Постанова ВГСУ від 04.02.2016 року у справі №910/14599/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 910/14599/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач),суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.09.15у справі№910/14599/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доПриватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-сервіс"провідшкодування шкоди в порядку регресуУ судовому засіданні взяли участь: від позивача: не з'явились, про належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача-1: Брусника А.М. - за дов. від 23.12.15;

від відповідача-2: ОСОБА_5 - засновник; Стаднюк Ю.М. - за дов. від. 03.02.16.

Приватним акціонерним товариством "АХА Страхування" у червні 2015 року заявлений позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.08.15 №ЛВ9514, про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" 13 164,59 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на наявність у Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" обов'язку з відшкодування йому в порядку регресу майнової шкоди спричиненої ДТП, що сталася 17.02.14 у місті Борисполі з вини водія "Peugeot", державний номер НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Арматех-Сервіс" - страхувальника Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування". При цьому, позивач посилався на приписи статей 993, 1187 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", статей 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.15, ухваленим суддею Пукшин Л.Г., позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" задоволено. У частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-Сервіс" провадження у справі припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Задовольняючи позов суд визнав, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", виплативши страхове відшкодування страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту, набуло право зворотної вимоги до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" у межах фактичних витрат у невідшкодованому розмірі 13 164,59 грн, тобто без урахування 46 531,08 грн вже сплачених Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування". При цьому суд керувався приписами статей 993, 1187 Цивільного кодексу України, статей 22, 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 27 Закону України "Про страхування".

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Руденко М.А. - головуючого, Дідиченко М.А., Мальченко А.О., постановою від 29.09.15, перевірене рішення у справі залишив без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" - без задоволення. Суд керувався приписами статей 22, 993, 1166, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, статей 22, 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 27 Закону України "Про страхування".

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення і постанову у справі скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" у розмірі 1 463,36 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник зазначає, що суди в порушення приписів статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не врахували того, що Товариство повинно відшкодувати позивачу вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-сервіс" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника та заперечення на касаційну скаргу представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-сервіс", переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами обох інстанцій приписів чинного законодавства, відзначає таке.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 17.02.14 у місті Бориспіль на перехресті вулиці Київський шлях - Ленінградська, ОСОБА_9, керуючи автомобілем "Peugeot Boxer", державний номер НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Renault". Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.03.14 у справі №569/2052/14-п, ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого приписами статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Renault", державний номер НОМЕР_2, застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 14.08.13 №215350Га/13к-03. Відповідно до звіту від 07.03.14 №8375 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Renault" у результаті дорожньо-транспортної пригоди склала 60 885,08 грн. Сума відновлювального ремонту - реальних збитків, автомобіля "Renault" згідно з рахунком від 21.02.14 №1400 склала 60 520,67 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_9, як особи визнаної у судовому порядку винною та відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "Renault", застрахована у Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" за полісом АС\7976757 відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Судами при розгляді справи установлено і те, що страховим актом від 18.03.14 №1.002.14.00885/VESKO7784 позивачем підтверджено факт настання страхового випадку та виплачено страхове відшкодування на загальну суму 59 695,67 грн згідно з платіжним дорученням від 19.03.14 №96736. Поряд з цим відповідачем відшкодовано позивачу частину страхового відшкодування у розмірі 46 531,08 грн, тобто сума відшкодування визнана з урахуванням зносу замінених частин авто. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" заявлена до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про відшкодування шкоди решти суми страхового відшкодування у розмірі 13 164,59 грн. Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Частиною першою статті 1191 цього ж Кодексу унормовано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов. Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідно до приписів статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з приписами статті 990 названого Кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). У відповідності до приписів статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Як установили суди при розгляді даного спору, договором добровільного страхування наземного транспорту від 14.08.13 №215350Га/13к-03 встановлено франшизу у розмірі 825,00 грн. Суди також установили, що позивач у зв'язку з настанням страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого автомобіля, здійснив виплату страхового відшкодування за договором від 14.08.13 №215350Га/13к-03 у розмірі 59 695,67грн. Поряд з цим, як установлено судами, відповідач сплатив суму страхового відшкодування позивачу частково у розмірі 46 531,08 грн. Отже, позивач після виплати страхового відшкодування за договором страхування отримав право зворотної вимоги до відповідача у межах фактичних витрат із врахуванням франшизи, а саме, у розмірі 13 164, 59 грн заявлених до стягнення. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 15.04.15 у справі №910/7163/14. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Довід скаржника про невірне, на його думку, визначення розміру страхового відшкодування, а саме без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки йому надавалася оцінка судами обох інстанцій і він був вірно відхилений як необґрунтований. Як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції дослідив розрахунок заявленої до стягнення суми страхового відшкодування та визнав його обґрунтованим і законним. Підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що судом касаційної інстанції не виявлено порушень судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не убачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.