ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Справа № 903/1180/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016у справі№903/1180/15 господарського суду Волинської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "УА БРУК"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 26.07.2013в судовому засіданні взяли участь представники: - ОСОБА_4 ОСОБА_7, - ТОВ "УА БРУК" Остапчук О.М., - ОСОБА_5 повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_6 ОСОБА_9,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.12.2015 у справі №903/1180/15 (суддя Сур'ьяк О.Г.) задоволений позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УА БРУК", третя особа у справі на стороні позивача - ОСОБА_5, третя особа у справі на стороні відповідача - ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "УА Брук" від 26.07.2013.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 (судді: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Петухов М.Г.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Від представника ОСОБА_6 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він підтримує заперечує проти її доводів, просить оскаржувану постанову залишити в силі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників відповідача про надання дозволу на відчуження основних засобів товариства, оформлених протоколом №3 від 26.07.2013 (надалі спірні загальні збори учасників).

В обґрунтування підстав позову, позивач посилається на те, що його представник - ОСОБА_6, на загальних зборах учасників ТОВ "УА Брук" від 26.07.2013, діяв з перевищенням повноважень, визначених у довіреності від 09.08.2012. Так, як зазначає позивач, його повірений ОСОБА_6 був уповноважений вказаною довіреністю лише на продаж частки позивача за ціною, вказаною у довіреності - не менше 3 000 000 доларів США, а не на відчуження основних засобів товариства.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.08.2012 ОСОБА_4 (позивач у справі), який є засновником та учасником ТОВ "УА Брук" видав довіреність на ім'я ОСОБА_6, зокрема, на представництво його інтересів на загальних зборах учасників ТОВ "УА Брук".

За ініціативою ОСОБА_6 (вимога від 14.06.2013 про скликання позачергових зборів учасників ТОВ "УА Брук") 26.07.2013 відбулися загальні збори ТОВ "УА Брук" (відповідача), на яких були присутні наступні особи: ОСОБА_6 - представник, який діяв на підставі довіреності від 09.08.2012, виданої засновником ОСОБА_4, з часткою в статутному капіталі ТОВ "УА Брук" 99,079106% та запрошений ОСОБА_10 (директор ТОВ "УА Брук").

На вказаних загальних зборах учасників ТОВ "УА Брук" ОСОБА_6, як представник учасника товариства ОСОБА_4, прийняв рішення щодо надання дозволу на відчуження основних засобів товариства, зокрема, земельних ділянок, адмінприміщення та нежитлових будівель, що належать товариству, за ціною не нижче балансової вартості, а також щодо уповноваження директора товариства ОСОБА_10 на підписання відповідних договорів.

Спір, що виник у даній справі стосується, перш за все, наявності чи відсутності повноважень у представника учасника ТОВ "УА Брук" ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на надання дозволу на відчуження майна товариства на спірних загальних зборах, а також, на скликання самих позачергових загальних зборів.

Так, здійснюючи розгляд даної справи, суд першої інстанції погодився із доводами позивача про відсутність у ОСОБА_6 повноважень на відчуження майна товариства. При цьому зазначив, що ОСОБА_6, приймаючи одноосібне рішення на загальних зборах ТОВ "УА Брук" від 26.07.2013 про надання дозволу на продаж майна товариства, всупереч волі довірителя, а також придбання цього майна в особисту власність за цінами, неузгодженими з учасниками товариства, порушив права учасника ТОВ "УА Брук" - ОСОБА_4.

Апеляційний господарський суд не погодився із такими висновками місцевого господарського суду, скасував рішення суду першої інстанції і прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що виходячи зі змісту довіреності, виданої ОСОБА_4 своєму представнику ОСОБА_6, останній був уповноважений від імені свого довірителя представляти його інтереси і подавати будь-які заяви волевиявлення та виконувати право голосу, позаяк, мав право приймати рішення на позачергових загальних зборах відповідача щодо надання дозволу на відчуження майна товариства, адже не мав жодних обмежень у реалізації прав учасника товариства.

Вищий господарський суд України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Згідно з п. 2.23. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України.

Положеннями ст. 244 ЦК України унормовано, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Отже, для того, щоб дії представника створили юридичні права і обов'язки для особи, яку представляють, необхідно, щоб представник мав відповідні повноваження, котрими визначаються зміст і межі дій, які представник може вчинити від імені особи, котру він представляє

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи (зокрема, довіреності ОСОБА_4, виданої на ОСОБА_6 від 09.08.2012), довіритель (позивач) уповноважив повіреного (ОСОБА_6) на вчинення наступних дій: "…представляти мене і подавати від мого імені будь-які заяви волевиявлення на усіх Зборах акціонерів Товариства з назвою ТзОВ "УА БРУК" з місцезнаходженням у м. Луцьку на Україні, в тому числі виконувати право голосу. Довіреність включає також уповноваження до продажу часток вищевказаного товариства за сумою не нижчою, ніж 3 000 000, - USD (прописом: три мільйони доларів).".

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Аналогічні положення містяться і в статуті відповідача (п. 6.4.).

Як встановили суди попередніх інстанцій, спірні позачергові загальні збори відповідача, які мали місце 26.07.2013, були скликані саме за ініціативою ОСОБА_6 - представника учасника товариства ОСОБА_4, при цьому, суди попередніх інстанцій не дослідили наявності повноважень у повіреного, визначених довіреністю від 09.08.2012, здійснювати будь-які заяви волевиявлення довірителя не на загальних зборах учасників, а до їх проведення, в даному випадку заявляти волевиявлення від імені позивача щодо скликання позачергових загальних зборів учасників відповідача, а також щодо внесення до порядку денного цих зборів питань, які на них будуть вирішуватись.

Водночас, як вже зазначалося вище, в даному випадку, для правильного вирішення даного спору, має значення встановлення наявності /відсутності/ повноважень у ОСОБА_6, визначених у довіреності від 09.08.2013, на вчинення дій від імені ОСОБА_4 до фактичного проведення загальних зборів, а саме: на скликання загальних зборів учасників відповідача.

Відповідно до п.п. 18 та 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень; безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є пряма вказівка закону.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно з приписами п.п. 2.12. та 2.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Проте, як вбачається із наведеного вище, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не дослідили чи був дотриманий встановлений законом порядок скликання спірних загальних позачергових зборів учасників відповідача в частині наявності у осіб, які їх скликали, повноважень самим скликати позачергові загальні збори учасників (подібної правової позиції щодо необхідності наявності у представника учасника товариства повноважень на скликання загальних зборів дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.12.2014 у справі №7/5005/6871/2012).

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також з огляду на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам процесуального законодавства щодо вирішення спору з дотриманням ст.ст. 47, 43 ГПК України, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, належним чином дослідити зміст довіреності від 09.08.2012, на підставі якої діяв ОСОБА_6 на спірних загальних зборах ТОВ "УА Брук" від імені ОСОБА_4 на предмет уповноваження повіреного на вчинення дій від імені довірителя до загальних зборів (скликати позачергові збори, пропонувати питання порядку денного, тощо) та на предмет наявності або відсутності в довіреності від 09.08.2012, виданої на ОСОБА_6, повноважень щодо відчуження частки учасника товариства та майна товариства, і, відповідно, наявності чи відсутності у вказаній довіреності обмеження вартості, за якою можуть бути відчужені частка та майно товариства, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 та рішення господарського суду Волинської області від 14.12.2015 у справі №903/1180/15 скасувати і справу направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере