ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2016 року Справа № 921/835/15-г/8
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., Эмельянова А.С. за участю представників сторін: Луків Р.М., Станішевський І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016у справі № 921/835/15-г/8господарського суду Тернопільської областіза позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз"проcтягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань в загальному розмірі 4 969 198, 67 грн.В С Т А Н О В И В:
В серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення 2 700 579,61 грн. пені, 410 989,01 грн. 3% річних та 1 857 630,05 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції. Як на підставу вимог послалось на укладений між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем договір № 03/2013-ВТВ від 04.01.2013 купівлі-продажу природного газу (який за умовою п. 1.2 договору використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця)
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.11.2015 (суддя Гирила І.М.) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 (колегія у складі суддів: Кузь В.Л., Галушко Н.А., Орищин Г.В.) рішення господарського суду Тернопільської області від 02.11.2015 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 та рішення господарського суду Тернопільської області від 02.11.2015, як такі, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Предметом позову є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих, як стверджує позивач, за порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо розрахунків за поставлений йому природний газ протягом періоду січень 2013 року - листопад 2014 року.
У відзиві на позов та доповненнях до відзиву на позов публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" вказало про те, що за договором купівлі-продажу № 03/2013-ВТВ від 04.01.2013 природний газ, який було отримано відповідачем згідно умов цього договору, був використаний згідно п. 1.2 виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат, розрахунки за які проводились з власних обігових коштів, які товариство отримувало в результаті постачання та транспортування газу усім категоріям споживачів, у тому числі населенню, релігійним організаціям, бюджетним установам та організаціям, тариф та ціна природного газу, що реалізується кінцевому споживачу встановлюється Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України, порядок розрахунків за природний газ згідно постанови Кабінету Міністрів України № 247 від 26.03.2008 здійснюється згідно алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціалізованим режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів та нормативу перерахування коштів, затверджених Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України, установи уповноваженого банку щоденно здійснюють перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування на поточні рахунки підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" проводило постачання та розподіл природного газу за регульованим тарифом, відповідно до п. 3 додаткової угоди № 12 від 22.12.2014 до договору купівлі-продажу № 03/2013-ВТВ від 04.01.2013 сторонами викладено його пункт 6.1 у розділі 6 у іншій редакції, згідно абзацу четвертого цього пункту "у будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу", а згідно п. 4 додаткової угоди № 12 від 22.12.2014 строк дії договору в частині поставки газу продовжено до 31.12.2015. Тому відповідачем не прострочено виконання грошових зобов'язань.
Місцевий господарський суд встановив:
- 04.01.2013 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу №03/2013-ВТВ, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору. Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат покупця. Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р. газ обсягом до 36 549,055 тис. куб.м, обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Пунктами 3.3, 3.4 договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Відповідно до п. 6.1 розділу 6 договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору, Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 20-го числа, наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі. Згідно з п. 6.2 розділу 6 договору оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка покупця на поточний рахунок продавця та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Пунктом 11.1 договору встановлено, що останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення;
- за період січень 2013 року - листопад 2014 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 30 0062,897 тис. куб.м на загальну суму 135 157 192,95 грн. згідно відповідних актів приймання-передачі природного газу;
- 22.12.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду № 12 до договору купівлі-продажу № 03/2013-ВТВ від 04.01.2013, згідно з якою викладено пункт 6.1 розділу 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" в наступній редакції:
"оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем та покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання-передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу". Відповідно до умов цієї додаткової угоди розділ договору "Строк дії договору" викладено у редакції "строк дії договору в частині поставки газу продовжено до 31.12.2015".
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що датою остаточного розрахунку за фактично використаний відповідачем природний газ є - не пізніше 20.01.2016 року, оскільки договір поставки газу діє до 31.12.2015 року, а тому немає підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Апеляційний господарський суд погодився з цими висновками місцевого господарського суду, також у постанові від 03.02.2016 вказав про те, що з урахуванням п. 6.1 розділу 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" у випадку проведення повної оплати НАК "Нафтогаз України" (як замовника послуг по договорах на розподіл природного газу виконавцю - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз") за послуги з транспортування природного газу в попередньому місяці - виключно до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки, відповідач проводить розрахунок за використаний природний газ по договору купівлі - продажу природного газу для ВТВ та нормованих втрат до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки, остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки; сторони не заперечили, що позивач за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами не розрахувався, в такому випадку відповідач повинен здійснити оплату за природний газ не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу, тобто до 20.01.2016.
Вказані висновки є такими, що відповідають матеріалам справи та чинному законодавству України. Підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" немає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 921/835/15-г/8 залишити без змін.
Головуючий Л.Ковтонюк
судді: А.Ємельянов
Ж.Корнілова