ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 910/7240/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В.за участю представників:позивачаСтовбан Н.І., дов. від 04.01.16відповідачаСопрунець О.М., дов. від 25.12.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.09.15у справі№910/7240/15-г господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"доКомунального підприємства "Фармація"простягнення 16 077,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 20.01.2016 для розгляду касаційної скарги у справі №910/7240/15-г господарського суду міста Києва сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Фармація" про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 16077,80 грн., а саме: заборгованість за утримання прибудинкової території в сумі 7073,36 грн., заборгованість з оплати технічного обслуговування в сумі 7038,90 грн. та заборгованість з оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів в сумі 1965,54 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на оплату за комунальні послуги для користувачів нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2015 (суддя Літвінова М.Є.) у справі №910/7240/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Фармація" на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" заборгованість у розмірі 16077,80 грн. та 1827,00 грн. судового збору. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що факт надання послуг підтверджено матеріалами справи, водночас доказів здійснення розрахунків за отримані послуги відповідачем не надано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 (судді: Власов Ю.Л. - головуючий, Хрипун О.О., Станік С.Р.) рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі №910/7240/15-г змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Фармація" на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" заборгованість у розмірі 8654,25 грн. та 983,43 грн. судового збору. В іншій частині у позові відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" на користь Комунального підприємства "Фармація" 421,79 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що укладений між сторонами договір не надає позивачу права змінювати тарифи на послуги в односторонньому порядку, а відтак розмір заборгованості підлягає стягненню з урахуванням тарифів, погоджених сторонами у договорі.

Не погоджуючись з постановою суду, Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин справи, що, на думку заявника, призвело до помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

В судовому засіданні 21.01.16 оголошувалась перерва на 04.02.16 на 10-30 год. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.01.2009 між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (виконавець) та Комунальним підприємством "Фармація" був укладений договір №0134к на оплату за комунальні послуги для користувачів нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району, за умовами якого сторони уклали договір про надання комунальних послуг з опалення, водопостачання та водовідведення, електропостачання, вивезення твердих побутових відходів та прибирання території, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ш. Алейхема, 18. Відповідно до пункту 1.1 договору кошти за комунальні послуги сплачуються до 20 числа кожного місяця на рахунки виконавця. Згідно з пунктом 5.1 договору розрахунок вартості за вивезення твердих побутових відходів здійснюється за видом діяльності підприємства та тарифами на вивезення 1 куб.м. Розрахунок ТПВ - по факту вивезення; Т=35,56 грн. без ПДВ. Відповідно до пункту 5.2 договору розрахунок вартості утримання прибудинкової території 182,28 кв.м.; Т=0,41 грн. без ПДВ, в подальшому розмір території може змінюватись з уточненням по поверхових планів БТІ. Згідно з пунктом 5.3 договору вартість технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання для співвласника комунальної власності визначається розрахунково з урахуванням кошторисних витрат на їх утримання, площа всієї будівлі та пропорційно приватизованої площі співвласників комунальної власності. Розрахунки вартості утримання прибудинкової території та вартості технічного обслуговування затверджуються головою Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (пункт 5.4 договору). Відповідно до пункту 8.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє з 02.01.2009 по 31.12.2009. Згідно з пунктом 8.5 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Також судами установлено, що 10.02.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій пропонував протягом 3 днів з дня отримання претензії сплатити суму боргу в розмірі 14636,04 грн. на рахунок позивача. Однак, 04.03.2015 відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію, в якій відмовив у сплаті боргу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" про стягнення з Комунального підприємства "Фармація" заборгованості за комунальні послуги у розмірі 16077,80 грн., а саме: заборгованість за утримання прибудинкової території в сумі 7073,36 грн., заборгованість з оплати технічного обслуговування в сумі 7038,90 грн. та заборгованість з оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів в сумі 1965,54 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача зобов'язання щодо здійснення розрахунків за комунальні послуги у розмірі 16077,80 грн. Змінюючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний господарський суд зазначив, що доказів внесення змін до договору в частині погоджених тарифів матеріали справи не містять, одностороння зміна тарифів позивачем укладеним між сторонами договором не передбачена.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Відповідно до статті 105 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, серед іншого, підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 901 Кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною першою статті 903 Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтею 1 якого унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 цього Закону (у відповідній редакції) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (зокрема, вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтею 14 Закону передбачено поділ житлово-комунальних послуг залежно від порядку затвердження цін/тарифів.

За змістом статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною першою статті 26 цього Закону установлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а частиною четвертою визначено, що у разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Однак, судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Враховуючи, що спір у справі виник у зв'язку з укладанням договору про надання послуг, до предмету дослідження входить з'ясування характеру наданих послуг, дослідження умов укладеного між сторонами договору, обсяг наданих послуг, порядок та умови здійснення розрахунків. Розрахунок суми позову судами належним чином не перевірено. Серед іншого, не досліджувалось судами і питання щодо доведення інформації про зміну вартості послуг, що надаються, структури тарифу, з обґрунтуванням її необхідності та порядок їх формування.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору судові необхідно встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті.

За таких обставин, доводи касаційної скарги частково підтверджені матеріалами справи. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.15 у справі №910/7240/15-г господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2015 року у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко