська аграрна біржа"

про заборону встановлювати обмеження у правилах біржової торгівлі

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдвуд" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товарної біржі "Кіровоградська аграрна біржа" про заборону Товарній біржі "Кіровоградська аграрна біржа" встановлювати обмеження у правилах біржової торгівлі (Регламенті) з організації та проведення публічних торгів з продажу необробленої деревини щодо визначення граничної вартості (ціни) лоту, що формується у ході проведення торгів між учасниками аукціону з продажу необробленої деревини.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2015 (суддя Наливайко Є.М.) позовні вимоги задоволено частково. Заборонено Товарній біржі "Кіровоградська аграрна біржа" встановлювати обмеження у правилах біржової торгівлі (Регламенті) з організації та проведення публічних торгів з продажу необробленої деревини, розроблених у відповідності до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 за № 164/13431, щодо визначення граничної вартості (ціни) лоту, що формується у ході проведення торгів між учасниками аукціону з продажу необробленої деревини. Рішення господарського суду було мотивовано тим, що аукціон не є біржовими торгами, на яких укладаються біржові угоди. Ні продавці, ні покупці аукціону з продажу необробленої деревини не є членами біржі чи брокерами. За визначенням, викладеним у пункті 1.6 Положення аукціон - спосіб продажу необробленої деревини, згідно з яким покупцем визнається учасник аукціону, який запропонував найвищу ціну за необроблену деревину відповідно до умов, визначеним цим Положенням. Господарський суд першої інстанції вказав, що матеріалами справи підтверджено обставини щодо встановлення відповідачем, як організатором аукціону необробленої деревини, у Регламенті організації та проведення аукціонів - публічних біржових торгів з продажу необробленої деревини на 4 квартал 2014 року обмеження шляхом визначення граничної вартості (ціни) лота необробленої деревини в порушення вимог чинного законодавства. При цьому, господарським судом зазначено, що твердження відповідача щодо відсутності у нині діючому Регламенті п. 3.13. не спростовує обґрунтованості вимог позивача та необхідності захисту прав позивача від їх порушення і у майбутньому.

Додатковим рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2015 відмовлено в решті позовних вимог позивача, відповідно до вимог ст.ст. 84, 88 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 (колегія суддів у складі: суддя Герасименко І.М. - головуючий, судді Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог. Приймаючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що задоволення позовних вимог, пов'язаних із забороною Товарній біржі "Кіровоградська аграрна біржа" встановлювати обмеження у правилах біржової торгівлі (Регламенту) з організації та проведення публічних торгів з продажу необробленої деревини, щодо визначення граничної вартості ( ціни ) лоту, що формується у ході проведення торгів між учасниками аукціону з продажу необробленої деревини (передбачених п. 3.13 Регламенту) - не може привести до відновлення прав позивача, оскільки вказані торги вже відбулися в часі, і вказана обставина виключає задоволення позовних вимог. Крім того, позовні вимоги про необхідність захисту прав позивача від їх порушення в майбутньому не можуть бути задоволені також і на тій підставі, що захисту підлягає лише право, порушення якого відбулось, тому на позивача покладено обов'язок довести факт порушення його права саме відповідачем.

У касаційній скарзі, з урахуванням додаткових пояснень до касаційної скарги, позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст. 16 ЦК України, ст.ст. 20, 190, 191 ГК України, ст. 2 Закону України "Про товарну біржу", ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 за № 164/13431. Так, позивач стверджує, що Товарна біржа "Кіровоградська аграрна біржа" самостійно включає до свого Регламенту відповідні обмеження у правилах біржової торгівлі, що є порушенням чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 29.08.2014 головою Аукціонного комітету товарної біржі "Кіровоградська аграрна біржа" затверджено Регламент організації та проведення аукціонів - публічних біржових торгів з продажу необробленої деревини на 4 квартал 2014 року (далі - Регламент);

- відповідно до п. 3.13. Регламенту під час торгу між учасниками, у разі перевищення початкової ціни лоту більш ніж на 15%, ліцитатор має право призупинити торг між учасниками та провести з ними консультації. У разі виявлення необґрунтованого підвищення ціни, продавець має право зняти зазначену позицію з торгу;

- позивач взяв участь у публічних торгах 23.09.2014 згідно з поданою ним 18.09.2014 заявкою про участь в публічних торгах;

- за результатами вказаних торгів 86 лотів продано 13 покупцям, а 44 лоти знято з торгів продавцями деревини з причини порушення покупцями, у тому числі й ТОВ "Трейвуд", п. 3.13. Регламенту біржі.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач встановив у своєму Регламенті обмеження у правилах біржової торгівлі (Регламенті) з порушенням вимог Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 та вимог Закону України "Про товарну біржу". Отже, обґрунтовуючи свої вимоги позивач виходив з того, що правопорушення вже сталося шляхом включення відповідачем відповідного пункту до свого Регламенту, однак для захисту свого права на конкуренцію, позивач просив заборонити біржі встановлювати таке обмеження у правилах біржової торгівлі (Регламенті) на майбутнє.

Сукупності встановлених у справі обставин господарський суд апеляційної інстанцій дав належну оцінку і дійшов правильного висновку про безпідставність поданого позову.

Вищий господарський суд України погоджується з вказаним висновком господарського суду апеляційної інстанції, однак вважає за необхідне зазначити наступне:

Включення до Регламенту біржі своїх правил є правом біржі, які їй надані чинним законодавством, зокрема, Законом України "Про товарну біржу".

При цьому, під час затвердження відповідних правил біржі остання має дотримуватися вимог Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 за № 164/13431.

Відповідно до п. 1.6 вказаного Положення аукціон - спосіб продажу необробленої деревини, згідно з яким покупцем визнається учасник аукціону, який запропонував найвищу ціну за необроблену деревину відповідно до умов, визначених цим Положенням, а п. 2.9 цього ж Положення передбачено, що ціни на аукціоні формуються вільно; нікому з учасників аукціону переваги щодо розміру ціни не надаються.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про товарну біржу" правила біржової торгівлі розробляються відповідно до чинного законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що, дійсно, згідно з ст. 3 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа має право встановлювати відповідно до цього Закону та чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів, однак такі Правила повинні відповідати чинному законодавству і в тому числі враховувати і вимоги Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини.

Водночас, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст.1 ГПК України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Згідно з ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить здійснити захист його права, зокрема, шляхом заборони відповідачу встановлювати обмеження у правилах біржової торгівлі (Регламенті) на майбутнє.

Отже, ця позовна вимога є такою, що спрямована на майбутнє, тобто вимогою про спонукання відповідача у майбутньому не вчиняти вказаних дій, які, на його думку, можуть бути вчинені відповідачем, внаслідок чого можуть порушувати його права.

Враховуючи, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 ГПК України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого невідомо буде воно порушено чи ні, висновок господарського суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову є правильним. При цьому, позивач не позбавлений права оспорювати дійсність п. 3.13 Регламенту організації та проведення аукціонів - публічних біржових торгів з продажу необробленої деревини на 4 квартал 2014 року.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно з ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдвуд" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 у справі № 912/3715/14 залишити без змін.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко