ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Справа № 906/1196/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укргоспторг"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016у справі№906/1196/15 Господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укргоспторг"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому "ПродСоюз"прозвернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторінвід позивача:Сущенко Ю.В. (дов. б/н від 25.04.2016),від відповідача:Доронін А.О. (дов. б/н від 26.01.2016),від третьої особи:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргоспторг" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому "ПродСоюз" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 05/09/І02/07-КЛТ від 10.08.2007.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.10.2015 у справі № 906/1196/15 (суддя Тимошенко О.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 (колегія суддів у складі: Павлюк І.Ю., Крейбух О.Г., Савченко Г.І.) рішення місцевого господарського суду у даній справі скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/09/07-КЛТ від 10.08.2007 у розмірі 8 628 343,62 грн., вирішено звернути на користь ПАТ "Дельта Банк" стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №05/09/102/07-КЛТ від 10.08.2007, а саме: цілісний майновий комплекс: адмінбудівля (А), загальною площею 363,70кв.м., склад (Б), загальною площею 1379,40 кв.м., контора (В), загальною площею 256,70 кв.м., склад (Д), загальною площею 737,00 кв.м., склад (Е), загальною площею 1004,20 кв.м., склад (3), загальною площею 24,30 кв.м., прохідна (К), загальною площею 117,40 кв.м., піднавіс (Л), загальною площею 358,60 кв.м., склад (О), загальною площею 76,10 кв.м., піднавіс (Н), загальною площею 679,60 кв.м., склад (М), загальною площею 86,70 кв.м, зарядна-гараж (Ж), загальною площею 183,60 кв.м., склад (Г), загальною площею 1411,80 кв.м., склад (Р), загальною площею 532,00 кв.м., розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 20, що належить на праві власності ТОВ "Укргоспторг". Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Встановлено початкову ціну заставного майна на прилюдних торгах 5 753 870,00 грн. (без ПДВ). У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні 26.04.2016 відповідач подав уточнення до касаційної скарги, в яких просив рішення апеляційного господарського суду у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Позивач у відзиві та додаткових поясненнях проти доводів касаційного оскарження заперечив з підстав їх необґрунтованості, просив у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Укргоспторг" відмовити, а постанову апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у даній справі залишити без змін.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 10.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", перейменованим на Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПродСоюз" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір № 05/09/07-КЛТ (далі - кредитний договір), положеннями якого встановлювалася процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 5 440 000,00 грн., процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо їх повернення та сплати процентів виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод про надання кредитів, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом у межах загальної суми, встановленої пунктом 1.2, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, вказаного в пункті 3.4.5 цього договору, в подальшому проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 2.9 кредитного договору визначено, що при погашенні заборгованості перед банком за кредитами, процентами за користування ними та комісіями, кошти позичальника спрямовуються у першу чергу для оплати простроченої заборгованості за нарахованими процентами, комісіями та кредитами, потім на погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами, комісіями та кредитами, потім на погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами та кредитами. В останню чергу сплачується пеня та штрафи, передбачені умовами цього договору. Погашення заборгованості здійснюється з врахуванням періоду виникнення такої заборгованості (першочергово погашається заборгованість, що виникла в попередньому періоді).

За змістом п. 3.4.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами до 25 числа кожного місяця.

Згідно з п. 3.4.5 кредитного договору позичальник зобов'язаний погасити повністю заборгованість по кредитам не пізніше 09.08.2012.

У відповідності до п. 3.4.9 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією, встановленою у п. 2.5 договору, позичальник повинен сплатити банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору він набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення позичальником кредитів, процентів за користування ними, комісії, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів.

На виконання умов кредитного договору від 10.08.2007 № 05/09/07-КЛТ між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ Торговий дім "ПродСоюз" укладались додаткові угоди №№ 1-12 (далі - додаткові угоди), в яких зазначалась сума кредиту, процентна ставка та строк повернення кредиту (траншу), а саме:

- №1 від 14.08.2007 на суму 3 499 975,15 грн. строком до 09.08.2012;

- №2 від 14.08.2007 на суму 500 000,00 грн. до 13.08.2008;

- №3 від 15.08.2007 на суму 160 000,00 грн. до 14.08.2008;

- №4 від 16.08.2007 на суму 125 000,00 грн. до 15.08.2008;

- №5 від 17.08.2007 на суму 22 500,00 грн. до 15.08.2008;

- №6 від 20.08.2007 на суму 133 500,00 грн. до 19.08.2008;

- №7 від 27.08.2007 на суму 652 127,00 грн. до 26.08.2008;

- №8 від 29.08.2007 на суму 50 000,00 грн. до 28.08.2008;

- №9 від 05.09.2007 на суму 94 397,85 грн. до 04.09.2008;

- №10 від 04.09.2008 на суму 445 000,00 грн. до 03.09.2009;

- №11 від 04.09.2008 на суму 790 298,00 грн. до 03.09.2009;

- №12 від 04.09.2008 на суму 704 726,00 грн. до 03.09.2009.

Надання позичальнику кредитних коштів згідно з вказаними додатковими угодами №№ 1-12 підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами. Всього позичальнику видано кредитних коштів на загальну суму 7 380 024,00 грн.

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та додатковими угодами до нього 10.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргоспторг" (далі - іпотекодавець), який виступає майновим поручителем ТОВ Торговий дім "ПродСоюз", був укладений іпотечний договір №05/09/102/07-КЛТ (далі - іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. та зареєстрований в реєстрі за №8467.

За умовами вказаного іпотечного договору іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку цілісний майновий комплекс, який складається з:

- Адмінбудівлі , літ. "А" загальною площею 363,7 м.кв.;

- Складу літ. "Б" загальною площею 1379,4 м.кв.;

- Контори , літ. "В" загальною площею 256,7 м.кв;

- Складу літ. "Д" загальною площею 737,0 м.кв.;

- Складу літ. "Е" загальною площею 1004,2 м.кв.;

- Складу літ. "З" загальною площею 24,3м.кв.;

- Прохідної літ. "К" загальною площею 117,4 м.кв;

- Піднавісу літ "Л" загальною площею 358,6 м.кв.;

- Складу літ. "О" загальною площею 76,1 м.кв.;

- Піднавісу літ "Н" загальною площею 679,6 м.кв.;

- Складу літ "М" загальною площею 86,7 м.кв.;

- Зарядної - гаражу літ "Ж" загальною площею 183,6 м.кв.;

- Складу літ. "Г" загальною площею 1411,8 м.кв.;

- Складу літ. "Р" загальною площею 532,0 м.кв.,

що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Кооперативна, 20, та належить іпотекодавцю на праві власності згідно свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Житомирської міської ради 14.11.2000 на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради №675 від 09.11.2000, яке зареєстроване Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 16.11.2000 за реєстраційними № 719.

Відповідно до п. 1.4 іпотечного договору, заставна вартість майна за згодою сторін складає 7 804 966,00грн.

Згідно з п. 2.1 іпотечного договору, даний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання боржником зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 05/09/07-КЛТ від 10.08.2007, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням предмету іпотеки, витратами на страхування предмету іпотеки, та інші витрати, обумовлені виконанням умов іпотечного договору.

Пунктом 4.2 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3 іпотечного договору, при настанні випадків, передбачених п. 4.2 цього договору іпотекодержатель за 30 календарних днів попереджає майнового поручителя про задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки і якщо протягом цього строку зобов'язання, забезпечені іпотекою не будуть виконані, іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги одним із таких способів: набуває право власності на предмет іпотеки; від свого імені продає предмет іпотеки третім особам і спрямовує отримані кошти на задоволення своїх вимог; дає майновому поручителю згоду на реалізацію предмету іпотеки третім особам, визначеним банком або погоджених з ним, від свого (майнового поручителя) імені, за умови, що кошти, виручені від реалізації, будуть направлені на задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з п. 4.4 іпотечного договору у випадку, коли виконання п. 4.3 даного договору унеможливлюється діями або бездіяльністю іпотекодавця, іпотекодержатель має право здійснити звернення стягнення на майно іншим способом, передбаченим чинним законодавством України, в т.ч. звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду.

27.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги (далі - договір купівлі-продажу прав вимоги) за кредитними договорами та відповідними договорами забезпечення, згідно з яким ПАТ "Дельта Банк" набув прав та обов'язків нового кредитора у правовідносинах із позичальниками за кредитними договорами.

03.11.2014 ПАТ "Дельта Банк" направив позичальнику ТОВ Торговий дім "ПродСоюз" претензію № 18.2-635 з вимогою протягом 30 днів з моменту направлення цієї претензії погасити заборгованість за кредитним договором в сумі 5 794 567,86 грн., а також сплатити пеню, комісії, штрафні санкції та проценти, які будуть донараховані на день сплати заборгованості, відповідно до умов договору.

