ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Справа № 904/2893/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.01.2016та на ухвалугосподарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015за заявоюАмур - Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції №21092 від 16.11.2015провидачу дублікату наказу господарського суду від 31.01.2014у справі№904/2893/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс"пророзірвання договору зберігання нафтопродуктів №07/03/12 від 07.03.2012; зобов'язання укласти додаткову угоду №3 від 15.10.2012 та повернути товар на суму 1 606 609, 55 грн.та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"простягнення 1 209 018,18 грн.в судовому засіданні взяли участь представники: - ТОВ "БНК-Україна" Маноха В.А.; - ТОВ НВКФ "Техметалосервіс" Кузяков О.В.; - Амур - Нижньодніпровського ВДВС повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.01.2016, задоволена заява Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про видачу дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2014, постановлено видати дублікат наказу від 31.01.2014 у справі №908/2893/13.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс", не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 про стягнення з ТОВ науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс" на користь ТОВ "БНК-Україна" 1 261 928,33 грн. в поворот виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 у даній справі, 31.01.2014 судом було видано відповідний наказ, на виконання якого державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №42292418.

16.11.2015 Амур - Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (надалі ВДВС) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу дублікату наказу. Вказана заява обґрунтована тим, що під час проведення службової перевірки виконавчого провадження ВП №42292418 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2014, було встановлено, що у зв'язку з неавансуванням стягувачем - ТОВ "БНК-Україна", витрат, пов'язаних з оцінкою майна боржника ТОВ науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс", державним виконавцем 24.02.2015 була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, яку разом з оригіналом виконавчого документа було направлено стягувачу, про що свідчить запис у книзі вихідної кореспонденції. В той же час, стягувач - ТОВ "БНК-Україна", повідомив Амур - Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про те, що не отримував ані наказу, ані вказаної постанови ВДВС, що й спричинило звернення до суду із відповідною заявою про видачу дублікату наказу.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, розглянувши вказану заяву ВДВС, задовольнив її та постановив видати дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2014 у справі №904/2893/13.

Вищий господарський суд України погоджується із такими судовими рішеннями з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Аналогічні принципи містяться і в ст. 115 ГПК України і відповідно до яких, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі №18-рп/2012 унормовано, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129). Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом N 606. Зі змісту статей 1, 2, 17, 18, 19, 25, 27, 37, 38 цього Закону вбачається, що примусове виконання рішень судів України відбувається на підставі виконавчих документів, які є основою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій. Законодавець також закріпив перелік підстав, що зумовлюють зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з приписами ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані, зокрема, довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу.

Отже, виходячи з наведених норм, враховуючи звернення ВДВС до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу дублікату наказу, до якої було додано відповідний доказ втрати виконавчого документу - довідку про втрату виконавчого документу від 13.11.2015 №19906, акт службової перевірки від 13.11.2015, приймаючи до уваги, що рішення про поворот виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 у даній справі не виконано, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно виніс ухвалу про видачу дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2014.

Стосовно доводів касаційної скарги про те, що розгляд заяви ВДВС про видачу дублікату наказу здійснювався місцевим господарським судом без виклику сторін, що є порушенням прав боржника - скаржника, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Отже, положення вказаної статті не передбачають розгляд заяви про видачу дублікату наказу у судовому засіданні з викликом сторін. При цьому, аналогія закону в даному випадку не може бути застосована, оскільки аналогія закону може мати місце у тому випадку, коли відносини не врегульовані нормативно-правовими актами, в даному ж випадку, навпаки, ст. 120 ГПК України врегульований порядок розгляду та видачі дублікату наказу.

Доводи касаційної скарги про те, що ВДВС додано до заяви про видачу дублікату наказу недостатньо документів, що підтверджували б втрату цього наказу державним виконавцем, також відхиляються судовою колегією, оскільки ВДВС додано до заяви саме той документ - довідку, про який зазначено в ст. 120 ГПК України, якою, в тому числі, передбачено перелік документів, що мають додаватися до заяви про видачу дублікату наказу, виходячи з того, з чиєї вини втрачено наказ. Стаття 120 ГПК України не встановлює обов'язку суду витребувати від ВДВС усіх матеріалів виконавчого провадження за відсутності сумнівів у суду щодо достовірності доданих до заяви документів, у зв'язку з чим, посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права є необґрунтованими.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі їх повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про задоволення заяви позивача.

Інші твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судових рішень у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.01.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015 у справі №904/2893/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере