ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Справа № 904/3620/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 17.06.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 28.07.2015у справі Господарського суду№ 904/3620/15 Дніпропетровської областіза позовомУправління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста ДніпродзержинськадоПублічного акціонерного товариства "Акцент-Банк"простягнення штрафуу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідача Пушкарьова К.В.;ВСТАНОВИВ:

27.04.2015 Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про стягнення штрафу у розмірі 1 898, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 у справі № 904/3620/15 (суддя Бєлік В.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 (колегія суддів у складі: Лисенко О.М. - головуючий суддя, судді Джихур О.В., Науменко І.М.), стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська штраф у розмірі 949, 00 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі № 904/3620/15 в частині стягнення штрафу у розмірі 949, 00 грн., та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні штрафу у розмірі 949, 00 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

28.04.2016 від Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська надійшло клопотання, в якому воно просило розглядати касаційну скаргу без участі його представника.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача штрафу у розмірі 1 898, 00 грн. за несвоєчасне зарахування сум пенсійних виплат.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.12.2009 між Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної ради міста Дніпродзержинська (далі - Управління), Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська (далі - Фонд) та Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - Банк) укладено договір № 26, за умовами якого банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (ст. 1 & 1 договору).

Параграф 3 ст. 1 договору передбачає, що взаємовідносини між органами Фонду та установами Банку з питання виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у Банках регулюються Порядком, цим договором, договорами про зміну цього договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з & 3 ст. 3 договору банк зобов'язався забезпечити через свої установи, зокрема, зараховування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду та Управління.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 19 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках (надалі - Порядок № 1596), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 (із змінами і доповненнями) передбачено, що зарахування відповідних сум пенсій та грошової допомоги установами уповноважених банків на поточні рахунки здійснюється не пізніше наступного операційного дня після надходження зазначених сум від органів Пенсійного фонду України, органів праці та соціального захисту населення.

В параграфі 1 статті 9 договору сторонами погоджено, що органи Фонду і Управління мають право перевіряти в банку своєчасність зарахування на поточні рахунки одержувачів, виплату з них сум пенсій та грошової допомоги, а також своєчасність повернення коштів органам Фонду і Управління за умови наявності об'єктивних причин на це (довідки про смерть, вибуття за межі регіону, України, тощо).

З 04 лютого по 11 лютого 2015 року позивачем проведено перевірку Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" щодо повноти та своєчасності зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року (з урахуванням авансового фінансування 30 грудня 2014 року).

За результатами перевірки було складено Акт № 2 від 11.02.2015, відповідно до якого в ході перевірки було виявлено два випадки порушення вимог & 3 ст.3 розділу II договору від 15.12.2009 № 26.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до & 1 ст. 6 договору за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки органів Фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на банк накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Згідно із ч. 11 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем доведено один випадок порушення відповідачем строків зарахування коштів на розрахунковий рахунок одержувача, зокрема, кошти у сумі 1898,00 грн., які надійшли банку 18 серпня 2014 року і повинні бути перераховані на рахунок одержувача не пізніше 21 год. 00 хв. 19 серпня 2014 року, були зараховані частково (949, 00 грн.) 18.08.2014, а інша частина лише 23.10.2014.

Водночас, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не було порушено строків зарахування виплат, які було списано з рахунку позивача 15.10.2014, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, кошти у сумі 949,00 грн. отримано банком 16 жовтня 2014 року, а зарахування їх на рахунок пенсіонера, проведено 17 жовтня 2014 року о 17 год. 16 хв. (в межах наступного операційного дня з дотриманням вимог параграфу 3 статті 3 договору).

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій встановивши порушення відповідачем строків зарахування виплат, проти чого не заперечує відповідач, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та правомірно стягнули з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 949,00 грн. за несвоєчасне зарахування сум пенсійних виплат

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що виконавчими органами Пенсійного фонду не виносилось рішення про накладання на відповідача штрафів не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки згідно із абзацом 1 частини 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесення рішення виконавчими органами Пенсійного фонду передбачено лише у випадках зазначених в частинах 9 та 10 ст. 106 Закону; у даному випадку штраф накладено за порушення, яке передбачено частиною 11 ст. 106 вказаного Закону; до того ж, стягнення штрафу, який є предметом даного спору, передбачено & 1 ст. 6 договору, укладеного між сторонами.

Всі інші доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі № 904/3620/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