ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 910/2542/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відпові-дальністю "ДТЕК Трейдінг"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.11.15

у справі№910/2542/15-ггосподарського судуміста Києваза позовомДержавного підприємства "Вугілля України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг"простягнення сумиза участю представників від:позивачаВовченко О.С., Прутас В.О. (дов. від 30.12.15)відповідачаЯсиненко Д.В. (дов. від 28.01.16)ПАТ "Сбербанк"Гей В.Г. (дов. від 01.12.15)В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Вугілля України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" 569 592 789,78 грн. основного боргу, пені у розмірі 7773 035,10 грн., 3% річних у розмірі 3239873,94 грн. та інфляційних у розмірі 19578441,44 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Підченка Ю.О., суддів: Ковтун С.А.,

Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Баранця О.М., суддів: Пашкіної С.А., Сітайло Л.Г.), позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 3361889,11 грн., 3% річних у розмірі 5265 138,68 грн., інфляційні у розмірі 98734561,19 грн. та судовий збір у розмірі 58 885,40 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові акти обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої фінансові зобов'язання перед позивачем, тому стягнув з нього суму непогашеної заборгованості разом із фінансовими нарахуваннями за весь період прострочки.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами (аналогічними за змістом) та доповненням до них, в яких просить їх скасувати, в позові відмовити, посилаючись на неналежність позивача та на те, що строк оплати ще не настав, до того ж, у нього відсутня можливість здійснити проплату, оскільки йому невідомі реквізити позивача.

ПАТ "Сбербанк" заявило клопотання про заміну позивача, в якому просило здійснити процесуальне правонаступництво на стадії касаційного перегляду справи, залучивши його в якості позивача. Дане клопотання обґрунтоване тим, що до нього перейшло право вимоги на суму, яка є предметом позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 27.12.12 між відповідачем (покупець) та позивачем (постачальник) був укладений договір поставки №278/3 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеним в цьому договорі.

За змістом п. 3.3.6 Договору покупець зобов'язаний підписати акти приймання-передачі вугілля протягом 5 робочих днів з дати отримання їх від постачальника разом з документами, зазначеними у п. 3.1.6 договору.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами були укладені додатки до Договору, якими були визначені найменування продукції, що поставляється, її кількість, вартість, а також строки поставки та оплати.

Зокрема, пунктом 5 додатку №34-1 від 27.12.12 до Договору сторонами встановлено, що покупець оплачує постачальнику вугілля на умовах оплати 90% від вартості всього обсягу вугілля, що надійшло вантажоодержувачу на виконання цього додатку, визначеної за даними вантажовідправника, протягом трьох банківських днів з дати надходження вугілля вантажоодержувачу (п. 5.1). З метою здійснення остаточних розрахунків за вугілля, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника грошові кошти у розмірі вартості фактично поставленого постачальником та прийнятого покупцем вугілля, визначеної у вантажоодержувача, з урахуванням фактично сплаченими на виконання п. 5.1 цього додатку грошових коштів, протягом трьох банківських днів з дати надання постачальником покупцю оформлених належним чином усіх необхідних документів, що зазначені у пунктах 3.1.6 та 3.1.7 договору.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар. Втім, відповідач оплатив товар лише частково, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 3361889,11 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав. На підставі вищевикладеного судами стягнуто з відповідача суму основної заборгованості.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними з огляду на наступне.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За неналежне виконання зобов'язань позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 5265138,68 грн. та інфляційних у розмірі 98734561,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.12.14 по 06.10.15. Судами такі вимоги задоволені. Втім, суд касаційної інстанції вважає висновки судів передчасними, оскільки розрахунок сум фінансових нарахувань в судових актах відсутній, а сума стягнутих інфляційних втрат приблизно у 25 разів перевищує суму заборгованості, стягнуту судами, сума 3% річних приблизно у 1,5 рази перевищує вказану суму заборгованості.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що висновок судів про стягнення з відповідача сум без їх обґрунтованого розрахунку (при тому, що такі суми в рази перевищують суму заборгованості) є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12 також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових актів та направлення справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Питання процесуального правонаступництва позивача буде вирішене при новому розгляді справи судом першої інстанції. Так, для вирішення даного питання необхідно здійснити дослідження та оцінку договору про відступлення

права вимоги та інших пов'язаних документів, оцінити їх у системному взаємозв'язку із іншими матеріалами справи; та в залежності від встановленого вирішити клопотання та позов. Без аналізу та правової оцінки договору уступки права вимоги та документів, пов'язаних з ним, суд касаційної інстанції не може зробити категоричний висновок про наявність/відсутність порушених прав особи та визнати її правонаступником в розумінні ст. 25 Господарського процесуального кодексу України. Суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості на здійснення відповідних дій, з огляду на вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, яка позбавляє його повноважень з дослідження та оцінки доказів. За таких обставин всі три клопотання ПАТ "Сбербанк" про зміну позивача правонаступником будуть вирішені судом першої інстанції при новому розгляді справи.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва від 07.10.15 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.15 у справі №910/2542/15-г скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С.В. Бондар

В.І. Студенець