22.07.2015 ПАТ "Дельта Банк" направило на адресу іпотекодавця ТОВ "Укргоспторг" вимогу №18.2-384, в якій просило протягом 30 календарних днів з моменту її направлення сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 30.06.2015 становить 10 775 124,15 грн., та повідомлено, що у разі незадоволення даної вимоги банк буде вимушений захистити свої майнові права шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Невиконання позичальником та іпотекодавцем вимог банку щодо погашення кредитної заборгованості стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом, в якому ПАТ "Дельта Банк" просило звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ Торговий дім "ПродСоюз" за кредитним договором № 05/09/07-КЛТ від 10.08.2007 у розмірі 10 775 124,15 грн., з яких: 5 439 999,15 грн. - заборгованість за кредитом, 1 373 860,61 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 3 060 487,84 грн. - прострочені відсотки, 772 919,92 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 81 823,55 грн. - 3% річних від суми основного боргу, 46 033,09 грн. - 3% річних від прострочених відсотків.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. При цьому відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Частиною третьою ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження , які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою взаємні права та обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 590 ЦК України.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулюються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За приписами ст. 5 вказаного Закону суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п. 1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за № 6).

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Перевіривши в межах, встановлених ст. 1117 ГПК України, в касаційному порядку рішення і постанову в даній справі щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, касаційна інстанція дійшла висновку, що судами не у повному обсязі дотримано наведених вище вимог, які ставляться до судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на положення ч. 4 ст. 267 ЦК України та виходив з того, що позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника у заявленому розмірі є обґрунтованими, однак позовна давність, про застосування якої заявлено відповідачем у справі щодо вимог банку сплинула 02.03.2012, в той час як позов подано 27.07.2015.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості вимог банку щодо його права на стягнення з позичальника основного боргу, процентів та річних у заявленому розмірі, однак скасував прийняте у справі рішення, встановивши наявність обставин, які свідчили про переривання строку позовної давності у зв'язку із зверненням кредитора до господарського суду із заявою від 06.07.2009 про визнання кредиторських вимог Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПродСоюз" (позичальником) в межах провадження у справі № 4/40-Б про банкрутство останнього та визнання цих кредиторських вимог згідно з ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.06.2015 у вказаній справі.

Висновок апеляційного господарського суду щодо часткового задоволення позову мотивований посиланнями на положення ст. 11 Закону України "Про іпотеку", ст. 11 Закону України "Про заставу", ст. 583 ЦК України, згідно з якими ТОВ "Укргоспторг" як майновий поручитель несе відповідальність перед банком за зобов'язаннями позичальника виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Встановлюючи початкову ціну продажу предмету іпотеки, суд апеляційної інстанції посилався на наявний у матеріалах справи висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна компанія "Професіонал" від 19.10.2015, згідно якого вартість предмета іпотеки складає 5 753 870,00 грн.

Однак, судова колегія вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступні обставини.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у даному випадку відбулася заміна первісного кредитора ПАТ "Кредобанк" новим кредитором ПАТ "Дельта Банк" згідно з укладеним між ними договором купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013.

Разом з тим, не врахувавши положення ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставини щодо здійснення державної реєстрації прав нового кредитора на передане в іпотеку майно і переходу у зв'язку з цим до нього прав іпотекодержателя за іпотечним договором, обґрунтовуючи свої висновки виключно посиланнями на укладений між ПАТ "Кредобанк" та ПАТ "Дельта Банк" договір купівлі-продажу права вимоги від 27.09.2013.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Утім, позивачем дані вимоги процесуального закону не дотримано, оскільки до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку суми кредитної заборгованості позичальника, в рахунок погашення якої ПАТ "Дельта Банк" просить звернути стягнення на предмет іпотеки. Із наданого позивачем розрахунку кредитної заборгованості не вбачається період її виникнення, період, за який нараховуються відсотки за користування кредитними коштами, період, за який нараховуються 3 % річних, а також відсутній детальний розрахунок пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту та прострочення сплати відсотків за користування ним.

Водночас при визначенні початкової ціни предмету іпотеки для продажу його на прилюдних торгах на підставі наявної у матеріалах справи копії висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна компанія "Професіонал" від 19.10.2015 суд апеляційної інстанції не взяв до уваги положення ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та не врахував передбачені нею вимоги до змісту звіту про оцінку майна.

Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги наведеного та не оцінили всі матеріали справи в їх сукупності. Оскільки касаційна інстанція не наділена правом оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а таке право належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргоспторг" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 та рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2015 у справі № 906/1196/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О. Попікова