Постанова ВГСУ від 04.02.2016 року у справі №911/1826/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 911/1826/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Титикало Р.С. - дов. від 09.06.15,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від10.12.15у справі№911/1826/15 Господарського суду Київської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інком", яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Перспектива"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій"простягнення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інком", яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Перспектива" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій" про стягнення з нього 100000 грн. Позивач посилався на те, що між ним і відповідачем був укладений біржовий контракт №1-Р з організації та проведення біржових торгів на первинному ринку (при розміщенні цінних паперів та інших фінансових інструментів) від 04.04.13 сума якого становить 1621000 грн., втім позивач перерахував відповідачеві 1721000 грн. Тобто кошти у розмірі 100000 грн. є зайво перерахованими та підлягають поверненню відповідачем. Позов обґрунтований приписами статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.07.15 (суддя Бабкіна В.М.) позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи факту утримання відповідачем спірних коштів без достатніх правових підстав. Суд керувався приписами статей 509, 526, 626, 629, 1212 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.15 (судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій", яке просить рішення і постанову у справі скасувати та відмовити у позові. На думку скаржника судами порушені приписи статей 526, 530, 1212 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського процесуального кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Він не погоджується з висновком судів про наявність підстав для стягнення спірних коштів як безпідставно набутих та зазначає, що договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них приписів статті 1212 Цивільного кодексу України. Товариство також посилається на те, що позивач не виставляв йому вимогу про повернення спірних коштів, а тому строк повернення таких коштів не настав.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.04.13 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інком" - покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій" - емітентом був укладений біржовий контракт №1-Р з організації та проведення біржових торгів на первинному ринку (при розміщенні цінних паперів та інших фінансових інструментів). За умовами цього договору емітент передає, а покупець сплачує і приймає цінні папери у кількості 32420 штук на загальну вартість 1621000 грн. за ціною 50 грн. за одиницю. Господарські суди в процесі розгляду спору установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інком" - позивач згідно з платіжними дорученнями №52 від 19.04.13, №54 від 22.04.13, №55 від 23.04.13, №56 від 24.04.13, №57 від 25.04.13, №58 від 26.04.13, №59 від 29.04.13, №60 від 30.04.13, №61 від 30.04.13, №62 від 08.05.13, №63 від 17.05.13, №64 від 21.05.13, №65 від 24.05.13, №66 від 29.05.13, №67 від 31.05.13, №68 від 04.06.13, №69 від 12.06.13, №70 від 27.06.13 перерахував на рахунок емітента-відповідача 1721000 грн., що останнім не заперечується. При цьому, суди установили, що 100000 грн. було перераховано позивачем поза спірним контрактом. Отже, як було установлено судами, відповідач набув спірні кошти за рахунок позивача не в порядку виконання останнім договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими контрактом №1-Р від 04.04.13, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість цінних паперів, котрі підлягали придбанню і оплаті. Тобто, спірна сума коштів (і це установили суди та підтверджено матеріалами справи) є безпідставно утримуваною відповідачем. Проте, набувши спірні кошти, відповідач їх позивачеві не повернув, у зв'язку з чим останній просив їх стягнути у судовому порядку. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інком", яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Перспектива" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій" 100000 грн. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позову. Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. З цією нормою кореспондується і стаття 175 Господарського кодексу України, якою визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Суди установили, і це підтверджується матеріалами справи, що сума, яка є предметом стягнення у даній справі, була перерахована позивачем на рахунок відповідача поза межами договірних (зобов'язальних) платежів; що відповідач набув 100000 грн. спірних коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими спірним біржовим контрактом. Отже, як установили суди, з підтвердженням матеріалами справи, зобов'язання з повернення цих грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (стаття 1212 Цивільного кодексу України), тобто є окремим від зобов'язань, які виникають з біржового контракту щодо придбання цінних паперів, що, між іншим, спростовує довід касаційної скарги про зворотнє. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. У розумінні приписів наведених норм зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Як вже зазначалося, усі складові безпідставного набуття спірних коштів відповідачем встановлено судами. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.10.14 у справі №917/2572/13. Посилання скаржника на те, що позивачем в порядку приписів статті 530 Цивільного кодексу України не виставлялася вимога про повернення спірних коштів, а тому і строк їх повернення не настав, визнаються неспроможними, оскільки наведений припис стосується строків виконання боржником зобов'язань, між тим, у даному випадку спірні правовідносини носять позадоговірний характер. Відтак, підстави для скасування переглянутих судових актів та задоволення касаційної скарги відсутні.